Ухвала суду № 137426887, 16.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 червня 2026 р. Справа № 120/3159/25

Cуддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року позов задоволено. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2025 пенсію без її обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

Позивачем до суду подано заяву про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі 120/3159/25, оскільки відповідачем застосовано обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року вказану заяву призначено до розгляду та надано відповідачу строк на надання пояснень.

Від відповідача надійшли пояснення, у яких останній вказує на належне виконання рішення у межах наданих повноважень.

Ознайомившись із такими поясненнями та вирішуючи по суті заяви позивача, суд зауважує таке.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Приписами статей 382-383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду; визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій, а метою визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду є забезпечити ефективного, повного та своєчасного виконання судового рішення шляхом надання особі права оскарження дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з його невиконанням, у межах тієї ж адміністративної справи.

При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2025 року, залишеного без змін Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 року справі №120/3159/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2025 пенсію без її обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

На виконання рішення суду у справі №120/3159/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено розрахунок розміру пенсії стягувача без її обмеження максимальним розміром, який станом на 01.03.2025 становить - 54841,73 грн, та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів визначених Постановою КМУ від 03.01.2025 року № 1 - виплаті без обмеження максимальним розміром підлягає - 31927,37 грн, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.03.2025 року.

Скасування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1, було предметом розгляду у іншій судовій справі Вінницького окружного адміністративного суду - №120/2848/25.

Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року становить 34548,17 грн виплата встановлена з пониженням коефіцієнта відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 року.

Таким чином, відповідачем, у відповідності до рішення суду від 09.07.2025 року, виконується нарахування позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром.

Що стосується подальшої виплати нарахованої пенсії, суд зауважує, що відповідно до ст. ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а повідомлені Управлінням обставини свідчать про необхідність дотримання певних процедурних дій з метою реалізації виконання судового рішення в повному обсязі.

Відповідач у письмових поясненнях зазначив, що нараховані суми коштів на виконання судових рішень які включають в себе суму підвищення пенсії на виконання рішення суду, та суму доплати, обліковуються в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та виплачуються в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Сума коштів згідно рішення суду за період з 01.03.2025 року по 31.12.2025 року в сумі 1500,00 грн, та донараховані поточні кошти включено до переліку.

Кошти на виконання рішення суду частково виплачені: в березні 2026 року - 982,00 грн; в квітні 2026 року - 877,00 грн.

В подальшому виплата коштів, які включають в себе суму пенсії на виконання рішення суду, та суму доплати на виконання рішення суду буде обліковуватись та виплачуватись в межах виділених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

З огляду на викладене, дії відповідача відповідають вимогам законодавства, а підстави для задоволення заяви відсутні.

Суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Проте проблема невиконання рішень національних судів у соціальних та інших публічно-правових спорах має загальнодержавний характер та пов`язана виключно із проблемою фінансування цих витрат з Державного бюджету, особливо в умовах воєнного стану.

Тобто проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень, пов`язаних з виплатою бюджетних коштів, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.

У даному випадку відповідачем наведено обґрунтовані підстави, що ускладнюють виконання судового рішення із незалежним від них підстав.

А відтак, відсутні підстави стверджувати про те, що останній ухиляється від належного виконання судового рішення або виконав його неналежним чином, що свідчить про відсутність підстав для застосування механізмів, передбачених статтями 382 та 383 КАС України.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №120/3159/25.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Альчук Максим Петрович