Ухвала суду № 137425397, 11.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

11.06.2026 Справа №607/2595/25 Провадження №2/607/298/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Собчука В. К.,

представника відповідача, адвоката Равліва М. І.,

представника Тернопільської міської ради Друзюка Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Равліва Мирослава Ігоровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради, Почаївської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном, припинення володіння майном, визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, паспорту прив`язки тимчасової споруди, скасування державної реєстрації іншого речового права, демонтаж тимчасової споруди,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківської О. Я. перебуває цивільна справа № 607/2595/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради, Почаївської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном, припинення володіння майном, визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, паспорту прив`язки тимчасової споруди, скасування державної реєстрації іншого речового права, демонтаж тимчасової споруди.

30 липня 2025 року судом постановлено ухвалу, якою призначено у цивільній справі №607/2595/25 судову будівельно-технічну експертизу; проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського НДІСЕ; провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

На виконання вказаної ухвали 27 березня 2026 року від Тернопільського відділення Київського науководослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов висновок експерта № 595/25-22 від 20 березня 2026 року, що стало причиною поновлення судом провадження по справі № 607/2595/25 ухвалою суду від 30 березня 2026 року.

27 травня 2026 року в системі «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Равлів М. І. сформовано клопотання про зупинення розгляду справи.

В обґрунтування цього клопотання зазначено про те, що згідно поданої позовної заяви у справі № 607/2595/25, предметом розгляду є усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні нежитловою будівлею - перукарня з кафе-баром, загальною площею 97.6 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , земельною ділянкою площею 0.0130 га, кадастровий номер 6110100000:05:002:0010, цільове призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та земельною ділянкою площею 0.0418 га, кадастровий номер 6110100000:05:002:0095, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у зв`язку із встановлення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_2 , яка не відповідає вимогам будівельних норм, застосування яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування, що перешкоджає ОСОБА_1 у користуванні нежитлової будівлі - перукарні з кафе-баром, а також перешкоджає здійснювати реконструкцію будівлі за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до проектної документації та вимог ДБН, пожежних норм щодо відступів від запроектованої будівлі.

Позивач вказує, що 08 січня 2024 року Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради були видані ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, реконструкції будівлі за адресою АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 розроблена проектна документація реконструкції будівлі, яка зареєстрована в ЄДЕССБ від 06.09.2024№ PD01:2614-8222-2203-8198.

23 вересня 2024 року Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ТП051240919844.

У зв`язку із цим зроблені висновки про те, що відстань між запроектованою будівлею ОСОБА_1 та тимчасовою спорудою, яка побудована ФОП ОСОБА_2 складає від 2,10 м до 2,22 м, відстань від існуючої будівлі позивача до тимчасової споруди складає 3,18 м., що не відповідає вимогам будівельних норм, застосування яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування.

Висновки ОСОБА_1 є передчасними та необгрунтованими оскільки право власності та право встановлення тимчасової споруди виникло раніше ніж розроблення та затвердження проектної документації «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » зокрема:

право власності на об`єкт нерухомого майна виникло у ОСОБА_2 09 листопада 2018 року на підставі Договору купівлі-продажу павільйону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 16,2 кв. м., який було посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л. В., за реєстраційним номером № 1505;

09 січня 2024 року Управлінням з питань містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (реєстраційний № 01/24) за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка перебуває в оренді кадастровий номер 6110100000:05:002:0020 та земельній ділянці, яка перебуває в сервітутному користуванні кадастровий номер 6110100000:05:002:0158;

06 вересня 2024 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було розроблено проектну документацію «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » та зареєстровано її в Єдиній державній електронній системі;

розроблена проектна документація «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » та зареєстрована в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером PD01:2614-8222- 2203-8198, виконана з порушенням, а саме: не враховано при проектуванні існуючі будівлі та споруди, які межують з об`єктом будівництва, що і стало підставою для пред`явлення позову ОСОБА_1 . На момент проектування та затвердження проектної документації 06 вересня 2024 року об`єкти нерухомого майна на суміжних земельних ділянка вже існували.

27 квітня 2026 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області прийнято ухвалу про відкриття у справі № 607/7614/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про: визнати самочинним об`єкт будівництва «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » на суміжних земельних ділянках із кадастровим номером 6110100000:05:002:0095 та кадастровий номер 6110100000:05:002:0010 за адресою АДРЕСА_1 ; скасувати повідомлення про початок будівельних робіт № ТП 0512409119844, яке зареєстровано Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради 23 вересня 2024 року; зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провести перебудову об`єкту будівництва «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » до ДБН Б.2.-12:2019.

Підставою даного позову є те, що при здійсненні будівництва об`єкт будівництва «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » на суміжних земельних ділянках із кадастровим номером 6110100000:05:002:0095 та кадастровим номером 6110100000:05:002:0010 за адресою АДРЕСА_1 , зважаючи на наявні докази існують суттєві порушення в будівництві, яке здійснюють ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які порушують права ОСОБА_2 , оскільки дане будівництво здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Зокрема згідно проекту, який розроблено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вбачається, що при проектуванні об`єкту будівництва «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 », не дотримано вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» мінімальні відстані до існуючих будинків та споруд згідно з нормами протипожежних вимог - мін. 10,0 м у відповідності до таблиці 15.2 розділу 15 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Розроблена проектна документація «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » та зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером PD01:2614-8222- 2203-8198 виконана з порушення, а саме не враховано при проектуванні існуючі будівлі та споруди, які межують з об`єктом будівництва.

Покликаючись на ст. ст. 13, 251, 253 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), висновки, викладені у постановах Верховного Суду, адвокат Равлів М. І. просив суд звернути увагу на те, що підставою для звернення до Тернопільського міськрайонного суду, справа № 607/2595/25, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном стало те, що встановлення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 здійснювати реконструкцію будівлі за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до проектної документації та вимог ДБН, пожежних норм щодо відступів від запроектованої будівлі «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » згідно розробленої проектної документації «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 », яка зареєстрована в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером PD01:2614-8222- 2203-8198, а підставою для звернення до Тернопільського міськрайонного суду, справа № 607/7614/26, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про визнання об`єкту нерухомості самочинним будівництвом, скасування повідомлення про початок будівельних робіт, зобов`язання вчинити дії є будівництво об`єкту будівництва «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, а розроблена проектна документація «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 », яка зареєстрована в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером PD01:2614-8222- 2203-8198 виконана з порушеннями, а саме: не враховано при проектуванні існуючі будівлі та споруд, які межують з об`єктом будівництва, а саме не дотримано вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» мінімальні відстані до існуючих будинків та споруд згідно з нормами протипожежних вимог - мін. 10,0 м у відповідності до таблиці 15.2 розділу 15 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Також в межах справи № 607/2595/25 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Тернопільське відділення проведено судово будівельно-технічну експертизу, результати якої оформлено висновком експерта № 595/25-22 від 20 березня 2026 року.

Згідно даного висновку експерт при виконанні судової будівельно-технічної експертизи використовує дані проектної документації «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 », яка зареєстрована в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером PD01:2614-8222-2203-8198, яку позивач у справі №607/7614/26 вважає такою, що розроблена з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Тому вирішення справи № 607/2595/25 підлягає зупиненню оскільки у разі позитивного вирішення справи № 607/7614/26 та встановлення того, що проектна документація «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » розроблена з істотним порушенням будівельних норм і правил призведе до зміни вихідних даних, які були взяті при вирішенні питань у висновку експертизи № 595/25-22 від 20 березня 2026 року.

08 червня 2026 року в системі «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Собчук В. К. зареєстровано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі № 607/2595/25.

Сторона позивача заперечує проти задоволення цього клопотання, оскільки воно не містить належного обґрунтування об`єктивної неможливості подальшого розгляду справи № 607/2595/25, ґрунтується на припущеннях щодо можливого результату іншої справи та фактично спрямоване на відтермінування оцінки вже зібраних у цій справі доказів.

Самої лише пов`язаності двох справ недостатньо. Особа, яка просить зупинити провадження, повинна довести: які конкретно обставини суд не може встановити самостійно у цій справі; чому наявних у справі доказів недостатньо; які саме факти повинні бути попередньо встановлені в іншій справі; чому без цих фактів ухвалення рішення у справі № 607/2595/25 є об`єктивно неможливим.

Клопотання відповідача таких пояснень не містить.

У справі № 607/2595/25 уже зібрано достатні докази, судом досліджується правовий та фактичний статус споруди «М`ясна лінія», збудованої ОСОБА_2 , її відповідність документації на тимчасову споруду, розміщення на земельних ділянках, дотримання будівельних і протипожежних норм, наявність перешкод у користуванні майном позивача та можливість демонтажу.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2025 року у справі № 607/2595/25 призначено судову будівельно-технічну експертизу. За результатами її проведення Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок експерта від 20 березня 2026 року № 595/25-22.

Висновком експерта, зокрема, встановлено: павільйон площею 16,2 кв. м не є об`єктом нерухомого майна; такий павільйон припинив існування внаслідок проведених ОСОБА_2 робіт; фактично існуюча споруда «М`ясна лінія» має площу 47,4 кв. м по зовнішньому контуру та 43,1 кв. м внутрішньої площі; споруда є тимчасовою і може бути демонтована без руйнування; споруда не відповідає документації щодо первісного павільйону; влаштування споруди на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:05:002:0158 має ознаки самочинного будівництва; фактичні відстані між спорудою ОСОБА_2 та існуючою і запроєктованою будівлею позивача не відповідають необхідним протипожежним відстаням; споруда ОСОБА_2 перешкоджає реалізації проєкту реконструкції та закриває частину фасаду запроєктованої будівлі.

Таким чином, у справі вже наявний спеціальний доказ, отриманий на підставі ухвали суду, який дозволяє встановити та оцінити істотні технічні обставини спору. Сам відповідач у своєму клопотанні визнає, що експерт у справі № 607/2595/25 досліджував проєктну документацію реконструкції та використовував її при формуванні висновку. За таких умов твердження про об`єктивну неможливість розгляду справи суперечить фактичному стану доказування.

Представник відповідача помилково зводить весь предмет справи № 607/2595/25 лише до питання про відповідність проєкту реконструкції будівельним нормам.

Насправді предметом цієї справи є значно ширше коло вимог і обставин, а саме: усунення перешкод у користуванні майном; припинення володіння спірним об`єктом; оскарження рішень органу місцевого самоврядування; оскарження паспортів прив`язки тимчасової споруди; скасування державної реєстрації речового права; встановлення фактичного статусу споруди ОСОБА_2 ; встановлення відповідності фактичної споруди виданій документації; демонтаж тимчасової споруди.

Отже, навіть припустивши, що в іншій справі буде надано певну оцінку проєкту реконструкції ОСОБА_1 , це не усуне необхідності вирішити питання: чи існує павільйон площею 16,2 кв. м; чи є він нерухомим майном; чи відповідає фактична споруда зареєстрованому об`єкту; чи законно споруда розміщена на орендованій та сервітутній земельних ділянках; чи відповідає вона паспортам прив`язки; чи підлягає вона демонтажу; чи створює вона перешкоди у користуванні вже існуючою будівлею та земельними ділянками позивача.

Зазначені обставини можуть і повинні бути встановлені безпосередньо судом у справі №607/2595/25.

Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що у разі задоволення позову ОСОБА_2 нібито зміняться вихідні дані, використані експертом у справі № 607/2595/25. Такий аргумент є припущенням. Майбутнє рішення суду у справі № 607/7614/26 не може змінити заднім числом: фактичні розміри споруди ОСОБА_2 ; матеріали її конструкцій; місце її розташування; фактичні відстані між об`єктами; результати натурного обстеження; факт припинення існування павільйону площею 16,2 кв. м; фактичне збільшення площі споруди; можливість демонтажу споруди; розташування споруди на сервітутній земельній ділянці.

Судове рішення в іншій справі може містити правову оцінку вимог ОСОБА_2 , але не змінює фактичних даних, встановлених експертом під час натурного обстеження.

Якщо відповідач вважає висновок експерта неповним, неясним або необґрунтованим, ЦПК України передбачає належні процесуальні механізми: надання письмових пояснень і заперечень; виклик експерта для надання роз`яснень; подання іншого висновку експерта; призначення додаткової або повторної експертизи за наявності підстав, передбачених статтею 113 ЦПК України. Подання ОСОБА_2 нового позову не є передбаченим ЦПК способом спростування або зміни висновку експерта в цій справі.

Позов ОСОБА_1 у справі № 607/2595/25 поданий 05 лютого 2025 року. У цій справі: відкрито провадження; проведено підготовчі процесуальні дії; призначено та проведено судову експертизу; отримано висновок експерта; зібрано основний обсяг доказів.

Натомість провадження у справі № 607/7614/26 відкрито лише 27 квітня 2026 року після проведення експертизи у справі № 607/2595/25.

Отже, представник відповідача фактично просить поставити раніше відкриту і вже доказово підготовлену справу в залежність від нового позову ОСОБА_2 . Саме у справі № 607/2595/25 первинно поставлено питання про законність споруди ОСОБА_2 , її правовий статус та створення нею перешкод позивачу. Позов ОСОБА_2 подано пізніше і фактично є реакцією на перебіг та результати доказування у первинній справі.

ОСОБА_2 просить зупинити справу № 607/2595/25 до вирішення справи № 607/7614/26. Задоволення клопотання ОСОБА_2 може створити процесуальну ситуацію, за якої кожна з двох справ буде поставлена в залежність від вирішення іншої. Такий підхід не забезпечує ефективного судового захисту, а створює невизначене у часі взаємне блокування судових проваджень.

Саме лише припущення, що інша справа може завершитися на користь відповідача, не є об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи.

Клопотання про зупинення подано після отримання висновку судової будівельно-технічної експертизи, яким встановлено обставини, несприятливі для позиції ОСОБА_2 . У клопотанні не наведено нових об`єктивних перешкод для розгляду справи. Натомість пропонується чекати результату нового позову, в якому ОСОБА_2 оспорює проєкт реконструкції, використаний серед інших матеріалів експертом. За таких обставин зупинення провадження призведе не до усунення об`єктивної перешкоди, а до невиправданого затягування розгляду справи, яка вже підготовлена до подальшого руху.

Відповідно до викладеного, враховуючи відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи № 607/2595/25 до вирішення справи № 607/7614/26, наявність у матеріалах справи достатніх доказів, які дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини, що входять до предмета доказування, а також необхідність забезпечення своєчасного розгляду справи та недопущення зловживання процесуальними правами, сторона позивача просить відмовити повністю узадоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Равліва М. І. від 27 травня 2026 року про зупинення провадження у справі № 607/2595/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 607/7614/26.

Вивчивши зміст клопотання про зупинення провадження у справі, заперечення на це клопотання, заслухавши пояснення учасників судового розгляду з приводу зупинення провадження, суд виснує про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, така підстава зупинення провадження, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

При цьому, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

Предметом позову у справі № 607/7614/26 є: визнати самочинним об`єкт будівництва «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » на суміжних земельних ділянках із кадастровим номером 6110100000:05:002:0095 та кадастровий номер 6110100000:05:002:0010 за адресою АДРЕСА_1 ; скасувати повідомлення про початок будівельних робіт № ТП 0512409119844, яке зареєстровано Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради 23 вересня 2014 року; зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 привести у відповідність об`єкт будівництва «Реконструкція будівлі за адресою АДРЕСА_1 » до ДБН Б.2.-12:2019, що слідує із позовної заяви, яка надана адвокатом Равлів М. І. в обґрунтування зупинення розгляду справи № 607/2595/25.

Заявлені позовні вимоги у вищеописаній редакції фактично мають на меті спростувати висновок експерта № 595/25-22 від 20 березня 2026 року, що неможливо без призначення судом і проведення експертною установою, в особі визначеного експерта, судової будівельно-технічної експертизи.

Водночас у особи, яка бажає спростувати висновок експерта, вважаючи, що він зроблений з порушеннями нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методичних вимог, є декілька процедурних шляхів спростування такого висновку, проте звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства з метою спростування такого висновку в іншій справі не передбачено чинним законодавством України (постанова Верховного Суду від 18 травня 2023 року № 761/11228/21).

Стандарт доказування залежить від специфіки обставин, про доведення яких йдеться, а сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху справи. При визначенні наявності або відсутності підстав для призначення судової експертизи суди не повинні ігнорувати позицію осіб, які беруть участь у справі. Для забезпечення реалізації вказаного положення суди повинні мотивовано відповідати на клопотання сторін як про призначення експертизи, так і про відмову в її призначенні. Крім того, вирішуючи питання про доцільність призначення експертизи в цивільній справі, необхідно враховувати чи має значення для справи факт, який експерт має встановити, чи не доведений той чи інший факт іншими доказами, зібраними у справі, які реальні можливості тієї чи іншої судової експертизи (постанова Верховного Суду від 24 березня 2021 року, справа № 760/13253/19).

За загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

ЄСПЛ у справі «Дія-97» проти України» від 21 жовтня 2011 року зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, й до національних судів (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії» (), заява № 55782/00, п. 36, ECHR 2002-VIII; «Гору проти Греції» (№ 3) (Gorouv. Greece(no. 3)), заява № 21845/03, п. 27, від 22 червня 2006 року; «Михолапа проти Латвії» (Miholapav. Latvia), зава № 61655/00, п. 24, від 31 травня 2007 року, та «Андрєєва проти Латвії» (Andrejeva v. Latvia) [ВП], заява № 55707/00, п. 99, ECHR2009-...).

Отож, саме суд має забезпечити право особи на справедливу судову процедуру. Дотримання цивільного процесуального закону є гарантією прав особи у цивільному судочинстві та виконання судом його завдання.

Як вбачається із змісту ст. 76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Висновок судового експерта є доказом в конкретній справі і має значення лише для неї. Судова оцінка висновку відбувається в межах певного судового процесу. Встановивши недоліки судової експертизи, суд має право відреагувати на них, зокрема, призначити повторну або додаткову судову експертизу.

Учасники справи мають право викладати суду заперечення щодо висновку експерта на загальних підставах у межах справи, у якій такий висновок зроблений, зокрема, особа вправі спростувати висновок експерта шляхом призначення додаткової або повторної експертизи, за наявності для цього підстав. Так само учасник справи не позбавлений можливості заявити клопотання про проведення судової експертизи іншим експертом чи експертною установою.

Висновок експерта є одним із видів доказів, що враховуються судом під час ухвалення рішення у справі, цей документ не може спростовуватися в спосіб звернення до суду із позовом, предметом якого є фактичне заперечення висновків експерта.

За встановлених обставин, суд не обмежує право сторони відповідача у справі № 607/2595/25 обирати спосіб захисту своїх порушених прав, який вона вважає найбільш ефективним у справі №607/7614/26, однак звертає увагу, що в сукупності всі вищеоптсані обставини лише є ствердженням того, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

ОСОБА_2 та його представник адвокат Равлів М. І. не обмежені у праві спростовувати висновок експерта № 595/25-22 від 20 березня 2026 року у спосіб, передбачений процесуальним законом, на що суд послався вище.

Також суд звертає увагу, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, чого судом не встановлено.

Отож, судвідмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Равліва М. І. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради, Почаївської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном, припинення володіння майном, визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, паспорту прив`язки тимчасової споруди, скасування державної реєстрації іншого речового права, демонтаж тимчасової споруди.

Згідно ч. 1 ст. 353 ЦПК України, ухвала про відмову у зупиненні провадження не оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Керуючись статтями 251, 253 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Равліва Мирослава Ігоровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради, Почаївської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном, припинення володіння майном, визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування, паспорту прив`язки тимчасової споруди, скасування державної реєстрації іншого речового права, демонтаж тимчасової споруди відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 16 червня 2026 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.