Рішення № 137424808, 15.06.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/826/26

Провадження № 2/455/642/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року м. Старий Самбір

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі судді Титова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Гавриляк О.Б.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу

за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»»

до відповідача ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20700,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

ВИКОРИСТАНІ У РІШЕННІ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

Позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»»,

Відповідач - ОСОБА_1 ,

Кредитодавець - ТОВ «Мілоан»,

Кредитний договір - Кредитний договір №7879818 від 02.10.2019,

ЦК України - Цивільний кодекс України,

ЦПК України - Цивільний процесуальний кодекс України.

ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Стислий зміст позовних вимог, правова позиція позивача

02.10.2019 між Кредитодавцем та Відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого, Кредитодавець зобов`язався надати Відповідачу в кредит грошові кошти в сумі 5000,00 грн на строк 15 днів, а Відповідач зобов`язався повернути кредит у визначений договором строк, сплатити комісію за надання кредиту та відсотки за користування кредитом.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у встановленому Кредитним договором порядку та розмірі, Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим, у Відповідача утворилась заборгованість за Кредитним договором у розмірі 20700,00 грн, про стягнення якої з Відповідача на свою користь - Позивач звернувся до суду із позовом у поточній справі як новий кредитор, що набув права вимоги до Відповідача в порядку факторингу.

Позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Правова позиція відповідача

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, своїм правом на надання відзиву - не скористався.

ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина 1 статті 280 ЦПК України).

Оскільки наявні всі процесуальні умови для ухвалення заочного рішення - судом здійснюється заочний розгляд справи.

ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА

Цивільні права і обов`язки, договір

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 2 статті 11, частина 1 статті 626, частина 1 статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК України).

Електронний договір

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (пункт 5 частини 1 статті 3, частина 7 статті 11 Закону «Про електронну комерцію»).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону «Про електронну комерцію»).

Кредитний договір, повернення кредиту, відсотки, комісія

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина 2 статті 1056-1 ЦК України).

До загальних витрат за споживчим кредитом включається, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту (абзац 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Неустойка за порушення боржником зобов`язання

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 1-3 статті 549 ЦК України).

Принципи цивільного судочинства, тягар доказування

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Змагальність сторін полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 статті 12 ЦПК України, частина 1 статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

У розумінні умов частин 4 - 6 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Належність та достовірність доказів

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 77 та частина 1 статті 79 ЦПК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №334/3056/15, від 14.11.2025 у справі №754/7038/23 та інші).

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Кредитний договір у поточній справі укладений 02.10.2019 в електронній формі між ТОВ «Мілоан» як кредитодавцем та Відповідачем як позичальником за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та відповідно до положень абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, вважається таким, що за правовими наслідками його укладення - прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а отже є обов`язковим для виконання сторонами з огляду на вимоги частини 1 статті 629 ЦК України.

За умовами Кредитного договору, Кредитодавець надає, а Відповідач отримує та зобов`язується повернути кредит на наступних умовах: (-) розмір кредиту - 5000,00 грн; (-) строк кредитування - 15 днів; (-) процентна ставка - 3% за день користування кредитом; (-) комісія за надання кредиту - 12 % від суми кредиту - 600,00 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, здійснивши 02.10.2019 безготівкове перерахування грошових коштів у розмірі 5000,00 грн на реквізити електронного платіжного засобу Відповідача, що підтверджується Платіжним дорученням №1711958 та узгоджується з відомостями банківської виписки з рахунку Відповідача.

20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» укладено договір № 47-МЛ, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» набуло права вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Згідно з представленими Позивачем відомостями про щоденні нарахування на погашення за Кредитним договором - Відповідачем була здійснена часткова оплата за Кредитним договором, а саме: (1) 17.10.2019 у розмірі - 350,00 грн, які зараховані Кредитодавцем як сплата комісії за управління та обслуговування кредиту; (2) 26.10.2019 у розмірі - 350,00 грн, які зараховані Кредитодавцем як сплата комісії за управління та обслуговування кредиту; (3) 26.10.2019 у розмірі - 200,00 грн, які зараховані Кредитодавцем як сплата процентів за користування кредитом; (4) 02.11.2019 року у розмірі - 350,00 грн, які зараховані Кредитодавцем як сплата комісії за управління та обслуговування кредиту;

Доказів належного виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором матеріали справи не містять.

МОТИВИ СУДУ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Кредитним договором у сумі 20700,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 12800,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 600,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту; 2300,00 грн - заборгованість за штрафами/пенею.

На підтвердження розміру заявленої до стягнення заборгованості Позивачем розрахунку заборгованості суду не представлено, однак представлено інформація про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором (далі за текстом - Інформація), в якій вказуються відомості про дату надання кредиту, дати та розміру нарахування процентів, дати здійснення виплат Відповідачем.

З представленої позивачем суду вищевказаної Інформації вбачається, що Відповідачем було сплачено Кредитодавцю 17.10.2019 - 350,00 грн, 26.10.2019 - 350,00 грн, 02.11.2019 - 350,00 грн, які зараховані Кредитодавцем як сплата комісії за управління та обслуговування кредиту, в той час як умовами Кредитного договору сплата такої комісії не передбачена, а тому - вищевказані грошові кошти у загальному розмірі 1050,00 грн враховуються судом як часткова сплата заборгованості за тілом кредиту, а тому - позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню частково у розмірі 3950,00 грн (5000 - 1050 = 3950).

За умовами Кредитного договору строк кредитування становить 15 днів - з 02.10.2019 до 17.10.2019, доказів укладення додаткової угоди щодо змін сторонами строку кредитування Позивачем не представлено, однак Позивач просить стягнути з Відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування - так і після закінчення такого строку, тобто до 08.01.2020.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 - право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Оскільки Договором визначений строк його дії, який становить 15 днів, саме протягом цього строку слід нараховувати Відповідачу передбачені договором проценти за користування грошовими коштами, а тому заборгованість Відповідача за процентами за період 15 днів з 02.10.2019 по 17.10.2019, з урахуванням умов Кредитного договору становить 2250,00 грн (5000 / 100 * 3 * 15 = 2250).

При цьому, з представленої позивачем суду вищевказаної Інформації вбачається, що Відповідачем, хоч і поза межами строку кредитування, однак було 26.10.2019 сплачено Кредитодавцю 200,00 грн, які зараховані останнім як оплата процентів за Кредитним договором.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом підлягають частковому задоволенню на суму у розмірі 2050,00 грн (2250 - 200 = 2050).

Інша сума відсотків, яка була нарахована Відповідачу поза межами 15-денного строку кредитування, з урахуванням положень статті 625 ЦК України та вищевикладених правових позицій Верховного Суду - не є сумою відсотків за користування кредитом, а є мірою відповідальності боржника за прострочення виконання кредитного зобов`язання, про стягнення якої з Відповідача Позивач позовних вимог не заявляв.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача комісії за надання кредиту, суд зазначає, що одноразова сплата такої комісії у розмірі 600,00 (12% від суми кредиту) узгоджена сторонами у Кредитному договорі, однак доказів сплати такої комісії Відповідачем в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 600,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 2300,00 грн заборгованості за штрафами/пенею, суд зазначає, що відповідного розрахунку нарахованих Відповідачу штрафів або пені - суду не представлено, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість позовних вимог. При цьому, умовами Кредитного договору передбачена сплата Відповідачем пені у розмірі 2% від суми невиконаного грошового зобов`язання, однак у позовній заяві Позивачем не конкретизовано за який період ним нараховувалась пеня та на яку суму невиконаного грошового зобов`язання, що позбавляє суд можливості здійснити відповідні розрахунку.

Також позивачем не зазначено конкретний розмір пені та конкретний розмір штрафу, що заявлені до стягнення, а заявлені загалом вимоги про "стягнення заборгованості за штрафами/пенею", і така редакція позовних вимог позбавляє можливості визначити чіткі заявлені до стягнення окремо розмір пені та розмір штрафу, що є важливим з огляду на те, що умовами Кредитного договору - не передбачені випадки накладення на Відповідача штрафу.

За таких обставин, заявлені Позивачем позовні вимоги про стягнення заборгованості за штрафами/пенею у розмірі 2300,00 грн - задоволенню не підлягають.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, за наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 6600,00 грн, з яких: 3950,00 - заборгованість за тілом кредиту, 2050,00 грн - заборгованість за відсотками, 600,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Склад судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи - зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (частина 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (пункти 1 та 2 частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Судовий збір

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 та 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог (32%), з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 851,97 грн.

Професійна правнича допомога, порядок розподілу витрат

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України та передбачено положеннями статті 15 ЦПК України.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

У розумінні умов частин 4 - 6 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Водночас у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Витрати Позивача на професійну правничу допомогу

З представлених суду документів вбачається, що між Позивачем та АО «Апологет» укладено договір від 01.07.2025, на виконання умов якого, Позивачу надані адвокатські послуги загальною вартістю 8000,00 грн.

Відповідач наведений розмір витрат на професійну правничу допомогу не оспорював, клопотання про зменшення таких розміру витрат не заявляв. Підстав вважати заявлений Позивачем розмір витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмета спору - не встановлено.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог (32%), витрати Позивача на професійну правничу допомогу розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 2560,00 грн як відшкодування таких витрат.

РІШЕННЯ СУДУ

Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, 282, 284, 288, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус №28) заборгованість за кредитним договором у розмірі 6600,00 грн.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус №28) судовий збір у розмірі 851,97 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус №28) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2560,00 грн.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Повне заочне рішення суду складено та підписано без його проголошення у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи. Датою складення повного заочного рішення є дата його постановлення - 15.06.2026.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного заочного рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України, апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Титов А.О.