Рішення № 137429570, 11.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 р. № 400/225/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача Бондаря В.А., пр. відповідача Яроповець Т.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМиколаївська міська рада, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаГоловне управління Держгеокадастру у Житомирській області, вул. Довженка, 45,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10002,

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія "Корабел", вул. 6-а Слобідська, 81,м. Миколаїв,54055,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Миколаївська міська рада звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправними дії щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 з « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на « 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», зобов`язання скасувати в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі запис про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 з « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на « 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» та внести до Державного земельного кадастру та Поземельної книги вірні відомості про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059, а саме - « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач вніс зміни до Державного земельного кадастру 13.03.2024 про цільове призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,5078 га за кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 з « 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на « 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», але рішення Миколаївської міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:03:006:0059) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві не приймалось; витяг з містобудівної документації за номером МUO 01:2265-4294-0153-5464 від 04.03.2024 департаментом архітектури та містобудування Миколаївської міської ради не надавався; у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 з « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на « 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» відбулося фактичне запровадження Відповідачем на спірній земельній ділянці іншої діяльності, що є порушенням статті 20 Земельного Кодексу України. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2025 номер інформаційної довідки 4427871165 вбачається відсутність державної реєстрації права власності за ТОВ «Будівельна компанія «КОРАБЕЛ» на майно за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, буд. 81, тому виключення у статті 20 Земельного кодексу України «крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача» до спірних правовідносин не застосовується.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову та надав суду клопотання про заміну неналежного відповідача.

Ухвалою від 17.03.2026 суд здійснив заміну первісного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області належним - Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області .

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки цільове призначення земельної ділянки було змінене державним кадастровим реєстратором на підставі пакета документів, який містив, зокрема, витяг із містобудівної документації та лист департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради. Саме ці документи позивач у позові намагається поставити під сумнів, водночас не надаючи жодного належного доказу того, що на дату їх подання вони не існували або не могли бути використані у процедурі внесення змін до Державного земельного кадастру. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області має окрему компетенцію, визначену Законом України «Про Державний земельний кадастр» і постановою Кабінету Міністрів України №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру». Внесення відомостей до ДЗК здійснюється державним кадастровим реєстратором не на власний розсуд, а на підставі документів, поданих заявником. Реєстратор не наділений повноваженнями: визначати, чи правильно чи неправильно орган місцевого самоврядування оформив свої документи; встановлювати, чи мала міська рада намір змінювати цільове призначення земельної ділянки; здійснювати правову експертизу містобудівної документації; відмовляти у внесенні відомостей з мотивів, які не передбачені законом; втручатися у виключну компетенцію органу місцевого самоврядування або замінювати собою його волевиявлення. Функція реєстратора формальна, процедурна, технічна. Він перевіряє лише коректність поданих документів, відповідність їх вимогам до форми, а не їх зміст чи правомірність. Позивач повністю ігнорує норми пункту 23 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, зокрема його абзац шостий та абзац восьмий. Абзац шостий встановлює, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах функціональної зони, визначеної Генеральним планом, затвердженим до набрання чинності Законом №711-ІХ, може здійснюватися без розроблення проекту землеустрою. Генеральний план м. Миколаєва був затверджений до зазначеної дати, що спростовує аргументи позивача щодо обов`язковості проекту землеустрою. Абзац восьмий пункту 23, який набрав чинності після прийняття Закону №3563-ІХ, закріплює можливість використання витягу з містобудівної документації, як самостійної підстави для зміни цільового призначення. У витягу, поданому орендарем, містилися відомості, які відповідали вимогам цього пункту. Відповідно, державний кадастровий реєстратор не міг відмовити у внесенні відомостей, якщо витяг був поданий у встановленому порядку.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що зміст приписів Закону № 3613-УІ та Порядку № 1051 свідчить про те, що повноваження державного службовця - державного кадастрового реєстратора - не є формальними, процедурними та технічними, і не зводяться лише до внесення записів до Державного земельного кадастру без проведення аналізу поданих документів. Державний службовець - державний кадастровий реєстратор, серед іншого перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації, приймає рішення про внесення змін до Державного земельного кадастру або про відмову. Намір Відповідача звести дії державного кадастрового реєстратора в площину формальності. є нічим іншим ніж спробою перекласти відповідальність за допущені порушення на інших осіб.

У запереченнях відповідач вказав, що абзац восьмий пункту 23 розділу X Земельного кодексу України, який був чинним на момент внесення спірних змін та прямо передбачав можливість зміни цільового призначення земельної ділянки на підставі витягу з містобудівної документації, у тому числі отриманого заявником самостійно. Наявність чи відсутність рішення Миколаївської міської ради в межах цієї спрощеної процедури не є визначальною юридичною умовою для кадастрової дії. Аргументація Позивача щодо нібито відсутності або підроблення витягу з містобудівної документації ґрунтується виключно на документах, складених після вчинення спірної кадастрової дії, та на внутрішніх поясненнях структурних підрозділів. Такі обставини не можуть мати зворотної юридичної сили і не доводять, що на дату внесення змін до Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор не мав належного пакета документів.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальність «Корабел» пояснень суду не надав. Ухвали та повістки, які надсилались на адресу третьої особи повернулись без вручення адресату з вказівкою пошти « адресат відсутній».

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, суд дійшов висновку:

Миколаївською міською радою було укладено договір оренди землі від 22.12.2011 № 8516, відповідно до якого було передано ГПГО «Баскетбольний клуб «Корабел» в оренду земельну ділянку загальною площею 5615 кв.м для обслуговування будівель та споруд по вул. Комсомольській, 81 у м. Миколаєві.

Згідно пункту 3.1. розділу 3 Договору № 8516, договір діяв до 19.10.2019.

Відповідно до пункту 5.1. розділу 5 Договору № 8516, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівель та споруд.

Згідно пункту 5.2. розділу 5 Договору № 8516, цільове призначення земельної ділянки (03.03.07 УКЦВЗ) - землі комерційного використання.

Відповідно пункту 1.4. договору про зміни від 03.07.2014 № 161-14, пункт 5.2. розділу 4 договору викладено в такій редакції: « 5.2. Цільове призначення земельної ділянки: В.03.07».

Відповідно до договору про зміни від 10.06.2021 № 29-21, серед іншого, пунктом 3.1 розділу 3 договору строк договору продовжено на 5 (п`ять) років до 19.10.2024.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.12.2025 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 має цільове призначення: 02.03. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12.11.2025 № 18-14-0.32-4951/2-25 вбачається, що згідно наявних даних Державного земельного кадастру 13.03.2024 зміни про цільове призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,5078 га за кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 з « 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на « 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» було внесено державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості за заявою ТОВ БК «Корабел» на підставі листа Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 16.03.2020 № 255/12.01.-23 та Витягу з містобудівної документації по м. Миколаїв, реєстраційний номер MU01:2265-4294-0153-5764 від 04.03.2024.»

Із інформації, яка міститься у Поземельній книзі земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059, є можливість встановити, що запис від 14.03.2024 №018 щодо зміни цільового призначення, вчинено державним кадастровим реєстратором - Корнієць І.О., яка працює в Головномй управлінні Держгеокадастру у Житомирській області

Відповідно до статті 19 Конституції України та статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Повноваження державного кадастрового реєстратора визначено статтею 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначені Законом України від 07.07.2011 № 3613 «Про державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Відповідно до статей 10, 11 Закону № 3613 земельні ділянки є об`єктами Державного земельного кадастру, відомості про які під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (абзац 11 статті 15 Закону № 3613- VI).

Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 3613 відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку. Визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості (частина вісімнадцята статті 21 Закону № 3613- VI).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, яким визначено процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 66 Порядку № 1051 визначено основні вимоги щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про його об`єкти.

Так, пунктом 67 Порядку передбачено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:

текст документів має бути написаний розбірливо;

документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

документи мають відповідати вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель в електронній формі засвідчуються шляхом накладення сертифікованим інженером- землевпорядником кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Містобудівна документація в електронній формі засвідчується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб, які її розробили.

П.60. Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

П.61. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів/ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються:

в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора;

у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

П.222. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру або до суду.

Згідно зі ст.20 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

П.23 перехідних положень Земельного Кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених генеральними планами населених пунктів, планами зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів), детальними планами територій (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів), затвердженими до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", або протягом двох років з дня його опублікування (якщо розроблення відповідного генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану територій розпочалося до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель") може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п`ятої статті 20 цього Кодексу:

у разі якщо відомості про функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка, внесені до Державного земельного кадастру;

