Ухвала суду № 137429907, 12.06.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2382/26

Номер провадження 1-кс/585/574/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни клопотання слідчого СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 про застосування підозрюваному:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Ромни, Сумської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

запобіжного заходу - тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

12 червня 2026 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 , в резолютивній частині якого слідчий просить: Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів з правом внесення застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян. В обгрунтування клопотання вказано, що слідчим відділом Роменського районного відділу поліції здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12026200470000302 від 06.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який утримується в ITT № 5 ГУ НП в Сумській області, за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 24.02.2021 Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2, З ст.185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі. Зарахувати в строк відбуття покарання період попереднього ув`язнення з 20.07.2020 по день надрання вироком законної сили з розрахунком 1 день П\У - 2 дні обмеження волі. 23.11.2022 звільнений по відбуттю покарання. Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 4 ст.185, ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді 1 рік позбавлення волі. 23.04.2025 звільнений на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області ст. 81-1 КК України, умовно достроково до ВЧ НОМЕР_1 . Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_6 являється стрільцем 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 . Відповідно пп. 1-2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна» (від 17 червня 1992 року № 2471-XII, чинна на даний час), не може перебувати у власності громадян зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно - космічні комплекси, вибухові речовини й засоби вибуху. Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв полягає в умисній передачі їх іншій особі поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо. В невстановленому в ході досудового розслідуванні час, невстановленому в ході досудового розслідуванні місці ОСОБА_6 незаконного придбав та зберігав боєприпаси з метою подальшого збуту боєприпаси. Так, 21.05.2026 близько 11:00 год. ОСОБА_6 обіймаючи посаду солдата військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут вогнепальної зброї і бойових припасів, із корисливих мотивів, перебуваючи поблизу залізничних колій, по АДРЕСА_3 , незаконно збув (продав) ОСОБА_7 боєприпаси а саме 567 патронів калібру 5,45 мм, та 1 патрон калібру 7,62 мм., отримавши від останнього за збут бойових припасів грошові кошти в національній валюті України в сумі 11000 грн. (11 купюр номіналом по 1000 гривень). Відповідно до висновків експерта №СЕ-19/119-26/8280-БЛ та №СЕ- 19/119-26/8279-БЛ - наданні на дослідження патрони є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - зокрема: 5,45 мм автоматів «Калашникова» ( АК- 74, АКС-74, АКС-74У), 5,45 мм ручних кулеметів «Калашникова» (РПК-74», «РГЖС-74»), та 7,62 мм. автоматів Калашникова (АК, АКМ, АКМС) та іншої зброї відповідного калібру. Тим самим ОСОБА_6 незаконно, в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, незаконно придбав, зберігав та в подальшому незаконно збув патрони в кількості 568 шт. Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу. Крім того, 10.06.2026 близько о 15 год. 10 хв. ОСОБА_6 являючись стрільцем 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_2 - солдат, діючи повторно, з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут бойових припасів, із корисливих мотивів, перебуваючи поблизу залізничного вокзалу по АДРЕСА_3 , незаконно збув (продав) ОСОБА_7 три гранати, отримавши від останнього за збуті йому бойові припаси (гранати) грошові кошти в національній валюті України в сумі 9000 грн. (18 купюр номіналом по 500 гривень). Згідно висновку судової вибухо-технічної експертизи від 11.06.2026 року - наданий на дослідження об`єкти, корпусом ручної осколкової оборонної гранати Ф-1, промислового виготовлення, які спорядженні вибуховою речовиною (тротил) та засобами підриву (детонування) типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), та уніфікований запал ручної гранати модернізований, типу УЗРГМ-2, промислового виготовлення. Призначення - підрив розривного заряду ручної гранати (Ф-1, РГД-5, РГ,42), споряджаються комбінованою вибуховою речовиною (ініціюючою та бризантною): ТНРС-азид свинцю, масою 0,1-0,2 грами відповідно, та тетрил (ТЕН або гексоген) масою 1,02 грами. Надані на дослідження корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати модернізований типу УЗРГМ-2, є основними складовими частинами ручної осколкової оборонної гранати Ф-1, і при їх конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - одну ручну осколкову оборонну гранату Ф-1. Ручні осколкові оборонні гранати Ф-1, що належить до категорії бойових припасів. 10.06.2026 о 15 год. 15 хв., біля будинку №99 по вул. Героїв Роменщини у м. Ромни Сумської області, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, ОСОБА_6 безпосередньо після вчинення злочину затримано. Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється в незаконному придбані, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 10.06.2026 о 15 год. 15 хв., біля будинку №99 по вул. Героїв Роменщини у м. Ромни Сумської області, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, ОСОБА_6 безпосередньо після вчинення злочину затримано. 11.06.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду покупця та вручення грошових коштів; протоколами допитів свідка (під зміненими анкетними даними) ОСОБА_7 ; висновками експерта; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КК України. При виборі запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених ст. 177 КПК України, надано оцінку в сукупності всім обставинам, у тому числі: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, та за яке передбачене покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та усвідомлення підозрюваного невідворотності покарання за вчинення вказаного злочину; вік підозрюваного ОСОБА_6 та стану його здоров`я; наявних соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_6 його способу життя тощо. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Слід зазначити, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При встановленні ризиків, закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності. Існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до категорії тяжкого, тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. З огляду на наведене орган досудового розслідування, обґрунтовуючи вказане клопотання, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , вчинення кримінального правопорушення в період воєнного стану, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, орган досудового розслідування вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Крім цього, наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що суворість покарання у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, може бути визнане підозрюваним ОСОБА_6 більш небезпечним, ніж втеча. У зв`язку з чим запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не наддасть повної можливості контролювати останнього на стадії досудового розслідування та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді. Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення) обумовлена тим, що на проведення оперативної закупки особі під зміненими анкетними даним було отримано грошові кошти в національній валюті України в сумі 11000 грн. (11 купюр номіналом по 1000 гривень), які останній отримав від працівників правоохоронного органу для проведення оперативної закупки, за які ОСОБА_6 збув останньому боєприпаси. Враховуючи те, що на даний час місце зберігання грошових коштів не було встановлено, то з великою ймовірність, можемо припустити, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 в результаті звільнення в подальшому може знищити отриманні ним злочинним шляхом грошові кошті, які являються безпосередній доказом у вказаному кримінальному правопорушенні. Так, в обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні) слід зазначити, що згідно з оперативною інформацію ОСОБА_6 неодноразово вчиняв дії пов`язані з незаконним обігом вогнепальної зброї та боєприпасів. Крім того, на думку органу досудового розслідування, з великою вірогідністю можна припустити, що ОСОБА_6 може бути учасником незаконного угрупування, в наявності якого безпосередньо наявна вогнепальна зброю, боєприпаси, котрі незаконно зберігаються з метою подальшого незаконного обігу, враховуючи те, що анкетні дані осіб, з якими ОСОБА_6 перебуває у змові, на даний час не встановлені, крім того, в силу свого процесуального статусу ОСОБА_6 відомо справжні анкетні данні ОСОБА_7 (особа під зміненими анкетними даними), то останній може впливати на нього, а тому існує ризик того, що підозрюваний може незаконно, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, які можуть бути встановлені в ході судового розслідування, або взагалі здійснювати вплив шляхом залякування, фізичною розправою з метою зміни їх показів та відмови від давання показань. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 може продовжити свою кримінально карану діяльність. При цьому орган досудового розслідування акцентує увагу на неможливості обрання підозрюваному ОСОБА_6 іншого більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного. Неможливість обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обумовлене тим, що вказаний запобіжний захід є найбільш м`яким, і його обрання є неспіврозмірним з характером вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, що настали внаслідок його вчинення, що може викликати осуд та негативне ставлення суспільства до правоохоронних органів та суду в силу своєї несправедливості та м`якості, крім того сам факт наявності вогнепальної зброю чинить суспільну небезпечність. Неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 обумовлюється тим, що останній ніде не працює, не має постійного джерела доходу. Неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 обумовлюється тим, що обрання вказаного виду запобіжного заходу не забезпечить запобіганню можливим спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що інкримінований йому злочин підозрюваний може вчиняти саме за місцем свого постійного проживання. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 злочину. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити останньому дії, передбачені п.п.1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) обумовлена тим, що ОСОБА_6 вчинив злочин, пов`язаний з обігом зброї, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах свого майнового стану, відсутності офіційного працевлаштування та легального доходу, що істотно підвищує ризик повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з аналогічних мотивів.

Прокурор клопотання підтримав просив задоволити. Підтвердив обґрунтування вказані в клопотанні. На питання суду щодо заходів для відшукання коштів від першої оперативної закупки і причини неприпинення протиправних дій ОСОБА_6 , відповіді не дав.

Слідчий в судове засідання не прибув.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав клопотання не обґрунтованим і безпідставним. Вважав достатнім для запобігання можливим ризикам застосування домашнього арешту.

ОСОБА_6 , заперечував проти задоволення клопотання. Суду пояснив що не заперечує свою причетність до даного кримінального правопорушення. Він вже звільнявся умовно-достроково і самовільно залишив військову частину.

З витягу з ЄРДР вбачається наявність кримінального провадження № 12026200470000302 від 06.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 року КК України (а.с. 5).

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 10 червня 2026 року ОСОБА_6 , затримано о 15 годині 15 хвилин в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 31-33).

11 червня 2026 року ОСОБА_6 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України (а.с. 34-36).

Крім цього, на підтвердження обставин кримінального провадження суду надано: рапорти, постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідувань, доручення на проведення слідчих дій, протоколи допиту свідка (зі зміненими анкетними даними), протоколи огляду покупця та вручення грошових коштів, протоколи огляду майна, цінностей, грошових коштів, висновок експерта, інформація про особу, характеристика, довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідка КНП СОР «ОКСЛ», довідка Управління адміністративних послуг РМР, вимога про судимість, протокол допиту підозрюваного, доповідь в/ч НОМЕР_1 про самовільне залишення частини (без зброї).

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: п.4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_6 , підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який, відповідно ст. 12 КК України, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

З практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи питання обґрунтованості підозри, вважаю, що на даній стадії провадження, суд не може давати оцінку правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 , за ч.1 ст. 263 КК України, натомість наявні факти та зібрана інформація не викликає сумнівів в тому, що ОСОБА_6 , міг вчинити інкримінований злочин.

Необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування, та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

В то же час, якщо не враховувати прогностичний характер ризиків, то можливість переховуватися від слідства і суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 є особою, яка самовільно залишила військову службу. Можливість вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджена тим, що ОСОБА_6 після умовно-дострокового звільнення не виконав взятих на себе зобов`язань, самовільно залишив військову службу, але не зупинився і на цьому, а вчинив збут бойових припасів.

Наявність доведених ризиків приводить суд до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, відносно підозрюваного ОСОБА_6 , необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до п.3, п.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави має відповідати вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та бути достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

В зв`язку з вказаним, підозрюваному ОСОБА_6 , слід визначити розмір застави сорок прожиткових мінімумів на працездатну особу, в грошовому виразі 133 120 гривень, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і такий розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182 - 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 про застосування підозрюваному: ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою - задоволити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з 15 години 15 хвилин 10 червня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 15 години 15 хвилин 8 серпня 2026 року.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що становить 133 120 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави з дня її внесення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі не виконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини неявки або якщо порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Вручається негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 12 годині 45 хвилин 16 червня 2026 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1