Рішення № 137427663, 16.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 рокуСправа №160/37090/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

29.12.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль Олександр Володимирович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 з 22.10.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити призначення та розрахунок пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022-2024 роки з 22.10.2025 року та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 в фактичному подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення період роботи з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 22.10.2025 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із адвокатським запитом щодо надання інформації про розрахунок пенсії за віком. Листом Головного управління від 05.12.2025 року № 0400-010309-8/226868 надано розрахунок суми пенсії. З відповіді вбачається, що під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 органами Пенсійного фонду України застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адвокатський запит надано відповідь від 24.12.2025 року № 0400-010307-8/238142, в якій зазначено, що періоди пільгової роботи ОСОБА_1 з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року обчислено з урахуванням тільки для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач не погоджується із такою бездіяльністю відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 20.01.2026 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

23.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому управління заперечує проти позовних вимог позивача та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. З 16.11.2005 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788). 22.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою №21025 про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії». За результатом опрацювання зазначеної заяви позивача переведено на пенсію за віком відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) з 22.10.2025 року. При розрахунку пенсії за віком відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058 збережено середній показник заробітної плати в сумі 8913,83 грн. (3764,40 грн (за 2014-2016 роки) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115). Оскільки, позивач з 22.10.2025 року переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788 на пенсію за віком відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058, підстави для застосування показника заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки до звернення 2020-2022 років відсутні. З урахуванням вищенаведеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.03.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому управління заперечує проти даного адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав. ОСОБА_1 з 16.11.2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до 22.10.2025 року отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення". За заявою від 22.10.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивача з 22.10.2025 року переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Станом на дату призначення позивачу пенсії середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, був розрахований за період роботи з 01.11.1990 року по 31.10.1995 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2004 рік (524,14 грн). Згідно наданих документів та наявних відомостей про сплату страхових внесків з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж ОСОБА_1 , зарахований по 30.09.2025 року, становить 43 роки 08 місяців 12 днів. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований за період роботи з 01.11.1990 року по 31.10.1995 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.09.2025 року, становить 7700,12 грн (8913,83 грн. (3764,40 грн. х 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 x 1,0796 x 1,115) x 0,86384 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - Грінченко Ірини Іванівни про продовження строку для надання відзиву у справі №160/37090/25 задоволено. Продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк для надання відзиву на позов. Прийнято до розгляду письмовий відзив на позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який надійшов до суду 09.03.2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 16.06.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 16.11.2005 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За заявою від 22.10.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з 22.10.2025 року.

03.12.2025 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із адвокатським запитом щодо надання інформації про розрахунок пенсії за віком.

Листом Головного управління від 05.12.2025 року № 0400-010309-8/226868 надано розрахунок суми пенсії, з якого вбачається, що під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 органами Пенсійного фонду України застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.

Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адвокатський запит від 12.12.2025 року надано відповідь від 24.12.2025 року №0400-010307-8/238142, в якій зазначено, що періоди пільгової роботи ОСОБА_1 з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року обчислено з урахуванням тільки для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 з 22.10.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, звернулася за захистом своїх прав до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав законної сили з 01 січня 2004 року.

Щодо не застосування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 з 22.10.2025 року показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто, за загальним правилом, передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених норм законодавства видно, що частиною 3 статті 45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.

Разом з тим, з матеріалів справи видно, що первісно позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсій, а за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону №1058 позивач звернулась вперше.

Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувалась жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058, тому звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії (переведення на пенсію) за віком, позивач використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058 вперше.

Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058 такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 26.03.2026 року №560/5460/25 обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене суд зазначає, що в даному випадку призначення пенсії позивачу відповідно до Закону №1058 за його заявою відбулося вперше, тому частина 3 статті 45 Закону №1058 не регулює спірні правовідносини, отже відповідні посилання відповідача є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не застосовано при обчисленні пенсії позивача згідно із Законом №1058 середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022 - 2024 роки.

Водночас, з приводу позовних вимог зобов`язального характеру, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає про таке.

Як вже було вказано у цьому рішенні, за результатами автоматичного розподілу справ у електронній підсистемі за принципом екстериторіальності розгляд заяви від 22.10.2025 року було розподілено на відділ пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Тобто, розгляд заяви позивача від 22.10.2025 року та прийняття відповідного рішення здійснювалися саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що дії зобов`язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.

Відтак, у даній справі дії зобов`язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як до органу, дії чи бездіяльність якого визнаються судом протиправними.

Відтак, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022-2024 роки з 22.10.2025 року та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо зарахування пільгового стажу в подвійному розмірі на підставі cт. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» суд зазначає наступне.

Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адвокатський запит надано відповідь від 24.12.2025 року № 0400-010307-8/238142, в якій зазначено, зокрема, наступне. Статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що робота, зокрема, у інфекційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Після набрання чинності Законом № 1058, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію. Таким чином, періоди пільгової роботи ОСОБА_1 з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року обчислено з урахуванням тільки для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 31.08.1987 року вона працювала на роботах віднесених до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме:

- з 01.01.2017 року по 08.03.2022 року на посаді молодшої медичної сестри палатної;

- з 09.03.2022 року по теперішній час - медсестра медична палатної.

Відповідно до довідки, виданої КНП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» ОСОБА_1 працювала в умовах, що дають право на зарахування стажу у подвійному фактичному розмірі.

Так, відповідно до вказаної довідки ОСОБА_1 працює повний робочий день в комунальному некомерційному товаристві „Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради:

- в період з 01.01.2017р. (наказ № 10-0 від 03.01.2017р.) по 08.03.2022р. - молодшою медсестрою палатною по безпосередньому обслуговуванню психічно хворих відділення № 39 - (19),

- в період з 09.03.2022р.(наказ № 96-0 від 07.03.2022р.) по 31.03.2022р. - медсестрою палатною по безпосередньому обслуговуванню психічно хворих відділення № 19,

- в період з 01.04.2022р. (наказ № 136-0 від 01.04.2022р.) по теперішній час - сестра медична палатна по безпосередньому обслуговуванню психічно хворих відділення № 14 (центр).

З 04.09.2020р. відділення № 39 змінило назву на відділення № 19 на підставі наказу № 279 від 04.09.2020р.

З 01.04.2022р. відділення № 19 перейменовано у відділення № 14 (центр) на¬каз № 86 від 31.03.2022р.

Робота молодшої медсестри палатної та сестри медичної палатної зараховується до пільгового стажу:

- в період з 01.01.2017р. по теперішній час згідно списку № 2 розділу XXIV „Охорона здоров`я та соціальна допомога постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016р.

Пільговий стаж складає - 08р. 08м. 29дн.

За період роботи відпусткою по догляду за дитиною до трьох років та відпусткою без збереження заробітної плати не користувалась.

Підстава для видачі довідки: накази, штатний розклад, особова картка форми П-2, особові рахунки.

Додаткові відомості: атестація робочих місць затверджена наказами № 163 від 04.06.2014р. та узгоджено з головним державним експертом з умов праці управління трудових відносин, зайнятості населення та умов праці Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації ОСОБА_2 .

Проведено атестацію робочих місць за умовами праці наказом по лікарні № 120 від 03.06.2019р., № 102/3 від 11.03.2024р. та підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Стаж роботи в лікарні подвоюється на підставі спи 60 Закону України „Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до пп. 2 п. 2.1 постанови Правління пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення ('перерахунку') пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до заяви для призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року.

За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014 року, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 цього Положення.

Згідно п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також за змістом п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року ОСОБА_1 працювала медичною сестрою в психіатричній лікарні, що дає право на зарахування даного періоду роботи у фактичному подвійному обліку.

Відповідно до вимог п.4 ст. 24 Закону № 1058-ІV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Необхідно зауважити, що редакція ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є чинною на теперішній час. При цьому стаття 24 Закону №1058-ІV не скасовує ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє її дію. Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на за вислугою років.

Таким чином, можна зробити висновок, що зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не пов`язано із набранням чинності Закону №1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суду постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17.

Враховуючи вище зазначене Головне управління Пенсійного фонду України в Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не правомірно не врахувало стаж роботи відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у подвійному розмірі з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року.

Оскільки заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 22.10.2025 року було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, та саме цим суб`єктом владних повноважень було здійснено розрахунок стажу позивача, а оскільки в даній справі є позивач вважає, що їй не вірно проведено розрахунок пенсії за віком на пільгових умовах, то саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як суб`єкт владних повноважень, який допустив протиправні дії, слід зобов`язати зарахувати до стажу ОСОБА_1 в фактичному подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення період роботи з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 968,96 грн.

Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не застосування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 з 22.10.2025 року показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022-2024 роки з 22.10.2025 року та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у подвійному розмірі з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в фактичному подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення період роботи з 01.01.2017 року по 30.09.2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна