Ухвала суду № 137425388, 16.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

16.06.2026 Справа №607/12877/26 Провадження №6/607/340/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-головуючої судді Сташків Н.М.,

-за участі секретаря судового засідання Долі В.Б.,

-у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «ПОЗИКА» про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «ПОЗИКА» (далі ТОВ «ФК «ПОЗИКА») надійшла до суду заява про заміну стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») на його правонаступника ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у виконавчому провадженні №66300917 з примусового виконання виконавчого напису №41788, вчиненого приватним нотаріусом Грисюк О.В. 24.05.2021, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

В ході підготовки справи до розгляду судом отримано відомості з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до яких ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI цього Кодексу. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до вимог статті 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Вимогами статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ряду виконавчих документів, серед яких виконавчі написи нотаріусів.

Положеннями статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено місце виконання рішення.

Так, виконавчі дії провадяться державним або приватним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З аналізу даної норми закону встановлено, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є місце вчинення виконавчих дій, а не місцезнаходження державного/приватного виконавця чи місце відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.

Отже, з огляду на отримані судом відомості про зареєстроване місце проживання боржника, який зареєстрований у Франківському районі міста Львова, суд приходить до висновку про те, що вказана справа не підсудна Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області та підлягає передачі до Франківського районного суду м. Львова за місцем реєстрації боржника.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Виходячи із зазначених вимог закону, за встановлених обставин цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «ПОЗИКА» про заміну сторони виконавчого провадження слід передати для розгляду до Франківського районного суду м. Львова.

Керуючись ст. ст. 31, 353-354, 446 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, про заміну сторони виконавчого провадження - передати на розгляд до Франківського районного суду м. Львова (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 69).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Справу передати не пізніше п`яти днів після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі оскарження не пізніше п`яти днів після залишення скарги без задоволення.

Суддя Н. М. Сташків