Рішення № 137424568, 16.06.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1127/26 Справа №447/1176/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

16.06.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області в складі

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участю секретаря - Дидіної О. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № F-00064317 (ID договору - 58316), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 14 днів зі сплатою 1,5% на добу, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором. Догові укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кошти в розмірі визначеному умовами договору. Відповідач у свою чергу не виконав умови кредитного договору.

Посилається на те, що 09 січня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 2501-01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» передало (відступило) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене, ТОВ «Цикл Фінанс» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № F-00064317 від 21 лютого 2024 року в сумі 5 400,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2026 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 15 квітня 2026 року позовну заяву ТОВ «Цикл Фінанс» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб. Розгляд справи призначено на 14 травня 2026 року. Витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю, щоо ОСОБА_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 14 травня 2026 року розгляд даної справи відкладено на 16 червня 2026 року у зв`язку з неявкою учасників судового процесу.

Представник позивача ТОВ «Цикл Фінанс» в судові засідання 14 травня 2026 року, 16 червня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 14 травня 2026 року, 16 червня 2026 року не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи. На підставі положень статті 28 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подав.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 21 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № F-00064317 (ID договору - 58316), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 14 днів зі сплатою 1,5% на добу, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором. Догові укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

09 січня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 2501-01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» передало (відступило) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру прав вимог від 09.01.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» передала ТОВ «Цикл Фінанс» передала право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 11 955,00 грн.

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» позичальник - ОСОБА_1 , номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор відправлено позичальнику 2024-02-01 09:27:02, ідентифікатор - F996531, ідентифікатор введено позичальником 2024-02-21 09:27:10.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_1 за період з 21.02.2024 року до 06.03.2024 року становить 5 400,00 грн., з яких:

- 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Судом враховано, що ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором № F-00064317 від 21 лютого 2024 року, який укладено відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Зазначене підтверджено наявною у матеріалах справи довідкою АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-16970 від 17.04.2026 року, відповідно до якої: «на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком була емітована платіжна карта № НОМЕР_3 . На картковий рахунок платіжної карти № НОМЕР_3 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) був зарахований платіж у сумі 4 000,00 грн у період з 21.02.2024 по 23.02.2024».

Крім того, відповідно до довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 1657/01 від 16.01.2025 року «номер транзакції - 40850-76363-61053, сума - 4 000,00 грн, дата та час проведення - 2024-02-21 11:27:11, номер платіжної карти - НОМЕР_4 , код авторизації - 171441, опис: виплата кредиту за договором F-00064317 ОСОБА_1 3483402091).

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконував, у результаті чого заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів. становить 5 400,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Позивачем долучено до матеріалів справи документи, які підтверджують перерахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 4 000 грн, отже, позивачем доведено виконання ним кредитного договору. При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання/часткове виконання відповідачем взятих зобов`язань за кредитним договором.

Судом враховано, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, поданий позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом, оскільки такий не спростовано відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що 09 січня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 2501-01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» передало (відступило) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов повністю.

З огляду на вищевказане суд вважає, що позов ТОВ «Цикл Фінанс», до якого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості необхідно задовольнити та стягнути з останнього на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість у розмірі 5 400,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції 31 березня 2026 року.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

У позовній заяві представником позивача адвокатом Юхименко Ю. Ю. подано заяву про розподіл судових витрат, у якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. та поштові витрати у розмірі 120,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У цьому випадку позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу такими доказами, а саме: договір про надання правової допомоги №12/01/26 від 12 січня 2026 року, додаткова угода від 26.03.2026 до договору про надання правової допомоги №12/01/26 від 12 січня 2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000117 від 12.03.2018, акт прийому-передачі наданих послуг № 140 від 30.03.2026, платіжна інструкція № AODI147 від 330.03.2026 нна суму 5 000,00 грн, квитанція про сплату за послуги поштового зв`язку на суму 2 880,00 грн.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК України встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 2 500,00 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 120,00 грн витрат за послуги поштового зв`язку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265,280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № F-00064317 від 21 лютого 2024 року в розмірі 5 400 (п`ять тисяч чотириста) гривень 00 грн., з яких:

- 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» понесені судові витрати у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати за надану правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати за послуги поштового зв`язку у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя Анна Рябчун