Рішення № 137429096, 15.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/19647/21

провадження № 2-іс/340/591/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліо С", вул. Тимофія Строкача,1, м. Київ,03148

до відповідача: Київської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А

про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Компанія Ліо С" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці Державної митної служби, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2021 № UA100300/2021/000338/2.

Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 28.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С. від 28.03.2025 року справу №640/19647/21 прийнято до свого провадження та залишено вказаний позов без руху.

Ухвалою судді від 11.04.2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (т.3,а.с.187).

Ухвалою судді від 15.06.2026 здійснено заміну відповідача його правонаступником.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією містились розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що фактично сплачена та підлягає сплаті за товар, а декларантом відмовлено у подачі додаткових документів, які витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, передбачених вимогами Митного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.11.2019 між позивачем і компанією BRADAS Sp z о.о. Spotka komandytowa, Poland (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт № 019PL щодо поставки товару (хомутів для шлангів, частин поливальних систем та систем зрошення для сільського та присадибного господарства, садових та промислових шлангів, фітингів, садових інструментів, муфт тощо) на митну територію України на умовах Інкотермс FCA (т.1,а.с.38-46).

03.06.2021 року ТОВ "Компанія Ліо С" з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту товару оформлено та подано до Київської митниці ДФС митну декларацію № UA100300/2021/013908 від 03.06.2021 р., в якій задекларовано митну вартість товару в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу позивачем було надано наступні документи: контракт № 019PL від « 01» листопада 2019р . між ТОВ "Компанія Ліо С", Україна, м. Київ і BRADAS Sp z о.о. Spotka komandytowa, Poland, доповнення 1 від 01.11.2019; доповнення 2 від 25.04.2020, доповнення 3 від 14.05.2020 , доповнення 4 від 03.06.2020, доповнення 5 від 03.07.2020, доповнення 6 від 26.11.2020, інвойс EX/HU/175/2021 від 31-05-2021 р. ; переклад інвойсу EX/HU/175/2021 від 31-05-2021 р. ; пакінг-лист (специфікація) до інвойсу EX/HU/175/2021 від 31-05-2021 р.; експортна митна декларація Республіки Польща № 21PL331020E0502974 від 01-06-2021р.; сертифікат походження № PL/MF/AR 0107165 від 01-06-2021р .; сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AR 0166661 від 01-06-2021р.; заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 № 16 від 26.05.2021 р. ; довідка про транспортні витрати від 01.06.2021 на заявку № 16 від 26.05.2021 р., рахунок на сплату транспортування вантажу №84 від 01-06-2021 на суму 40 000 грн.; CMRA № 760951(міжнародна транспортна декларація) від 31-05-2021.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Київською міською митницею ДФС прийнято рішення № UА100300/2021/000338/2 від 03.06.2021р. про коригування митної вартості товарів за другорядним методом 2 ґ - резервного методу.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме:

1) прайс-лист від 25.04.2020 б/н не містить інформації щодо валюти розрахунку, умов поставки та терміну дії;

2) відповідно до п.8.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2019 № 019PL продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, яка не надана до митного оформлення;

3) відповідно до п.6 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2019 № 019PL ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження;

4) до митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування;

5) заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою;

6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог ст. 254 МКУ.

Не надані до митного оформлення документи, які витребувані повідомленні, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- рахунок-проформу;

- декларація країни відправлення з перекладом відповідно до вимог ст.254 МКУ.

При цьому, джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації:

товар №1 митна декларація від 24.05.2021 №UA305160/2021/30386 (вартість товару згідно джерела інформації 2,72 USD/кг);

товар №13 митна декларація від 17.08.2020 №UA100020/2020/37442 (вартість товару згідно джерела інформації 1.93 USD/кг);

товар №22 митна декларація від 21.05.2021 NUA500110/2021/11323 (вартість товару згідно джерела інформації 3,87 USD/кг);

товар №27 митна декларація від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (вартість товару згідно джерела інформації 4,97 USD/кг);

товар №28 митна декларація від 31.07.2020 № UA100300/2020/415029 (вартість товару згідно джерела інформації 5,59 USD/кг).

Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товару є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.ст.49,50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Згідно з частинами 1 - 2 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 - 3 ст.54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Відповідно до положень ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

-рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування,

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 5, 6 ст.53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

При цьому, відповідно до частини 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

За приписами ч.1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень ст. 63 МК України; ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; мінімальної митної вартості; довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно пунктів 2, 4 частини 2 ст. 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема,

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року по справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України надано повний пакет документів відповідно до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 МК України.

