Рішення № 137426864, 16.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 червня 2026 р. Справа № 120/2401/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України У Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями відповідача щодо неповної виплати позивачу допомоги на поховання пенсіонера - своєї матері.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, у якому зазначено про необґрунтованість позовних вимог. Вказано, що на момент смерті ОСОБА_2 отримувала пенсію в сумі 5891,40 грн (16847,00 грн (пенсія ОСОБА_2 ) - 10955,60 грн (вартість утримання)), отже позивачу виплачено допомогу на поховання в розмірі двомісячної пенсії 11782,80 грн (5891,40*2).

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва про смерть від 27.06.2025 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.07.2025 року Козятинським міським територіальним центром соціального обслуговування Козятинською міської ради Вінницької області видано довідку про те, що поховання ОСОБА_2 було здійснено позивачкою за власні кошти.

16.07.2025 року між позивачкою та ритуальною службою укладено договір про організацію та проведення поховання ОСОБА_2 .

12.08.2025 року позивачем направлено відповідачу заяву, у якій позивач просив провести перевірку та повідомити, на якій підставі не було виплачено допомогу на поховання пенсіонера у розмірі двох пенсій пенсіонера, відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як особі, яка здійснила поховання пенсіонера, тобто, своєї матері - ОСОБА_2 .

02.09.2025 року відповідачем надано відповідь на вищевказану заяву. Вказано, що ОСОБА_2 на дату смерті перебувала в ІНФОРМАЦІЯ_2 соціального обслуговування на постійному проживанні. Вартість проживання однієї особи у відділенні стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання складає 10955,60 грн за місяць.

Зазначено, що на момент смерті ОСОБА_2 отримувала пенсію в сумі 5891,40 грн (16847,00 грн (пенсія ОСОБА_2 ) - 10955,60 грн (вартість утримання)). Отже, позивачу виплачено допомогу на поховання в розмірі двомісячної пенсії 11782,80 грн, тобто 5891,40*2 померлої ОСОБА_2 ..

Не погодившись з розміром виплаченої допомоги на поховання, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 48 Закону № 1058-ІV під час перебування пенсіонера на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) йому виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії пенсіонеру та членам його сім`ї відповідно до частин першої і другої цієї статті, перераховується до установи (закладу), де пенсіонер перебуває на повному державному утриманні, за його особистою заявою. Зазначені кошти зараховуються на банківські рахунки цих установ понад бюджетні асигнування і спрямовуються виключно на поліпшення умов проживання в них пенсіонерів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок звернення за допомогою на поховання визначено розділом V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1(далі - Порядок № 22-1).

Згідно абз. 3 п. 5.2 Розділу V Порядку № 22-1 допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою) (абз. 4 п. 5.2 Розділу V Порядку № 22-1).

З аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що під розміром пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, слід розуміти повний загальний розмір пенсії, який був призначений органом пенсійного забезпечення особі у зв`язку з досягненням нею передбаченого законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю.

Факт перерахування частини пенсії до установи (закладу), де вона перебувала на повному державному утриманні, не є зміною розміру отримуваної пенсії, а є лише способом використання частини пенсійної виплати.

Так, відповідач помилково ототожнив розмір отримуваної пенсії із розміром фактично виплачених сум пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру допомоги на поховання має враховуватись повний розмір призначеної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті та ким було здійснено поховання померлої особи.

Як вже встановлено судом, за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку відповідача.

Водночас, відповідач виплатив позивачу допомогу на поховання пенсіонера у розмірі 11782,80 грн (5891,40*2) тобто в меншому розмірі, ніж двомісячна пенсія, яка була призначена ОСОБА_2 (16847,00*2=33694 грн).

Законодавством не передбачено зменшення розміру такої допомоги в залежності від того, який розмір пенсії фактично отримував пенсіонер перебуваючи на державному утриманні. Достатнім є факт, що поховання здійснюється членом сім`ї померлого пенсіонера.

Таким чином відповідач безпідставно, в порушення ст. 53 Закону №1058-ІV, не виплатив позивачу допомогу на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 , тому заявлені позовні вимоги належать до задоволення шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги на поховання ОСОБА_2 у неповному розмірі та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 на дату її смерті, з урахуванням раніше виплачених сум

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-7 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом, 12.08.2025 року між позивачем та Адвокатським бюро "Віктор Проць та партнери" укладено Договір про надання правничої (юридичної) допомоги.

Відповідно до п.3.1 вказаного Договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Також позивачем надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №N1NGG3569M від 23.02.2026 року на загальну суму 5000 грн. Призначення платежу - оплата за правничу допомогу.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги в межах Договору від 12.08.2025 року. Додаткової угоди, передбаченої п. 3.1. Договору чи іншого документу, у якому деталізовано надані позивачу послуги, у матеріалах справи відсутні.

Так, визначення розміру вартості послуг адвоката на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №N1NGG3569M від 23.02.2026 року за відсутності детального опису робіт, а також акту виконаних робіт суперечить приписам ст. 134 КАС України. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку фіксовану суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема, безпосередньо детальним описом робіт (наданих послуг), який в цій справі позивачем суду не подавався.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає необґрунтованими та такими що не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , допомоги на поховання ОСОБА_2 у неповному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 на дату її смерті, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович