Рішення № 137423757, 15.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2724/26

Провадження № 2/496/2987/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді- Шаньшиної М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Біляївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Біляївської окружної прокуратури, Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби,

ВСТАНОВИВ:

Біляївська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, як представник звернулась до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області заподіяну державі незаконним виловом водних живих біоресурсів у розмірі 30 702 грн. та судові витрати.

Свій позов представник мотивував тим, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 14.03.2025 у справі №496/940/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн з конфіскацією знарядь лову та незаконно добутої риби. Зазначена постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

З постанови вбачається, що 24.01.2025 року о 19 год 20 хв., за адресою: Одеська область, Одеський район, Маяківська ОТГ, річка Дністер в районі 43 км автодороги «Одеса-Рені», гр. ОСОБА_1 , грубо порушив «Правила любительського рибальства», а саме: ловив рибу забороненим знаряддям лову трійником типу «драч», методом багріння та піймав рибу сом в кількості 6 шт., вагою 5 кг. Своїми діями він грубо порушив «Правила любительського та спортивного рибальства, а саме розділ IV п. 1 п. п. 4, п. п. 8 та п. 2 п. п. 1, відповідальність за яке передбачена ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». Згідно Додатку 1 до постанови КМУ від 29 вересня 2023 року № 1042 нараховано збитків на суму 30 702 грн. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до оцінки заподіяної шкоди рибним запасам, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, згідно з розрахунком, розробленим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1042 від 29.09.2023 «Про затвердження таке для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», ОСОБА_1 заподіяв державі шкоду у розмірі 30 702,00 грн.

Розмір шкоди розраховано службовими особами Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) у відповідній довідці від 03.02.2025 року.

Під час розгляду Біляївським районним судом Одеської області справи про адміністративне правопорушення № 496/940/25 докази завдання ОСОБА_1 збитків рибним запасам досліджувалися судом, однак питання щодо відшкодування ним шкоди не вирішувалось.

Постанова Біляївського районного суду Одеської області у справі № 496/940/25 від 14.03.2025 набрала законної сили 25.03.2025.

Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 000604/55 від 24.01.2025 службовими особами Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) повідомлено ОСОБА_1 про спричинену його діями шкоду у розмірі 30 702,00 грн.

Однак, згідно з інформацією Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області за №40/4176-04-17 від 08.01.2026 на даний час завдані ОСОБА_1 збитки на рахунок територіальної громади добровільно не відшкодовано. Оскільки на теперішній час ОСОБА_1 заподіяну шкоду добровільно не відшкодував, вона підлягає стягненню у примусовому порядку. В зв`язку з вищевикладеним представник позивача звернувся до суду.

Від представника Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позов підтримує та просить задовольнити. Також у разі неявки відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, в судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, а сторона позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, постановою Біляївського районного суду Одеської області від 14.03.2025 року у справі № 496/940/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. з конфіскацією на користь держави водних біоресурсів, а саме: риби сом у кількості 6 шт., вагою 5 кг, а також знаряддя вчинення адміністративного правопорушення трійник типу «драч» у кількості 1 одиниця та спінінгу у кількості 1 одиниця. Постанова набрала законної сили 25.03.2025 року.

Зі змісту постанови встановлено, що 24.01.2025 року о 19 год 20 хв., за адресою: Одеська область, Одеський район, Маяківська ОТГ, річка Дністер в районі 43 км автодороги «Одеса-Рені», гр. ОСОБА_1 , грубо порушив «Правила любительського рибальства», а саме: ловив рибу забороненим знаряддям лову трійником типу «драч», методом багріння та піймав рибу сом в кількості 6 шт., вагою 5 кг. Своїми діями він грубо порушив «Правила любительського та спортивного рибальства, а саме розділ IV п. 1 п. п. 4, п. п. 8 та п. 2 п. п. 1, відповідальність за яке передбачена ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». Згідно з Додатком 1 до постанови КМУ від 29 вересня 2023 року № 1042 нараховано збитків на суму 30 702 грн. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до копії довідки Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) від 03.02.2025 року, загальна сума шкоди, заподіяної відповідачем, складає 30 702 грн.

При направленні для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду, Управлінням Державного агенства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) на розгляд суду ставилося питання про відшкодування майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 у розмірі 30 702 грн., на користь Маяківської сільської ради: UA364999980333199331000015612, отримувач: ГУК в Од.обл./с.Маяки/24062100, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», банк отримувача Казначейство України (ЕАП), що підтверджується копією супровідного листа від 06.01.2025 року за вих. № 1-5-9/271-25.

Листом Маяківської сільської ради від 08.01.2026 року № 40/4176-04-17, керівнику Біляївської окружної прокуратури повідомлено, що згідно з казначейськими виписками станом на 31.12.2025 року до місцевого бюджету Маяківської сільської територіальної громади по ККД 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» на р/р НОМЕР_1 від ОСОБА_1 не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 8, 9).

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце усі дії та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 13 Конституції України, ст.ст. 3-5 Закону України «Про тваринний світ», ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначають, що об`єкти тваринного світу (у тому числі риби, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Частиною 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов`язані, зокрема, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Частинами 2, 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Оскільки на теперішній час ОСОБА_1 заподіяну шкоду добровільно не відшкодував, вона підлягає стягненню у примусовому порядку.

Відповідно до приписів ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, у тому числі, за рахунок грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, утворюються Державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, належать до надходжень Державного та місцевих бюджетів і сплачуються на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів у розмірах 30, 20 та 50 відсотків, відповідно.

Пунктом 4.1. Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 291/22823 від 19.02.2013 року, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Також, п. 2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1569/21881 від 12.09.2012 року, передбачено, що у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства, окрім іншого, відкривають рахунки в національній валюті в Казначействі для зарахування доходів місцевих бюджетів та інших надходжень, передбачених законодавством, на ім`я органу Казначейства у розрізі кодів бюджетної класифікації та у розрізі місцевих бюджетів усіх рівнів; здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю.

Отже, завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок, із якого органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Згідно з листом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) за № 1-5-9/271-25 від 06.01.2025 року грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягають сплаті на рахунок Маяківської сільської ради: UA364999980333199331000015612, отримувач: ГУК в Од.обл./с.Маяки/24062100, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Крім цього, даний позов пред`явлений Біляївською окружною прокуратурою в інтересах Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, як спеціально уповноваженого органу державного контролю у вказаній сфері, а спричинена державі шкода підлягає зарахуванню на зазначений єдиний розподільчий казначейський рахунок.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти місцевих і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Отже, несвоєчасна сплата відповідачем вказаної вище шкоди призводить до дефіциту бюджетних фондів та унеможливлює своєчасне і якісне виконання державою та відповідними органами місцевого самоврядування установлених законом природоохоронних заходів, що також суперечить державним інтересам в цілому.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

За рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Своєчасність і повнота наповнення бюджету має важливе значення для виконання державних природоохоронних заходів, а невідшкодування відповідачем до Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову водних живих ресурсів завдає шкоди державним інтересам.

Неотримання вищевказаних коштів порушує інтереси держави, оскільки відбувається недофінансування заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10.07.2018 року у справі № 812/1689/16, постанові від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У той же час, нераціональне і таке, що суперечить вимогам чинного законодавства використання природних ресурсів, у тому числі водних живих ресурсів, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства

Отже, правовідносини щодо охорони навколишнього природного середовища становлять суспільний інтерес, а незаконне використання природних ресурсів такому суспільному інтересу не відповідає.

Листом Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області за №40/4176-04-17 від 08.01.2026 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 шкода в добровільному порядку не відшкодована.

Також Маяківська сільська рада повідомила, що не заперечує проти представлення прокуратурою інтересів держави в суді щодо відшкодування шкоди заподіяної ОСОБА_1 .

Отже, попри очевидність допущеного відповідачем правопорушення, Маяківською сільською радою самостійно не вжито вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих ресурсів. Відповідно позов про стягнення з ОСОБА_1 збитків до суду не заявлено, у зв`язку з чим, кошти до місцевого бюджету до цього часу не відшкодовано, що призводить до неможливості виконання відповідних природоохоронних та соціальних програм. Таким чином, оскільки уповноважений орган неналежно виконує обов`язки із захисту інтересів держави, наявні підстави для звернення прокурора до суду з таким позовом в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131 1 Конституції України, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України.

Більш того, як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, судом встановлено, що на даний час наявні підстави і визначена законом можливість для пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Маяківської сільської ради Одеської області Одеського району до ОСОБА_1 про стягнення шкоди.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов керівника прокурора Біляївської окружної прокуратури підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжних інструкцій № 670 (внутрішній номер 497376126) від 27.03.2026 року та №844 (внутрішній номер 499682858), позивачем було сплачено 3328,00 гривень судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 131-1 Конституції України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 26, 27, 34, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 5, 15, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 9, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Біляївської окружної прокуратури, Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в розмірі 30 702 гривні шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок UA364999980333199331000015612, отримувач: ГУК в Одеській обл./с.Маяки, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат), код платежу 24062100 (Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 03528552, (юридична та поштова адреса Одеської обласної прокуратури: 65026, м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, тел. (048) 731-98-00, неприбуткова організація), сплачений судовий збір за подачу позову, а саме 3328,00 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Шаньшина