У той же час, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та з доданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Зокрема, митним органом оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що:

1) прайс-лист від 25.04.2020 б/н не містить інформації щодо валюти розрахунку, умов поставки та терміну дії;

2) відповідно до п.8.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2019 № 019PL продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, яка не надана до митного оформлення;

3) відповідно до п. 6 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2019 № 019PL ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця навантаження та навантаження відсутні. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження;

4) до митного оформлення не надано документи, підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування;

5) заявлені за МД товари торговельної марки «BRADAS». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою;

6) декларація країни відправлення надана без дотримання вимог ст. 254 МКУ.

Між тим, суд зазначає, що, відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 контракту, на кожну окрему поставку товару в специфікаціях будуть зазначені кількість, розважування товару. Ціна, сортність та кількість товару на кожну поставку зазначається в специфікаціях до даного контракту. В загальному випадку такою специфікацією є рахунок-фактура на партію товару.

Позивачем при митному оформленні товарів надано відповідачу рахунок-фактуру на партію товару - інвойс EX/HU/175/2021 від 31.05.2021, тобто Товариством надано відомості щодо ціни товару у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту, тоді як відповідачем не наведеного жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості імпортованого товару.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

До контролюючого органу в якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості подаються прейскуранти (прайс-листи) саме від виробника товару, який оцінюється. У першу чергу, при розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Тобто, ТОВ "Компанія Ліо С" надано відомості щодо ціни товару відповідно до вимог зовнішньоекономічного контракту. Разом із цим, відповідачем не наведено жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості. Отже, наведені доводи, як підстави для коригування митної вартості, на думку суду, є безпідставними.

Також суд зауважує, що, відповідно до пункту 6 зовнішньоекономічного контракту, ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки.

За умовами контракту поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс FCA та передбачає здійснення завантаження товару за рахунок продавця (пункт 5 Контракту).

Згідно з офіційним тлумаченням торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця.

А тому, така складова митної вартості товару, що був поставлений, як витрати на навантаження/вивантаження у даному конкретному випадку не потребують додаткового підтвердження.

Відповідно, твердження відповідача про те, що позивачем документально не підтверджено (не включено) таку складову митної вартості як витрати на навантаження/завантаження, є безпідставним.

Щодо посилання відповідача на те, що, відповідно до пункту 8.2 контракту, продавець надсилає після відвантаження товару рахунок-проформу, який не надано до митного оформлення, то вказані доводи не можуть бути взяті до уваги як підстави коригування митної вартості, оскільки рахунок-проформа це є інвойс EX/HU/175/2021 від 31-05-2021. Як було вказано в позовній заяві інвойс EX/HU/175/2021 від 31-05-2021 було надано до митного оформлення. Термін Рахунок-проформа у даному випадку є синонімом терміну інвойс.

Також окремий обов`язковий документ як то рахунок-проформа відсутній у списку документів, що підтверджує митну вартість згідно п.2 ст.53 МКУ.

Щодо посилання відповідача на те, до митного оформлення не надано документи підтверджуючі наявність чи відсутність страхування вантажу, тобто документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як страхування, суд зазначає, що в п. 5 контракту вказано, що умови поставки є FCA - FCA м. Олесно, Польща (Інкотермс-2010) або буде визначатись додатковими угодами до контракту, або буде прямо вказуватись в рахунках.

В міжнародному визначенню умов поставки FСA вказується наступне, FCA (free carrier): термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. В визначенні умов поставки FCA не вказується про необхідність страхування вантажу. Відповідно документів про вартість страхування вантажу не надавалось , тому що страхування не проводилось.

Щодо того, що заявлені за митною декларацією товари торговельної марки "BRADAS", але не надані документи, що містять відомості про наявність чи відсутність ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою, то суд зазначає, що вказані платежі не включено до митної вартості, а тому посилання Київської митниці Держмитслужби на ці обставини, як підстави для коригування митної вартості, є незаконними та необґрунтованими.

Слід також зазначити, що неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Разом із тим, суд зауважує, що при вирішенні спору по суті не враховує посилання митного органу на наявність у митного органу інформації про імпортування подібних (аналогічних) товарів за вищою митною вартістю, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). Разом із тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Тобто, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, на які вказував відповідач, та які спростував позивач.

Крім того, спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення відповідача № UА100300/2021/000338/2 від 03.06.2021р. про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведені підстави коригування митної вартості товару за резервним методом, в зв`язку із чим неправомірно та безпідставно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, відмовлено у митному оформленні товару та прийнято оскаржуване рішення, то суд вбачає підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби № UА100300/2021/000338/2 від 03.06.2021 р. про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ліо С" (03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 1, ЄДРПОУ 40062633) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО