Рішення № 137429211, 16.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 рокусправа № 380/25400/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМРЕЗЕРВ-ЛЬВІВ

до Львівської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМРЕЗЕРВ-ЛЬВІВ, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100361/2 від 16.09.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, вважає доводи відповідача необгрунтованими, просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМРЕЗЕРВ-ЛЬВІВ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 34029478), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Під час здійснення господарської діяльності ТзОВ «ХІМРЕЗЕРВ-ЛЬВІВ» (Покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю TOPHIM GROUP Sp.z.o.o., Республіка Польща (Продавець), зовнішньоекономічний контракт №13PL від 23.11.2021, предметом якого є зобов`язання продавця продати, а покупця купити продукцію, вказану у Додатках до цього Контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №13PL від 23.11.2021 позивач придбав у продавця товар згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №10/09/25 від 10.09.2025 загальною вартістю 15 294,26 євро.

З метою митного оформлення товару позивач через уповноважену особу подав до Львівської митниці митну декларацію від 15.09.2025 р. № 25UA209230087455U3 разом з копіями документів, що підтверджують заявлену митну вартість, зокрема: контракт №13PL від 23.11.2021 р., додаткову угоду № 1 від 28.07.2022 р., додаткову угоду № 2 від 29.12.2023 р., додаткову угоду № 3 від 22.02.2024 р., рахунок-фактура (інвойс) № 10/09/2025 від 10.09.2025 р., рахунок-проформа № 05/09/2025 від 05.09.2025 р., декларація походження товару № 10/09/2025 від 10.09.2025 р., CMR (міжнародна ТТН) від 10.09.2025 р., експортна декларація країни відправлення № 25PL40101000XRJB0 від 12.09.2025 р., сертифікат аналізу від 10.09.2025 р., висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 1420003400-0181 від 18.03.2025 р., договір про надання послуг митного брокера № 107 від 22.02.2024 р., замовлення № 04/09/2025 від 04.09.2025 р., гарантійний лист № 15/09/2025 від 15.09.2025 р., банківський платіжний документ (свіфт) від 15.09.2025 р.

У митній декларації від 15.09.2025 р. № 25UA209230087455U3 позивач визначив митну вартість товару, обравши для цього основний метод, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами розгляду поданих документів 08.07.2025 відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/002613 та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100361/2, в графі 33 якого вказано:

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «ХІМРЕЗЕРВ-ЛЬВІВ» Половинець Сергій є співзасновником TOPHIM GROUP Sp.z.o.o., тобто сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року; за наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом. У Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, ідо існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих підчас митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст, 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій.

Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу інших імпортерів (безпосередньо від виробника товару за прямими контрактами) встановлено оформлення аналогічних товарів із вищою митною вартістю м.д, UA100390/2025/716984 від 15.09.2025, UA100380/2025/633486 від 08.08.2025, UA100380/2025/628077 від 07.07.2025, UA100380/2025/630908 від 23.07.2025, Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин декларантом на надано митному органу;

- у зовнішньоекономічному контракті від 23.11.21 №13 PL Розділ 1 Предмет Контракту п.1.1. Продавець продає, а Покупець купує згідно з цим Контрактом продукцію вказану у Додатках до даного контракту, надалі за текстом Контракту - Товар та /або «Партія товару» , а відповідна до п. 1.2 кількість, асортимент, ціни та терміни поставки товару визначаються у Додатках до контракту, які підписуються Сторонами та є невід`ємною його частиною; Та згідно п.4.2 Ціна товару та його кількість визначається сторонами окремо для кожної партії та вказується у Додатках. Враховуючи вищевикладене. Додаток уточнює та більш детально розкриває зміст договірних умов, тобто ним погоджуються істотні умови контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх Істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання; сторонами Додатку, який в подальшому становитиме невід`ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Додаток до митного оформлення не надано, тобто відсутній документ що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, ми відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-за ці товари. При цьому, наявність таких обставин не дає можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товару, шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає спив її за товар, з огляду на те, що відсутні ; відомості про узгоджену кількість та ціну товару;

- у Додатковій угоді № 2 від 29.12,23 вказано інший номер IBAN Продавця, ніж той що наявний у самому Контракті, проте Додатком 3 від 22.02.24 і вже міститься інформація про зміну цих реквізитів. Таким чином, не дотримано хронологічного порядку в оформленні додатків, що може призвести до плутанини або помилкового трактування умов контракту. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом,

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п, 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій етапі 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, б соме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України Від 13.03.2012 року NM495-VI розділ Ні, Джерелом Інформації для коригування митної вартості:

товару № 1 слугувала мд № UA100390/2025/716984 під 15.09.2025 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Розчинники (розріджувачі) складні органічні, призначені для використання в якості розчиннику для лако-фарбової промисловості) становить 1,2 дол. США/кг.; Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: …Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598)…

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару декларант позивача подав до Львівської митниці електронну митну декларацію від 15.09.2025 р. № 25UA209230087455U3 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 метод.

В оскаржуваному рішенні відповідач навів такі обґрунтування: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «ХІМРЕЗЕРВ-ЛЬВІВ» Половинець Сергій є співзасновником TOPHIM GROUP Sp.z.o.o., тобто сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року; за наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом. У Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, ідо існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих підчас митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст, 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій.

Щодо цих аргументів митного органу суд зазначає наступне:

Сам факт пов`язаності між сторонами зовнішньоекономічного контракту позивачем не заперечується. Втім, відповідно до приписів ч.12 ст.58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

Імперативно ч.14 ст.58 МК України встановлює, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини пов`язаних осіб вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності таких обґрунтувань необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Таким чином, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, чинне законодавство покладає саме на митний орган. У разі якщо такий орган не справляється з цим обов`язком, належить вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України, не вплинули на ціну товарів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.03.2019 у справі №826/1857/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 20.09.2019 у справі №826/23039/15, від 08.11.2022 у справі №980/3552/20.

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення №UA209000/2025/100361/2 від 16.09.2025 року, суд встановив, що Львівська митниця обмежилася лише констатацією факту пов`язаності сторін та загальним посиланням на наявність у її інформаційних базах відомостей про «вищу» митну вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД. Натомість, відповідач не навів жодних конкретних, документально підтверджених обґрунтувань того, яким саме чином і у якій мірі пов`язаність сторін Контракту №13PL від 23.11.2021 року вплинула на ціну спірного товару (Розчинник регенерований Thinner B). У рішенні не наведено порівняльного аналізу комерційних умов поставок, обсягів партій, умов оплати, періоду угод, які б давали об`єктивні підстави стверджувати про вплив взаємозв`язку на ціну.

Сам по собі факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більшою за заявлену декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. Вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятися з огляду на технічний стан товару, обсяги партії, умови поставки, регенерованість продукту, періоди поставок, наявність знижок між сторонами тощо. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Окремо суд звертає увагу на специфіку оцінюваного товару Розчинник регенерований Thinner B, тобто продукт, отриманий в результаті регенерації використаних розчинників. Очевидно, що такий товар за своїми фізико-хімічними характеристиками та споживчими властивостями принципово відрізняється від оригінальних (первинних) комплексних розчинників, що позначається і на його ринковій вартості. Митним органом, при коригуванні митної вартості на основі МД №UA100390/2025/716984 від 15.09.2025 щодо «розчинників та розріджувачів складних…», такої принципової різниці не враховано, порівняння здійснено лише за загальною товарною позицією, без аналізу того, чи є товар-аналог регенерованим продуктом, його фізико-хімічного складу, виробника тощо.

Відсутність у рішенні Львівської митниці письмових обґрунтувань впливу пов`язаності сторін на ціну товару, з урахуванням приписів ч.14 ст.58 МК України, означає, що належить вважати, що пов`язаність продавця і покупця у даному випадку не вплинула на ціну оцінюваного товару, а отже наведена обставина не могла бути законною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості та коригування митної вартості за резервним методом.

Окрім вказаного, оскаржуване рішення про коригування митної вартості мотивується таким: у зовнішньоекономічному контракті від 23.11.21 №13 PL Розділ 1 Предмет Контракту п.1.1. Продавець продає, а Покупець купує згідно з цим Контрактом продукцію вказану у Додатках до даного контракту, надалі за текстом Контракту - Товар та /або «Партія товару» , а відповідна до п. 1.2 кількість, асортимент, ціни та терміни поставки товару визначаються у Додатках до контракту, які підписуються Сторонами та є невід`ємною його частиною; Та згідно п.4.2 Ціна товару та його кількість визначається сторонами окремо для кожної партії та вказується у Додатках. Враховуючи вищевикладене. Додаток уточнює та більш детально розкриває зміст договірних умов, тобто ним погоджуються істотні умови контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх Істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання; сторонами Додатку, який в подальшому становитиме невід`ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Додаток до митного оформлення не надано, тобто відсутній документ що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, ми відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-за ці товари. При цьому, наявність таких обставин не дає можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товару, шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає спив її за товар, з огляду на те, що відсутні ; відомості про узгоджену кількість та ціну товару.

З приводу таких доводів відповідача суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи, на момент здійснення поставки сторонами Контракту №13PL від 23.11.2021 було узгоджено всі істотні умови конкретної партії товару (найменування, кількість, ціна, валюта, умови поставки) у наступних документах: замовленні Order №04/09/2025 від 04.09.2025, проформі-інвойсі №05/09/2025 від 05.09.2025 на суму 15 385,00 євро та комерційному інвойсі №10/09/2025 від 10.09.2025 на суму 15 294,26євро.

Відсутність окремого документа під назвою «Додаток до Контракту» сама по собі не свідчить про неузгодженість сторонами істотних умов поставки, оскільки такі умови погоджені у замовленні, проформі-інвойсі та комерційному інвойсі, які підписані сторонами та містять усі необхідні відомості для ідентифікації товару та його ціни.

У постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №803/3649/15 наголошено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, інвойс містить усі істотні умови угоди найменування, кількість, ціну, загальну вартість, реквізити сторін, є первинним документом і є достатнім та належним доказом ціни товару.

Львівська митниця, в свою чергу, в оскаржуваному рішенні не зазначила, які саме числові значення складових митної вартості неможливо встановити з поданих документів, та не пояснила, яким чином сам факт оформлення узгоджень партії у формі замовлення та інвойсу (а не окремого «Додатку») вплинув на правильність визначення митної вартості. Зауваження митного органу у цій частині є суто формальним і не може бути законною підставою для коригування митної вартості.

Стосовно мотивів відповідача, що у Додатковій угоді № 2 від 29.12,23 вказано інший номер IBAN Продавця, ніж той що наявний у самому Контракті, проте Додатком 3 від 22.02.24 і вже міститься інформація про зміну цих реквізитів. Таким чином, не дотримано хронологічного порядку в оформленні додатків, що може призвести до плутанини або помилкового трактування умов контракту. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, суд зазначає наступне.

Дане зауваження жодним чином не стосується числових значень складових митної вартості товару (ціни, кількості, ваги, умов поставки) та не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості. Питання правильності оформлення банківських реквізитів продавця у внутрішніх договірних документах сторін не є складовою митної вартості та не входить до предмета митного контролю в розумінні ст.54 МК України.

Формальні зауваження до послідовності оформлення додаткових угод не утворюють законних підстав для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Щодо застосування Львівською митницею резервного методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 зазначено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

В оскаржуваному рішенні Львівської митниці №UA209000/2025/100361/2 від 16.09.2025, крім номера та дати митної декларації-джерела (МД №UA100390/2025/716984 від 15.09.2025) та лаконічного зазначення про митну вартість товару зі схожими характеристиками «розчинники та розріджувачі складні…» у розмірі 1,2 дол. США/кг, не наведено жодних інших обґрунтованих пояснень щодо порівнюваності товарів за фізико-хімічними характеристиками, виробником, торговельною маркою, обсягом партії, умовами поставки тощо. Більше того, у рішенні прямо вказано, що «коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось», що додатково підкреслює формальний підхід митного органу до визначення митної вартості за резервним методом.

Така позиція митного органу прямо суперечить вимогам ст.55, ст.64 МК України та усталеній судовій практиці. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17 наголосив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував Позивач, за відсутності інших визначених законом підстав, не утворює достатніх підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристики товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, регенерованість продукту, наявність знижок тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №809/257/17, формальне посилання митного органу в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Аналізуючи зміст оскаржуваного рішення, суд встановив, що Львівська митниця, хоча й послалась на проведення консультацій з декларантом, проте не конкретизувала, які саме документи та для встановлення яких конкретних числових значень складових митної вартості необхідно подати; не навела пояснень щодо неможливості застосування інших методів визначення митної вартості, обмежившись формальним посиланням на відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари. Це ставить під сумнів фактичне проведення таких консультацій та обґрунтований вибір саме резервного методу.

Суд встановив, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів, позовні вимоги належить задовольнити, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги №01-12/12-25 від 10.12.2025 року, акт наданих послуг від 11.05.2026 року, відповідно до якого сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 15 000 грн. 00 коп.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.

Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100361/2 від 16.09.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшки, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМРЕЗЕРВ-ЛЬВІВ (адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174А, ЄДРПОУ: 24029478) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшки, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХІМРЕЗЕРВ-ЛЬВІВ (адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174А, ЄДРПОУ: 24029478) 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна