Ухвала суду № 137427606, 15.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 червня 2026 р.Справа № 160/16412/26 Суд Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо не проведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплати пенсії щомісячно, яка призначена на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату пенсії щомісячно, яка призначена на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25 позивачу з 01.07.2025 призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту а статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Листом повідомлено, що з 01.05.2026 року розмір пенсії складає 11804,63 гривні. Фактично, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 року по справі № 160/23734/25 виконано, тобто пенсія призначена. В особистому кабінеті на порталі ПФУ на початку травня 2026 року було зазначено, що пенсія за травень 2026 року буде виплачена 05.05.2026 року. 05.05.2026 року пенсію за травень 2026 року позивач не отримала. В особистому кабінеті на порталі ПФУ на початку червня 2026 року було зазначено, що пенсія за червень 2026 року буде виплачена 05.06.2026 року. 05.06.2026 року пенсію за червень 2026 року позивач не отримала. На теперішній час пенсію, яка призначена на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 року по справі № 160/23734/25, позивач не отримує. Пенсія щомісячно нараховується, але не виплачується. В сервісному центрі при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області мене повідомили, що не виплата пенсії пов`язана з постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 року, що на думку позивача, є протиправним.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, дослідивши зміст позовних вимог та підстави позову, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити, з огляду на таке.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач фактично не погоджується з діями відповідача, чиненими при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.07.2025 року виходячи з вислуги років 28 років 09 місяців 04 дні.

На виконання зазначеного рішення позивачу призначено пенсію з 01.07.2025 за вислугу років відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Розмір пенсійної виплати з 01.03.2026, який обчислено на виконання зазначеного рішення суду, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", складає 11804,63 грн. Розмір пенсійної виплати, який обчислено на виконання зазначеного рішення суду, станом на 01.05.2026 складає 11804,63 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду (відкладена) за період з 01.07.2025 по 19.04.2026 становить 103524,50 грн. Доплата пенсії з дати набрання рішенням суду законної сили (поточна), а саме з 20.04.2026 по 30.04.2026 становить 4328,36 грн, з 01.05.2026 по 31.05.2026 11804,63 грн. Враховуючи зазначене, виплата позивачу сум пенсії, визначених рішенням суду, буде проводитися в межах наявних бюджетних асигнувань.

Також відповідач у листі від 19.05.2026 посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Позивач вважає протиправними дії щодо непроведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплати пенсії щомісячно, яка призначена на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25. яке відбулось, у зв`язку із застосуванням пенсійним органом Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Таким чином, з наведених вище обставин слідує, що спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку з протиправними діями відповідача, вчиненими при виконанні рішення суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25.

Так, відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.

Однак позивач, не погоджуючись з повнотою виконання цього рішення, звернувся до суду з новим позовом, фактичною підставою якого є незгода позивача з діями пенсійного органу щодо виконання рішення суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25 в частині виплати сум недоотриманої пенсії.

За приписами ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 381 - 1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Так, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18.

Аналізуючи предмет спору у цій справ, суд дійшов висновку, що даний позов у справі № 160/16412/26 фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25.

Відтак, слід зазначити, що позивач у цій справі фактично обрав інший спосіб захисту в спірних правовідносинах, які вже вирішені судом, а саме шляхом подання позову про визнання протиправними дій відповідача, допущених при виконанні рішення суду.

Разом з цим, позивач не позбавлений права звернення до суду у справі №160/23734/25 із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України.

Крім цього, суд наголошує, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відтак вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, які допущені на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не можуть розглядатися.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2020 у справі №826/13146/18, вирішуючи подібний спір пов`язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За вказаних обставин зазначаю, що ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях, оскільки стосується вимог про зобов`язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб чинне рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 160/23734/25.

При цьому, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі № 160/23734/25 порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382 - 382 - 3 та 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно з ст. 378 КАС України, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статі 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

З огляду на те, що між сторонами новий спір не виник, а заявлені позовні вимоги та обраний позивачем спосіб захисту у межах даного позову є способом виконання іншого судового рішення в справі № 160/23734/25, яке набрало законної сили, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Н.Є. Калугіна