до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони - на підставі витягу з містобудівної документації. Форма витягу повинна містити відомості про функціональну зону та всі обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), зазначені у містобудівній документації, та затверджується Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. У такому разі державний кадастровий реєстратор, до якого надійшла заява власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки про зміну її цільового призначення, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви направляє до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, запит щодо надання витягу з містобудівної документації із зазначенням функціональної зони, в межах якої розташована земельна ділянка. Орган місцевого самоврядування протягом двох робочих днів з дня надходження запиту зобов`язаний надати державному кадастровому реєстратору відповідний витяг з містобудівної документації. Витяг з містобудівної документації може бути отриманий заявником самостійно відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". У такому разі витяг з містобудівної документації додається до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 91-93 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 форма витягу з містобудівної документації, який надається уповноваженим органом містобудування та архітектури відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, передбачає наявність таких відомостей щодо території, стосовно якої надійшов запит щодо надання витягу з містобудівної документації:

інформацію про містобудівну документацію:

- територія, на яку розроблено містобудівну документацію;

- дата, назва органу та номер рішення про затвердження містобудівної документації (останні зміни на час надання витягу);

- функціональна зона (назва виду функціонального призначення території функціональної зони (функціональних зон), код (номер) функціональної зони, площа функціональної зони, перелік можливих переважних та супутніх видів цільового призначення земельних ділянок (сформованих та таких, що можуть бути сформовані) на території, стосовно якої надійшов запит щодо надання витягу з містобудівної документації;

- посилання на опубліковану містобудівну документацію на відповідному веб-сайті та геоінформаційну систему, що забезпечує її відображення;

графічну частину витягу з містобудівної документації (із зазначенням масштабу), яка повинна відображати:

- частину території розроблення містобудівної документації, яка включена у функціональну зону;

- межі функціональної зони (функціональних зон) із зазначенням координат;

- всі існуючі та проектні об`єкти, розташовані в межах функціональної зони (функціональних зон);

- всі обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), що розповсюджуються на територію в межах функціональної зони;

- експлікацію з переліком відображених об`єктів;

- умовні позначення, якими відображена функціональна зона, та всі обмеження;

перелік переважних та супутніх видів використання території (земельної ділянки) та перелік категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони.

93. Витяг з містобудівної документації формується на основі бази геоданих та надається у вигляді електронного документа, що створюється у вигляді файла (пакета файлів) у форматі Adobe Portable Document Format (PDF), у яких містяться текстові, табличні та графічні матеріали документації, та шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги, керівника уповноваженого структурного підрозділу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Отже, для реєстрації зміни цільового призначення на підставі ст.20 ЗК України та п.23 Перехідних положень ЗК України станом на 13.03.2024 землекористувач повинен був надати:

- витяг з містобудівної документації,

-за умови розташування на наданій йому в оренду земельній ділянці будівель, споруд, що є у приватній власності землекористувача.

До 19.10.2024 ТОВ БК «Корабел» на підставі договору№ 29-21 від 10.06.2021 був орендарем земельної ділянки за адресою м. Миколаїв, вул.6 Слобідська,81.

Відповідно до умов договору оренди землі п.2.2 на земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди.

Наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.09.2025 свідчить, що за ТОВ Будівельна компанія « Корабел» за адресою м. Миколаїв, вул. Комсомольська (6Слобідська) 81 нерухоме майно на праві власності не зареєстровано. Витяг містить інформацію, що майнові права на незакінчене будівництвом багатоповерховий житловий будинок в м. Миколаєві по вул.Комсомольська,81 знаходиться в іпотеці ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Таким чином, заявник при зверненні до державного кадастрового реєстратора із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки не надав доказів розташування на цій земельній ділянці будівель, споруд, що є у приватній власності землекористувача.

Також до заяви про зміну цільового призначення земельної ділянки землекористувачем були надані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 12.06.2019 № 93/17-2416 та електронна версія містобудівних умов від 12.06.2019, який був роздрукований 04.03.2024 та додаток до містобудівної документації: Витяг з містобудівної документації.

Наданий реєстратору витяг з містобудівної документації, який є додатком до містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва МUO 01:2265-4294-0153-5464 від 04.03.2024, його форма та зміст не відповідають положенням пункту 23 Перехідних положень Земельного кодексу України та пунктам 91-93 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926.

За таких обставин, суд зазначає, що у відповідача не було правових підстав вносити до Державного земельного кадастру зміни цільового призначення земельної ділянки на підставі наданих землекористувачем документів.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи.

Отже суд вважає, що відповідачем вчинені дії, які не відповідають критеріям передбаченим ст.2 КАС України та є необґрунтованим, не на підставі норм чинного законодавства.

Таким чином, позов належить задовольнити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 26565573) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, ідентифікаційний код 39765513) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 з « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на « 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45, ЄДРПОУ 39765513) скасувати в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі запис № 018 від 14.03.2024 про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 з « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на « 02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» та поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:03:006:0059 - « 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Рішення складено в повному обсязі

та підписано суддею 16.06.2026