Рішення № 137426053, 16.06.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1297/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 229,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 27.10.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3364006989-502804 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор 1185 -, для підписання кредитного договору ,шляхом направлення позичальнику на номер телефону (вказаного позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9400 грн, шляхом перерахування на банківську картку відповідача, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором в розмірі 33229 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 9400 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 23829 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача Савченко Я.В. 04.08.2025 через «Електронний суд» подав до суду відзив на позов, згідно якого просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які:

- підтверджують факт укладення між кредитором та відповідачем кредитного договору;

- вказують на наявність у відповідача заборгованості перед ТОВ «Кошельок»;

- підтверджують факт надання коштів відповідачу за кредитним договором;

Зокрема, вказав на відсутність у справі первинної бухгалтерської документації, як належного доказу на підтвердження розміру заборгованості.

Також зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що номер банківської картки, який вказаний як номер банківської картки відповідача, належить саме відповідачу.

Крім цього, зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання договору про надання кредиту електронним цифровим підписом.

Позивач 12.08.2025 подав додаткові пояснення, в яких вказав, що позивачем було надано до суду низку доказів зокрема й кредитний договір, розрахунок заборгованості за кредитним договором та довідку про переказ кредитних коштів.

Відповідач заперечує факт укладення кредиту, проте судова практика підтверджує, що сам факт перерахування коштів на рахунок позичальника є належним доказом виконання кредитором своїх зобов`язань.

Оскільки договір між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням одноразового цифрового ідентифікатора, а кошти за даним кредитом було отримано Відповідачем на свій банківський рахунок, є всі підстави для обґрунтованого висновку, що між сторонами складись кредитні правовідносини.

До відзиву на позов не долучено жодного доказу, що свідчив би про не укладення кредитного договору, відсутність волевиявлення сторін на підписання договору, неотримання кредитних коштів.

Слід також звернути увагу, що сторони підтверджують, що даний електронний договір та всі додатки до нього має таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі.

Відповідач не надав жодного належного контррозрахунку або доказів неправомірності нарахувань, тому його заперечення слід відхилити .

IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

27.10.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір №3364006989-502804 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Договір), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 9 400 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1 Договору)

Проценти за користування кредитом: 5 394,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,85 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.3.2 Договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.3.3 Договору).

Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.3.4., 3.5., 3.6. цього Договору (пункти 1.3.3.1, 1.4 Договору).

Кредит надається строком на 30 діб («Лояльний період»), початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця (пункт 2.1 Договору).

Сторони погоджуються, що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлений п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2,2% за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85% розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору (пункт 3.5 Договору).

Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах: - зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду; - з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 803 процента річних, що становить 2,2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (пункти 3.6 - 3.8 Договору).

Графіком розрахунків до договору визначено інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом .

ЦВ ПАТ «МТБ БАНК» та XPAY Group LLC повідомили позивача ТОВ «Кошельок» про успішне перерахування кредитних коштів 27.10.2021 у розмірі 9400,00 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Повідомленням та випискою про рух коштів по рахунку, наданою АТ КБ «Приват Банк», підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку 27.10.2021 зараховано 9400,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 3364006989-502804 від 27.10.2021, така становить 33 229,00 грн., та складається з:

- заборгованість за сумою кредиту: 9 400,00 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування позикою: 23 829,00 грн. (з 27.10.2021 по 23.02.2022) (120 днів).

Нарахування відсотків за період з 27.10.2021 по 25.11.2021 (30 днів) здійснювалося за ставкою 1,85 (дисконтна процентна ставка в день в межах лояльного періоду) та за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 (90 днів) за ставкою 2,20 (базова процентна ставка в день)

ІV. Оцінка суду

Згідно з частинами 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині 1 статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положення частини 1 статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України (в редакції на час укладення кредитного договору), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції на час укладення кредитного договору), якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зі змісту кредитного договору слідує, що у ньому міститься персональні дані відповідачки, номер мобільного телефону ОСОБА_1 та електронна пошта.

Як встановлено з повідомлення ЦВ ПАТ «МТБ Банк» та XPAY Group LLC, 27.10.2021 сума коштів у розмірі 9400,00 грн. перерахована на картковий рахунок НОМЕР_1 , опис замовлення: видача кредитних коштів, договір займа №3364006989-502804.

Повідомленням та випискою про рух коштів по рахунку, наданою АТ КБ «Приват Банк» підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку 27.10.2021 зараховано 9400,00 грн.

Отже, суд доходить висновку, що кредитний договір між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету. Відповідачка повідомила свої особисті дані, в тому числі РНОКПП, адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідають відомостям з Єдиного державного демографічного реєстру, зазначила електронну пошту, № ID паспорту та зробила фото із ним.

Доказів про те, що персональні дані відповідачки були використані ТОВ «Кошельок» для укладення кредитного договору від імені ОСОБА_1 , до суду не надано. До правоохоронних органів з відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідачка не зверталася, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору.

Тому суд вважає доведеним, що 27.10.2021 між сторонами було укладено кредитний договір № 3364006989-502804, за яким позичальник отримала 9400 грн. кредитних коштів шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

До позовної заяви додано детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №3364006989-502804 від 27.10.2021, з якого встановлено, що сума заборгованості останньої становить 33229,00 грн., що складається з отриманого та неповернутого кредиту в розмірі 9400,00 грн. та відсотків в загальному розмірі 23829,00 грн., з яких: нарахування за період з 27.10.2021 по 25.11.2021 (30 днів) здійснювалося за ставкою 1,85 (дисконтна процентна ставка в день в межах лояльного періоду) та за період з 26.11.2021 по 23.02.2022 (90 днів) за ставкою 2,20 (базова процентна ставка в день).

Отже, належними та допустимими доказами підтверджено наявність у ТОВ «Кошельок» права грошової вимоги до відповідачки щодо стягнення заборгованості за кредитом, а також нарахованими та не сплаченими процентами за кредитним договором №3364006989-502804 від 27.10.2021.

Доводи представника відповідача, що розмір заборгованості повинен бути підтверджений випискою по рахунку, а не самим лише розрахунком, суд відхиляє, оскільки факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами у їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини надання послуг. Наведене відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 22.08.2023 у справі № 910/14570/21.

Наявні у матеріалах справи розрахунки кредитної заборгованості та докази переказу коштів є належними доказами наявності заборгованості у позичальника. Зазначеними доказами підтверджується, що відповідач отримала кредитні кошти, визначеному у договорі розмірі, які були зараховані на її рахунок.

Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач також не надав будь-яких доказів сплати заборгованості.

Суд також бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося відповідно до умов договору.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення позивача, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Тому позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань.

V. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позивачем ТОВ «Кошельок» в особі представника Крилова С.С. 12 лютого 2025 року укладено договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатським бюро «Герман Гурський та патнери». Відповідно до умов договору адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта перед фізичними, юридичними особами, органами державної влади та зокрема в судах.

Відповідно до додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2025, АБ «Герман Гурський та партнери» надало клієнтові ТОВ «Кошельок» послуги у справі про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3364006989-502804 від 27.10.2021, а саме послуги: пов`язані із оформленням документів щодо надання правничої допомоги, збору та аналізу доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи, сплати судового збору, складанням позовної заяви та формування додатків до неї, відправки позову стороні, формування матеріалів адвокатського досьє, на що витрачено 5 годин, загальна вартість 10 000,00 грн.

Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постановах від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21, від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц та 26 червня 2024 року у справі № 712/4165/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений обсяг виконаних адвокатом робіт.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором №3364006989-502804 від 27.10.2021 про надання коштів у позику у розмірі 33229 (тридцять три тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту 9400 грн, заборгованість за процентами 23829 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп. сплаченого судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: вул. Антонова, буд. 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ - 40842831.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 16.06.2026.

Суддя С. В. Васільєв