Рішення № 137429829, 15.06.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1736/26

Провадження № 2/577/1193/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 30535,29 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 30535,29 грн. за кредитним договором №18761 від 30.05.2025. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.05.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про споживчий кредит №18761 на суму 16667 грн., який підписано електронним підписом відповідача шляхом використання ним одноразового ідентифікатора 2d2797c8. За умовами договору кредитодавець переказав кошти на банківську карту № НОМЕР_1 . 10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025, відповідно до якого, ТОВ «Юніт Капітал» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №18761 від 30.05.2025. Станом на 01.04.2026 заборгованість становить 34135,29 грн., з яких: 16667 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 13067,29 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 801 грн. - - заборгованість за комісією, та 3600 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Також, просять стягнути 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

Відзив на позов не надано, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.04.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 29.04.2026 на 09:30 год. (а.с.49)

29 квітня 2026 року справа в судове засідання не вносилася у зв`язку з пошкодженням приміщення суду шахедами рф. У зв`язку з перебуванням судді з 04.05.2026 по 08.05.2026 у відпустці, розгляд справи призначено на 28.05.2026 (а.с.54)

28 травня 2026 року у зв`язку з ненадходженням витребуваних документів, розгляд справи відкладено на 15.06.2026 на 09:00 год. (а.с.57)

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив, що прохає розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , який, в силу вимог п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно до суду не з`явився; причини неявки не повідомив; відзив на позов не надходив.

15 червня 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

29 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» з заявою про видачу кредиту №100847760 (а.с.26)

ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» затвердило договір про споживчий кредит (публічну частину) у редакції з 01.07.2024 (а.с.20-25)

30 травня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №185761 (індивідуальна частина), який підписано електронним підписом відповідача шляхом використання ним одноразового ідентифікатора. За умовами договору: сума кредиту становить 16667 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 13000,26 грн. на картку № НОМЕР_2 ; у розмірі 3666,74 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою п.2.5 договору (п.2.2.1). Процентна ставка за користування кредитом нараховується за ставкою 350% річних, тип процентної ставки - фіксована (п.2.3). Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн. (п.2.4). Комісія за надання кредиту - 3666,74 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 22%; від загальної суми кредиту (п.2.5). Строку кредитування - 126 днів з 30.05.2025 по 03.10.2025 (п.2.6). Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отримання, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складає 16743,03 грн. (п.2.7). Денна процентна ставка 16743,03 грн./16667 грн./126 днів*100%=0,7973%/день (п.2.7.1) (а.с. 16-19).

30 травня 2025 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразового ідентифікатора (а.с.27-28)

Додатком до вказаного договору визначено графік платежів, в якому зокрема зазначено суму кредиту - 16667 грн, проценти за користування кредитом 13067,29 грн, комісія - 3666,74 грн., за обслуговування кредиту - 9 грн. (а.с. 19 на звороті).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №185761 від 30.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 складає 34135,29 грн., з яких: 16667 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13067,29 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 3600 грн. - заборгованість за штрафними санкціями, та 801 грн. - заборгованість за комісією (а.с.15)

Розрахунком заборгованості підтверджується наявність боргу ОСОБА_1 , а саме, станом на 09.10.2025, тіло кредиту - 16667 грн., проценти - 13067,29 грн., пеня - 3600 грн., комісія - 801 грн., сума - 34135,29 грн. (а.с.8-9)

10 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило право вимоги до ТОВ «Юніт Капітал» згідно договору факторингу №10102025. Зокрема до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №18761 від 30.05.2025, що підтверджується витягом з реєстру №1, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 40-42,43,45, 46 на звороті).

Згідно акту приймання-передачі реєстру прав вимог №2 до ТОВ «Юніт Капітал» згідно договору факторингу №10102025 перейшло кількість боржників -1030. Загальна сума заборгованості - 1901231,80 грн. (а.с.46).

Як вбачається з довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 15.06.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 30.05.2025 - 04.06.2025: номер телефону НОМЕР_5 був/є фінансовим. По рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 13000,26 грн. за період 30.05.2025 - 04.06.2025 (а.с.60-62)

ІV. Норми права.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

V. Оцінка суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернув. Розмір суми заборгованості підтверджується умовами укладеного договору. За таких обставин, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 30535,29 грн заборгованості за кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», яке набуло право грошової вимоги за кредитним договором №185761.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

VІ. Судові витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (а.с. 5 на звороті).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн. судового збору

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Інтереси позивача представляє адвокатське об`єднання «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ». На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач додав до заяви копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026; Додаткову Угоду № 25771398003 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026; АО «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» погодили надання правових послуг товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: складання позовної заяви про стягнення боргу - 5000 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника - 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором, а всього на 7000 грн. (а.с. 10-11, 12).

Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 30535,29 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №185761 від 30.05.2025 в розмірі 30535,29 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., а всього 37197,69 грн. (тридцять сім тисяч сто дев`яносто сім грн. 69 коп.)

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, рахунок: НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя Н. В. Потій