Ухвала суду № 137424559, 15.06.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №4-с/447/6/26 Справа №447/753/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Миколаївський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Бачуна О.І.

за участі секретаря судового засідання Данилів О.І.

заінтересовані особи ОСОБА_1 , Миколаївський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області

розглянувши скаргу ОСОБА_2 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, в якій просить: визнати незаконними дії та скасувати складений державним виконавцем Біляк Н. розрахунок заборгованості, а також скасувати постанову державного виконавця від 21.04.2026року про арешт коштів боржника в АТ « А-Банк».

У судове засідання скаржник ОСОБА_2 не прибув повторно, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляд у справи, подав до суду клопотання про розгляд скарги у його відсутності на підставі наявних письмових матеріалів.

Заінтересована особа ОСОБА_1 та її адвокат Маєвська М.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечили, вважають її необґрунтованою та безпідставною.

Представник Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Гармадій М. проти задоволення скарги заперечив, вважає її безпідставною, а дії державного виконавця правомірними і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 10.07.2019року справа №447/753/19 вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04.04.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

13.08.2019 року Миколаївським районним судом Львівської області видано виконавчий лист №447/753/19року.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження АСВП №59898573 від 30.08.2019року з примусового виконання виконавчого листа №447/753/19 від 13.08.2019року.

Постановою головного державного виконавця Новороздільського МВДС ГТУЮ у Львівській області Яценко В.В. від 06.09.2019 ВП №59952129 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №447/753/19.

12.09.2019 у виконавчому провадженні ВП №59898573 головним державним виконавцем Новороздільського МВДС ГТУЮ у Львівській області Яценко В.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію , стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 в межах виконання виконавчого листа №447/753/19.

15.01.2021року ОСОБА_5 звертався у виконавчу службу з приводу надання йому розрахунку заборгованості із сплати аліментів.

17.08.2022 Постановою державного виконавця Новороздільського відділу ДВС у Стрийському районі Львівській області ВП №59898573 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 у процесі виконання виконавчого листа №447/753/19.

17.08.2022року державним виконавцем винесено постанову про внесення відомостей про боржника ОСОБА_2 до Єдиного реєстру боржників. Також винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження: у праві полювання, користування вогнепальною, мисливською , пневматичною зброєю та у праві керування транспортними засобами.

Як вбачається із довідки №6385/д-2025 від 06.08.2025року ОСОБА_2 з 17.01.2023року працює в ТОВ « Нова Пошта».

Постановою державного виконавця Миколаївського відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області у ВП №59898573 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2

26.02.2026 Постановою державного виконавця Миколаївського відділу ДВС у Стрийському районі Львівській області Біляк Н.М. у ВП №59898573 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 у процесі примусового виконання виконавчого листа №447/753/19.

26.02.2026 Постановою державного виконавця Миколаївського відділу ДВС у Стрийському районі Львівській області Біляк Н.М. у ВП №59898573 накладено штраф на боржника ОСОБА_2 у процесі виконання виконавчого листа №447/753/19, оскільки утворилася заборгованість зі сплати аліментів в сумі 199240,61грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості від 01.04.2026 по аліментах по ВП №59898573 станом на 31.03.2026, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів за виконавчим листом №447/753/19 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 становить 197839,35гривень. Боржником сплачено за весь період 134042,08гривень.

Як вбачається із розрахунку заборгованості від 08.04.2026 по аліментах по ВП №59898573 станом на 01.04.2026, заборгованість ОСОБА_2 за виконавчим листом №447/753/19 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 становить 197839,34гривень. Боржником сплачено за весь період 134042,08 гривень.

Як вбачається із розрахунку заборгованості від 01.06.2026 по аліментах по ВП №59898573 станом на 31.05.2026, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів за виконавчим листом №447/753/19 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 становить 207162,24гривень. Боржником сплачено за весь період 140648,18 гривень.

21.04.2026 Постановою державного виконавця Миколаївського відділу ДВС у Стрийському районі Львівській області Біляк Н.М. у ВП №59898573 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №447/753/19. Із вказаної постанови вбачається, що накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_2 що містяться на рахунках/електронному гаманці відкритих в АТ « Акцент банк» в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження , штрафів, яка становить 257611,53грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 447-1 ЦПК України Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до норм ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У пункті 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та, в разі їх знаходження на рахунку, на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з майна боржника.

Жодна з підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна виконавцем у даній справі не встановлена.

Відповідно до ч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та витрати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.

Отже, за змістом вказаних норм закону, обов`язковою умовою для задоволення скарги є встановлення факту порушення прав заявника.

Звертаючись до суду із скаргою заявник заперечує наданий розрахунок державним виконавцем розрахунок заборгованості та просить скасувати постанову про накладення арешту на кошти боржника, однак суд зазначає, що такі доводи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки власного розрахунку заборгованості ОСОБА_2 не представив, доказів належного виконання аліментних зобов`язань перед стягувачем не представив, як і не представив підстав для скасування арешту грошових коштів.

Докази того, що ОСОБА_2 надавав державному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є заробітною платою боржника, яка розміщена на рахунку, призначеному для зарахування заробітної плати, і що ОСОБА_2 звертався із заявою до державного виконавця про зняття арешту з такого рахунку, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, меж дозволеного втручання, балансу інтересів сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Також суд звертає увагу на те, що одним із основних принципів цивільного судочинства та засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень, яке полягає у тому, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Ст.129 Конституції України зазначає серед основних засад судочинства обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 3 ст. 451 ЦПК України встановлено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Даючи юридичну оцінку зібраним у справі доказам, ураховуючи, що дії державного виконавця Біляк Н.М. по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 21.04.2026 року та надання розрахунку заборгованості відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.258-261,353,447-451 ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії/бездіяльність органу примусового виконання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів.

Повний текст ухвали виготовлено 15.06.2026року.

Суддя Бачун О. І.