Ухвала суду № 137427652, 16.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 червня 2026 р.Справа №160/14079/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/14079/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо нездійснення контролю за використанням та охороною земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028, площею 19,4287 га.

- зобов`язати Дніпровську міську раду витребувати земельну ділянку із кадастровим номером 1210100000:01:496:0028, площею 19,4287 га із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1064,96 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14079/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степановою Тамарою Євгенівною подано заяву про забезпечення позову (вх. № 48332/26), в якій остання просить:

- зупинити дію договору оренди землі від 27 серпня 2021 року, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., за реєстровим номером 319, за яким у строкове платне користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» передано земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028.

- заборонити будь-яким особам, в тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 на умовах договору оренди від 27 серпня 2021 року, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. за реєстровим номером 319.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що станом на момент звернення до суду з цим позовом внаслідок протиправної бездіяльності Дніпровської міської ради щодо не здійснення контролю за використанням та охороною земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028, площею 19,4287 га, означену земельну ділянку незаконно передано для забудови Товариством з обмеженою відповідальністю "Балівська виробничо-будівельна компанія". У разі виконання останнім будівельних робіт ефективний захист прав позивача та територіальної громади шляхом витребування земельної ділянки в подальшому буде неможливим, а отже, в результаті судового розгляду без вжиття заходів забезпечення позову ефективний захист порушених прав та виконання рішення стане неможливим. Разом з тим, враховуючи те, що вжиття заходів забезпечення позову призведе лише до фіксації того стану, який існує наразі та не стане підставою для порушення прав третіх осіб, заявник вважає, що вжиття заходів зустрічного забезпечення не є необхідним. У зв`язку з означеним, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

Дослідивши подану позивачем заяву та доводи, викладені у поданій заяві, суд вважає, що означена заява має на меті лише фіксацію того стану, який наявний на день звернення до суду, та зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм КАС України вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Поряд з цим, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Дотримуючись висновків Великої Палати Верховного Суду, судом вирішуючи питання щодо забезпечення позову, встановлено наявність спору та співмірність обраного заявником виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами, встановлено ризик незабезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії до розгляду спору по суті заявлених вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Враховуючи, що визначений спосіб забезпечення позову відповідає п. 2 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову і зазначає, що в даному випадку належним способом забезпечення позову є зупинення дії договору оренди землі від 27 серпня 2021 року, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. за реєстровим номером 319, за яким у строкове платне користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» передано земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028, а також заборона будь - яким особам, у тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо - будівельна компанія використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 на умовах договору оренди від 27 серпня 2021 року, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. за реєстровим номером 319 до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/14079/26.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд відзначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення в цій справі.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги те, що позивачем наведено доводи в підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову, а невжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обгрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Згідно з ч. 6 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обгрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст. ст. 150 - 154, 241 - 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію договору оренди землі від 27 серпня 2021 року, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. за реєстровим номером 319, за яким у строкове платне користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» передано земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028.

Заборонити будь-яким особам, у тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо - будівельна компанія використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:496:0028 на умовах договору оренди від 27 серпня 2021 року, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Балівська виробничо-будівельна компанія та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. за реєстровим номером 319.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: Дніпровська міська рада (проспект Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514).

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 16.06.2029 (включно).

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 16 червня 2026 року.

Суддя О.В. Царікова