Рішення № 137429429, 16.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 рокусправа № 380/15442/25 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просить:

- визнати протиправним рішення від 10.07.2025 №262740012486 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію ОСОБА_1 з врахуванням періодів роботи згідно з трудовою книжкою від 04.10.1970, а саме періоди з 25.09.1975 до 05.09.1999 (запис 1-29) та період навчання з 01.09.1973 до 23.06.1977 згідно з дипломом серії НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що після досягнення пенсійного віку через веб-портал звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву розглянуло ГУ ПФУ у Львівській області та прийняло рішення від 10.07.2025 №262740012486 про відмову в призначенні пенсії. Підставою для відмови слугувало відсутність необхідного страхового стажу. Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

14.08.2025 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову. Стверджує, що за принципом екстериторіальності документи направлені на розгляд до ГУ ПФУ у Львівській області, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком. Констатує, що необхідний страховий стаж, визначений ст. 26 Закону №1058, становить 15 років для осіб, які набули право на призначення пенсії до 31.12.2017. Страховий стаж особи становить 07 років 08 місяців 10 днів. Стаж для визначення права згідно п. 3.1 Закону №1058 становить 08 років 05 місяців 27 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1973 до 23.06.1977 згідно диплому НОМЕР_2 , оскільки зазначене ім`я особи ОСОБА_2 не відповідає імені згідно паспортних даних ОСОБА_2 ; періоди роботи згідно трудової книжки від 04.10.1970, оскільки документ надано в копії. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

26.08.2025 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказує, що рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 10.07.2025 №26270012486 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Крім того наголошує, що ГУ ПФУ в м. Києві не приймало рішення по суті заяви позивачки про призначення пенсії за віком, тому не порушувало її прав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується ID-карткою.

Згідно з копією трудової книжки від 04.10.1970 серії НОМЕР_3 позивачка має такий трудовий стаж:

- 25.09.1970 прийнята верстатником першого розряду ділянки №5 заводу «Селькозмаш»;

- 01.09.1971 звільнена відповідно до ст. 16 Основ законодавства;

- 07.12.1971- зарахована на А53 робочою другого розряду Кишинівського міського тресту «Інждорстрой»;

- 16.08.1972 звільнена з роботи у зв`язку з переходом на іншу роботу;

- 13.10.1972 зарахована комплектувальником третього розряду складу на Заводі імені Леніна;

- 27.08.1973 звільнена за власним бажанням;

- 01.09.1973 зарахована студентом 1 курсу факультету фізичного виховання Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Бєлінського;

- 15.08.1977 відрахована з числа студентів у зв`язку із закінченням інституту;

- 23.08.1977 прийнята на посаду вчителя фізичного виховання Краснознаменської середньої школи;

- 07.09.1978 звільнена з посади за власним бажанням;

- 08.09.1978 прийнята на посаду вчителя фізичного виховання Каменської середньої школи;

- 02.09.1989 прийнята на посаду водія в 3 м/о;

- 26.12.1991 звільнена за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП УРСР;

- 02.05.1993 прийнята на роботу директором комерції і бізнеса в установу «САН»;

- 04.11.1996 звільнена за власним бажанням;

- 11.11.1996 призначена по саду вчителя фізичного виховання Уютненської середньої школи;

- 27.12.1997 звільнена із займаної посади відповідно до ст. 38 КЗпП;

- 01.06.1998 прийнята на роботу по строковому трудовому договору вихователем;

- 20.08.1998 звільнена у зв`язку із закінченням строкового трудового договору;

- 11.09.1998 призначена виплата по безробіттю відповідно до п. 1 ст.29 Закону «Про зайнятість населення»;

- 05.09.1999 припинена виплата по безробіттю відповідно до ч. 13 ст. 30 «Про зайнятість населення»;

- 22.05.2000 прийнята старшим вихователем Євпаторійської філії ВАТ «Севергаз»;

- 02.01.2001 звільнена за власним бажанням ( ст. 38 КЗпП України).

Крім того, у трудовій книжці міститься запис про зміну прізвища на ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 . Запис засвідчений підписом і печаткою.

Відповідно до диплому від 27.06.1977 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 вступила в 1973 році до Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Бєлінського за спеціальністю фізичне виховання.

03.07.2025 позивачка звернулася через вебпортал із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення визначено ГУ ПФУ у Львівській області.

За результатом розгляду заяви відповідач-1 прийняв рішення №262740012486 від 10.07.2025 про відмову у призначенні пенсії.

За змістом рішення «дата звернення до територіального органу Пенсійного фонду України 03.07.2025.

Вік заявника 72 роки 04 місяці 05 днів.

Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 15 років для осіб, які набули право на призначення пенсії до 31.12.2017.

Страховий стаж особи становить 07 років 08 місяців 10 днів. Стаж для визначення права згідно п.3.1 ПП ЗУ №1058 становить 08 років 05 місяців 27 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період навчання з 01.09.1973 по 23.06.1977 згідно диплому НОМЕР_2 , оскільки зазначене ім`я особи ОСОБА_2 не відповідає імені згідно паспортних даних ОСОБА_2 ;

- періоди роботи згідно трудової книжки від 04.10.1970, оскільки документ надано в копії. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок) пунктом 2.23 передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал додаються скановані копії оригіналів документів.

Пунктом 1.5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду №33-1 від 25.11.2021 Порядку передбачено, що розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №234.

Абзацом дев`ятим п.2.8 Порядку, передбачено, що громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.

Для призначення пенсії при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці, основним документом є пенсійна справа, в якій зібрано усі необхідні документи і яка підтверджує, що пенсіонер до переїзду на постійне або тимчасове місце проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці одержував пенсію. Вказані документи, а також довідку атестат про дату припинення виплати пенсії на попередньому місці проживання пенсіонеру потрібно подати до органу Пенсійного фонду України за місцем свого постійного проживання.

Додатковий коментар: до переліку документів не долучено пенсійну справу та довідку атестат про дату припинення виплати пенсії, що унеможливлює призначення пенсії (взяття на облік до органу Пенсійного фонду України) за місцем постійного або тимчасового проживання пенсіонера.

Згідно наданих документів право на пенсійну виплату відсутнє».

Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, позивачка пред`явила цей позов до суду.

Спірні правовідносини між сторонами склалися у зв`язку із прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюється Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

За дефініцією, закріпленою у ст. 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком передбачено ст. 26 Закону №1058-IV.

Цією нормою регламентовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

Відповідно до п. 3.1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);

2) проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;

3) перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;

4) перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

5) перебування у довготерміновому відрядженні працівників дипломатичної служби у період з 1 січня 2004 року по 30 квітня 2016 року, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.

Приписами ст. 1 Закону №1058-IV унормовано, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За правилами ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За змістом ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Як вбачається з оскаржуваного акту індивідуальної дії, позивачці до страхового стажу не зараховано, серед іншого, період навчання з 01.09.1973 до 23.06.1977 згідно диплому НОМЕР_2 , оскільки зазначене ім`я особи ОСОБА_2 не відповідає імені згідно паспортних даних ОСОБА_2 .

Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 в справі №243/6299/17 наголосив, що згідно з п. «д» ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з приписами ст. 62 Закону 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - порядок № 637).

Відповідно до порядку №637 основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Згідно з п. 8 порядку №637 час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.93 №161 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.11.1993 за №173, студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

На момент заведення трудової книжки позивачки була чинна Інструкція «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях», затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 №162 (далі - інструкція №162).

Підпунктом 1.1 інструкції №162 встановлено, що трудова книжка є основним документом трудової діяльності робочих і службовців.

Згідно з пп. 2.1 інструкції №162 заповнення трудових книжок і вкладок до них здійснюється мовою союзної республіки, на території якої розташоване підприємство та офіційною мовою СССР.

Підпунктом 2.2 інструкції №162 передбачено, що заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну після прийняття на роботу.

У трудову книжку заносяться, серед іншого: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність.

Згідно з абз. 1 п. 2.10 інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до пп. 2.11 інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка, переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийом на роботу.

За правилами пп. 2.3 інструкції №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п. 2.5 інструкції №162 у разі виявлення неправильного або неточного запису про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення робляться адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи повинна надати працівнику необхідну в цьому допомогу.

Суд установив, що для підтвердження страхового стажу позивачкою надана трудова книжка 04.10.1970 серії НОМЕР_3 , дата заповнення 04.10.1970, яка містить такі записи щодо трудової діяльності позивачки у спірний період, зокрема щодо навчання:

запис №8 01.09.1973 зарахована студентом 1 курсу факультету фізичного виховання Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Бєлінського;

запис №9 15.08.1977 відрахована з числа студентів у зв`язку із закінченням інституту.

Наведені записи в трудовій книжці підтверджують трудовий стаж позивачки, є чіткими, перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст не містять, мають реквізити наказів.

Повертаючись до однієї з підстав відмови у призначенні пенсії позивачці за віком (невідповідність імені в дипломі паспортним даним), суд таку вважає безпідставною, оскільки описку допущено у документі, видача якого не залежить від позивачки.

Крім того суд враховує, що в дипломі вказано замість « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_2 », що, на переконання суду, є технічною опискою, оскільки прізвище та по-батькові вказано вірно. Диплом про навчання є належним та достатнім доказом підтвердження періоду навчання, що виключає необхідність надання додаткових уточнюючих довідок.

Отже, зважаючи на наведене, період навчання позивачки підтверджений належними та допустимими доказами - дипломом, а також записами у трудовій книжці. Розбіжності у написанні імені мають виключно технічний характер, обумовлений особливостями ведення діловодства, та не впливають на ідентифікацію особи позивачки і достовірність поданих документів.

Пенсійним органом не наведено жодних доказів недостовірності або підроблення документів, поданих позивачкою, а тому відмова у зарахуванні спірного періоду навчання до страхового стажу є необґрунтованою та суперечить вимогам Закону №1058-IV і порядку №637.

Відтак пенсійний орган формально підійшов до виконання своїх обов`язків щодо вирішення питання призначення пенсії позивачці, без урахування в сукупності наявних в матеріалах заяви про призначення пенсії документів та безпідставно не взяв до уваги відомості диплому, оскільки жодних аргументів про те, що вказаний диплом стосується іншої особи, а не позивачки, не наведено.

Таким чином, період навчання позивачки підлягає зарахуванню до її страхового стажу.

Стосовно відмови у призначенні пенсії з підстави надання копій документів, суд керується таким.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - порядок №22-1).

Згідно з п. 1.1 порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно із п. 2.23 порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідно до пункту 1.1. порядку №22-1 заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту через вебпортал електронних послуг.

Матеріали справи не містять доказів, що подані позивачкою копії документів не відповідають оригіналам та/або є непридатними для сприйняття їх змісту.

Судом також враховано Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за №991/27436 (далі - положення №13-1).

Пунктом 1 розділу IV положення №13-1 визначено, що надання органами Пенсійного фонду послуг в електронній формі здійснюється з використанням технологій віддаленого доступу (вебтехнологій) та автоматизованої передачі і обробки інформації і включає: подання користувачем електронних послуг через вебпортал з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заяв, передбачених абзацом другим пункту 1.1 розділу I, абзацом другим пункту 3.1 розділу III Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та заяви про підтвердження стажу роботи відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Відповідно до п. 10 розділу IV положення №13-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії, поданої через вебпортал з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, додані не всі скановані копії необхідних документів, або/та документи потребують дооформлення, орган Пенсійного фонду не пізніше трьох робочих днів надсилає в електронній системі повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково та/або дооформити, строк їх подання.

Суд зазначає, що подаючи заяву про призначення пенсії особа може подати таку заяву в електронній формі, скориставшись вебпорталом електронних послуг Пенсійного фонду України. Відповідна заява подається разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, шляхом надсилання такій особі повідомлення через електронний кабінет користувача вебпорталу (у разі подання заяви через веб-портал).

Спеціальною нормою п. 10 розділу IV положення №13-1 установлено, що у разі, якщо до заяви про призначення пенсії, поданої через вебпортал з використанням електронного підпису, додані не всі скановані копії необхідних документів, або/та документи потребують дооформлення, орган Пенсійного фонду не пізніше трьох робочих днів надсилає в електронній системі повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково та/або дооформити, строк їх подання.

Всупереч наведеним нормативним приписам відповідач-1 не надав позивачці можливість усунути недоліки, шляхом повідомлення у 3-денний строк про можливість подання додаткових документів чи усунення недоліків поданих документів. Доказів протилежного відповідач-1 до суду не надав.

Оскільки відповідач-1 не взяв до уваги усі складові страхового стажу позивачки, не надав оцінки записам трудової книжки, суд, з метою дотримання принципу пропорційності, вважає за необхідне задовольнити позовні в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від №262740012486 від 10.07.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Водночас суд звертає увагу, що відповідач-1, відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу трудової діяльності позивачки, не надав оцінку записам трудової книжки від 04.10.1970 серії НОМЕР_3 .

Суд зазначає, що призначення пенсії позивачці залежить від достатності необхідного стажу.

Відповідач-1 у прийнятому рішенні не вирішив питання щодо наявності підстав для зарахування чи відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивачки згідно з записами трудової книжки.

Вирішуючи цей спір по суті, суд акцентує на тому, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проєктом нормативно-правового акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, зокрема щодо призначення пенсії та обчислення страхового стажу.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав позивачки у контексті розглядуваної справи, суд враховує, що відповідач-1 не взяв до уваги усі складові страхового стажу позивачки, не надав жодної оцінки записам трудової книжки, не вирішив питання щодо наявності підстав для зарахування чи відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивачки згідно з записами трудової книжки, відтак визначення того, який саме стаж роботи позивачки в період з 25.09.1970 до 05.09.1999 підлягає зарахуванню до її страхового стажу, належить до дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду.

Відтак, на переконання суду, у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивачки від 03.07.2025 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні суду.

Стосовно вимоги позивачки, адресованої ГУ ПФУ в м. Києві, суд враховує таке.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абз. 1 п. 4.10 порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Суд установив, що у межах спірних правовідносин заява позивачки розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.

Тому дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду заяви має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Приписами ч. 3 ст. 139 КАС України регламентовано, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн.

З урахуванням задоволення позову частково, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №262740012486 від 10.07.2025.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1973 до 23.06.1977.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 03.07.2025 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач-2 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 42098368).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна