Ухвала суду № 137428381, 15.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

15 червня 2026 року Справа № 280/5810/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Воскресенської сільської ради Пологівського району Запорізької області (Україна, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, 125В, каб. 217 ЄДРПОУ 26403971), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 В, каб. 217) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Виконавчого комітету Воскресенської сільської ради Пологівського району Запорізької області (далі відповідач 1), ОСОБА_2 (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Антонової Ріти Ігорівни № 83318266 від 16.02.2026;

зобов`язати відповідача провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 4 -5 ч. 5 статті160 Кодексу у позовній заяві зазначається, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.

Як встановлено судом зі змісту позовної заяви позивачем не конкретизовано позовні вимоги до кожного з відповідачів.

Суд також наголошує на тому, шо формулювання позовних вимог має виключати можливість неоднозначного розуміння та трактування предмету спору.

Згідно п. 6 - 8 ч. 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем суду не зазначено відповідних відомостей у позові.

Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено на 2026 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2026 3 328,00 грн.

Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру становить 1 331,20 грн.

Отже, враховуючи предмет, підстави позову, суть заявлених вимог, а також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів) за даним позовом, суд зазначає, що позивачем заявлено 1 основну вимогу немайнового характеру.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру в електронному вигляді становить 1 064,96 грн.(3 328,00*0,4*0,8).

Позивачем в матеріали справи надано в якості доказу сплати судового збору роздруківку квитанції АТ «Універсал банк» від 25.04.2026 № 3ЕА4-КСМХ-568В-1С72 на суму 1 355,16 грн.

Перевіркою зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом встановлено, що судовий збір на суму 1 355,16 грн, сплачений згідно квитанції АТ «Універсал банк» від 25.04.2026 № 3ЕА4-КСМХ-568В-1С72, на рахунок, визначений для сплати судового збору за подання позовних заяв до Запорізького окружного адміністративного суду, не надходив.

Окрім того, вимоги щодо оформлення платіжних (касових) документів надавачами платіжних послуг передбачено Інструкцією про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 (далі Інструкція).

Так, відповідно до пп. 14 п. 4 розділу І Інструкції касовий документ - електронний/паперовий документ, який оформляється для здійснення касової/платіжної операції (далі - касовий документ). Касовий документ може бути: паперовий для надавача платіжних послуг та користувача, електронний для надавача платіжних послуг та паперовий для користувача, електронний для надавача платіжних послуг та користувача.

Пунктом 103 розділу VI Інструкції встановлено, що касові документи, які оформляються надавачами платіжних послуг/комерційними агентами згідно з касовими операціями, мають містити обов`язкові реквізити, установлені в пункті 104 розділу VI цієї Інструкції.

Форми касових документів, що формуються із застосуванням платіжних пристроїв, установлюються надавачем платіжних послуг з урахуванням обов`язкових реквізитів, установлених у пункті 122 розділу VI цієї Інструкції, та технічних можливостей платіжного пристрою.

Грошові чеки виготовляються лише друкарським способом та є платіжною інструкцією.

Відповідно до п. 104 розділу VI цієї Інструкції касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) назву касового документа; 2) найменування надавача платіжних послуг/комерційного агента, який здійснює касову операцію; 3) дату здійснення операції; 4) зазначення платника та отримувача; 5) суму касової операції; 6) масу банківського металу (за операціями банку з банківськими металами); 7) призначення платежу; 8) власноручний підпис або ЕП користувача про згоду з умовами договору про надання платіжних послуг; 9) власноручний підпис або кваліфікований ЕП працівника надавача платіжних послуг/комерційного агента, уповноваженого здійснювати касову операцію; 10) номер рахунку отримувача (у разі зарахування суми переказу на рахунок); 11) найменування надавача платіжних послуг отримувача (у разі зарахування суми переказу на рахунок); 12) інформацію про банк/платіжну установу/емітента електронних грошей, від імені якого/якої діє комерційний агент (у разі здійснення платіжної операції комерційним агентом).

Проте, оскільки квитанція АТ «Універсал банк» від 25.04.2026 № 3ЕА4-КСМХ-568В-1С72 не містить інформації про отримувача та номер його рахунку у суду відсутні підстави вважати, що сплачений судовий збір на суму 1 355,16 грн перераховано саме на рахунок Запорізького окружного адміністративного суду за подання даного позову.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору на суму 1 064,96 грн.

Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Також, згідно ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частин 8 і 9 статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

На підставі викладеного суд висновує, що позивач зобов`язаний був направити примірник позовної заяви (з додатками) іншим учасникам справи та надати відповідні докази до суду.

Однак, позивачем доказів направлення примірника позову (з додатками) іншим учасникам справи суду не надано.

Частиною 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 94 КАС України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Для підтвердження адміністративної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії), реєстраційний номер облікової картки платника податків тощо.

Проте до позовної заяви не надано копії документів щодо посвідчення особи позивача, копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що позбавляє суд можливості визначити адміністративну процесуальну правосуб`єктність позивача.

Суд зазначає, що у відповідності до частини п`ятої статті 246 КАС України в резолютивній частині рішення мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (пункт 4).

Слід звернути увагу, що згідно приписів Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована.

Відтак, інформація щодо особи позивача у її паспорті, рівно як і РНОКПП - є персональними даними позивача.

Отже, копії паспорта, РНОКПП можуть бути завірені лише власником відповідних документів на кожному розвороті копії.

Також, для визначення підсудності справи позивачем необхідно надати витяг з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання.

Відсутність копій документів щодо посвідчення його особи, а також копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків, відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інших доказів на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача, позбавляє суд можливості виконати вимоги частини п`ятої статті 246 КАС України при постановленні рішення.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду власноруч засвідчені копії паспорта, РНОКПП, відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Воскресенської сільської ради Пологівського району Запорізької області (Україна, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, 125В, каб. 217 ЄДРПОУ 26403971), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 В, каб. 217) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору на суму 1 064,96 грн.; позовної заяви із уточненням прохальної частини позовної заяви, оформленої із дотриманням вимог ст. 160 161 КАС України, доказів направлення примірника позовної заяви іншим учасникам справи; власноруч засвідченої копії паспорта, довідки (картки) про присвоєння ідентифікаційного номеру, відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача (актуальні на дату подання позовної заяви).

Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена та підписана 15 червня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз