Ухвала суду № 137429119, 16.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3327/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 23.03.2024 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року;

- зобов`язати Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 23.03.2024 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

09.06.2026 від відповідача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом.

В обґрунтування клопотання зазначає, що станом на день виключення зі списків особового складу Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (23.03.2024) позивач був обізнаний про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення, адже 23.03.2024 отримав під підпис грошовий атестат, у якому підтвердив правильність наведених у ньому відомостей. Крім цього, нараховані та виплачені суми грошового забезпечення зазначені у роздавальній відомості на виплату грошового забезпечення, з якими позивача також було ознайомлено під підпис.

Разом з тим, до суду із цим позовом звернувся лише 21.05.2026, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку.

Перевіривши обґрунтування зазначені відповідачем, щодо залишення позовної заяви без розгляду суд встановив наступне.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Водночас, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Отже, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком.

Поряд цим, спірні правовідносини виникли уже за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а отже до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, який починає обраховуватись з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права - одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.

Згідно витягу із наказу Начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по стройовій частині) №79 від 23.03.2024 позивач виключений зі списків особового складу Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 23.03.2024.

Того ж дня йому було оформлено та вручено під підпис грошовий атестат, що підтверджується особистим підписом у Журналі реєстрації грошових атестатів.

Згідно з підпунктом 11.2 пункту 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280, на грошовому атестаті зазначаються, серед іншого, розмір окладу за військовим званням і виплачена сума, тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума, розмір надбавки за вислугу років та виплачена сума, виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення, виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення, виплачена грошова допомога на оздоровлення, виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Підпунктом 11.3 пункту 11 Правил №104 визначено, що грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації. Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини.

Відтак, суд дійшов висновку, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення 23.03.2024 грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Крім цього, згідно наявної у матеріалах справи копії роздавальної відомості на виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 власним підписом підтвердив ознайомлення із нарахованими та виплаченими йому сумами грошового забезпечення із зазначенням складових та утриманих сум податків та зборів.

При цьому, з позовними вимогами звернувся до суду 22.05.2026, тобто із пропуском тримісячного строку (23.06.2025).

Позивачем у позовній заяві на обгрунтування поважності пропуску строку звернення до суду зазначено, що він є діючим військовослужбовцем, що в умовах введення на території України воєнного стану, об`єктивно ускладнювало своєчасне збирання документів, отримання розрахунків та оперативне звернення до суду. При цьому, до отримання офіційної відповіді Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 27.03.2026 №508/1707, яку отримав 01.04.2026, не мав повної та достовірної інформації щодо фактичної позиції відповідача про непроведення перерахунку індексації.

Позивач зазначає, що саме з моменту отримання вказаної відповіді йому стало достеменно відомо про порушення його права, що дало можливість визначити обсяг порушення, сформулювати позовні вимоги та обрати належний спосіб судового захисту.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд зазначає, що саме по собі проходження військової служби в умовах воєнного стану не є безумовною та автоматичною підставою для поновлення строку звернення до суду. Така обставина може бути врахована судом лише у сукупності з іншими конкретними даними, які свідчать про те, що у відповідний період особа об`єктивно не мала можливості звернутися до суду або така можливість була істотно обмежена.

Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2025 у справі №990/98/25, постанов Верховного Суду від 17.04.2026 у справі №620/10222/24, від 30.04.2026 у справі №240/4039/25 та від 01.05.2026 у справі №400/2451/25, у яких зазначено, що факт проходження військової служби, у тому числі під час воєнного стану, сам собою не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду. Особа має навести конкретні обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, та підтвердити їх належними доказами.

Посилання позивача на те, що про порушення свого права він дізнався лише після отримання відповіді Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 27.03.2026 №508/1707, суд оцінює критично, оскільки, як встановлено вище, у день виключення зі списків особового складу йому було оформлено та вручено під підпис грошовий атестат, що підтверджується особистим підписом у Журналі реєстрації грошових атестатів. Також, ОСОБА_1 власним підписом підтвердив ознайомлення із нарахованими та виплаченими йому сумами грошового забезпечення у роздавальній відомості на виплату грошового забезпечення.

Таким чином, наведені позивачем обставини на обгрунтування поважності причин пропуску строку мають загальний та неконкретизований характер, не підтверджують існування об`єктивних, непереборних і незалежних від волі позивача причин, які унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Згідно із статтею 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Отже, в даному випадку застосовним є десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи викладені обставини, суд вбачає наявність підстав для надання позивачу строку для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обгрунтування.

Щодо доводів відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з несплатою позивачем судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Предметом спору у цій справі є нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби.

Індексація грошового забезпечення є складовою належних військовослужбовцю виплат, які мають компенсаційний характер і спрямовані на підтримання достатнього життєвого рівня у зв`язку зі зростанням споживчих цін. Така виплата за своєю правовою природою є складовою належної оплати праці / грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення фактично є вимогами про стягнення належних позивачу сум грошового забезпечення, а тому охоплюються пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтею 122, 123, 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 3 статті 123 КАС України, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК