Рішення № 137422600, 04.06.2026, Городоцький районний суд Львівської області

466/12317/25 2/441/490/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04.06.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Яворської Н.І.

за участю секретаря судових засідань Нагірної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник Шестопал К.С. в інтересах ТОВ «Укр Кредит Фінанс», 30.12.2025 звернулася в Шевченківський районний суд м. Львова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 73 440 грн. 00 коп. боргу за договором про відкриття кредитної лінії № 1531-5289 від 26.03.2025. Позов обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 26.03.2025 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1531-5289, згідно умов якого позивач надав відповідачу 20 000 грн. 00 коп. кредиту, шляхом безготівкового переказу грошової суми на його банківський рахунок, строком на 365 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за таким належним чином не виконував, через що у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 22.10.2025 склала 73 440 грн. 00 коп. з яких: 20 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 40 440 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, 10 000 грн. 00 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України та 3 000 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії. Просила стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.01.2026 вищеозначену справу передано на розгляд до Городоцького районного суду Львівської області за підсудністю.

Ухвалою судді від 11.02.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєв Є.В. у заяві від 26.11.2025 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності, щодо заочного розгляду справи, не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Мартин В.І. позовні вимоги визнала частково з мотивів наведених у письмових поясненнях від 03.06.2026, просила також про розгляд справи за відсутності її та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.03.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1531-5289, згідно умов якого позивач надав відповідачу 20 000 грн. 00 коп. кредиту, шляхом безготівкового переказу грошової суми на його банківський рахунок, строком на 365 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за означеним кредитним договором, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 26.12.2025 склала 34 749 грн. 78 коп. з яких: 9 863 грн. 68 коп. заборгованість за кредитом, 18 131 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, 6 455 грн. 10 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України та 300 грн. - заборгованість по комісії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ураховуючи вищенаведене, а саме те, що внаслідок неналежного виконання умов укладеного 26.03.2025 між сторонами кредитного договору ОСОБА_1 допустив заборгованість перед позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 60 440 грн. 00 коп. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1531-5289 від 26.03.2025, з яких 20 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом та 40 440 грн. 00 коп. заборгованість за процентами.

Разом з тим, 08.05.2026 відповідачем сплачено 9 000 грн. 00 коп. заборгованості за означеним кредитним договором, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 51 440 грн. 00 коп.

Підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. 00 коп. заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд не убачає, з огляду на наступне.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.

Згідно з ч.4 ст.14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ Розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено п.18, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналізуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також ст.ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23 дійшов висновку, що дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Отже, тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язання. Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час виникнення спірних правовідносин, як і на час розгляду цієї справи, положення п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

З урахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 10 000 грн. 00 коп., нарахованої у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань, є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією.

Відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 1 696 грн. 74 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 51 440 (п`ятдесят одна тисяча чотириста сорок) грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1531-5289 від 26.03.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1 696 (одна тисяча шістсот дев`яносто шість) грн. 74 коп. судового збору.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований на АДРЕСА_1 .

Суддя Яворська Н.І.