Ухвала суду № 137422298, 05.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/296/26 1-кс/335/2171/2026

червня 2026 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 слідчого ОСОБА_3 , власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в рамках кримінального провадження № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в рамках кримінального провадження № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше вересня 2025 року (встановити точну дату та час під час досудового розслідування не виявилося можливим), у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення з метою збуту та збут зображень порнографічного характеру через Всесвітню мережу «Інтернет» на сайті за посиланням www.ru.stripchat.com, з метою реалізації якого у той же час ОСОБА_4 розробив план злочинної діяльності.

Враховуючи складність, підвищений ризик та неможливість одноособового вчинення тяжких злочинів, ОСОБА_4 у невстановлені у ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше вересня 2025 року, залучив до їх вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яким повідомив про свій злочинний план направлений на отримання прибутку, і запропонував систематично займатися незаконною діяльністю, пов`язаною із виготовленням з метою збуту і збутом зображень порнографічного характеру через Всесвітню мережу «Інтернет».

Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у період часу з вересня 2025 року до грудня 2025 року, вчинили ряд злочинів щодо виготовлення з метою збуту і збуту зображень порнографічного характеру через Всесвітню мережу «Інтернет» на сайті за посиланням www.ru.stripchat.com.

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на набуття, володіння та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, достовірно знаючи про походження грошових коштів, діючи умисно, у період з травня 2025 року до червня 2025 року вчинив ряд злочинів щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на суму не менше 46 151 долару США, що згідно курсу національного банку України становить 1 919 907 гривень.

25.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України, за якими за законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Так, 27.05.2026 слідчим суддею Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя в рамках вказаного кримінального провадження винесено ухвали про накладення арешту на майно, а саме:

- автомобіль марки «BMW X5 XDRIVE 30D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 ;автомобіль «BMW X3» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 ;автомобіль «BYD LEOPARD T13» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 .

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 має у своєму володінні автомобіль марки «BMW X5 XDRIVE 30D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Крім того, ОСОБА_4 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 спільно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та мають спільну дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно інформації з реєстраційної картки транспортного засобу, право власності на автомобіль марки «BMW X3» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 , належить ОСОБА_5 та зареєстровано 13.05.2025 на підставі договору купівлі-продажу від 09.05.2025.

Згідно довідки Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_5 з 01.04.2024 по 30.06.2025 перебувала на обліку по догляду за дитиною, як отримувач пенсії та інших офіційних доходів не мала.

Разом із цим, згідно інформації з бази «Армор», ОСОБА_4 користується вказаним автомобілем у повсякденному житті, про що свідчить скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП від 02.08.2025 на вказаному автомобілі.

Крім того встановлено, що батько ОСОБА_4 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 09.01.2026, має у своїй власності автомобіль марки «BYD LEOPARD T13» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 .

Згідно договору купівлі-продажу від 09.01.2026 ОСОБА_4 , діючи на підставі доручення продавця здійснив продаж вказаного автомобіля ОСОБА_14 , вартість якого згідно договору становить 1 135 139 гривень.

У зв`язку з викладеним є об`єктивні підстави вважати, що вказані автомобілі марки «BMW X5 XDRIVE 30D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , марки «BMW X3» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 та марки «BYD LEOPARD T13» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 придбані ОСОБА_4 за грошові кошти одержані злочинним шляхом.

Згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді чи суду Національному агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їх економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У частині сьомій статті 100 КПК України говориться, що у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі статтями 171173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді чи суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству зі зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству.

Національне агентство є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. (частина перша статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» [далі Закон]).

Основна мета заснування та діяльності Національного агентства полягає у сприянні процесуальній діяльності слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду, спрямованій, зокрема, на забезпечення збереження речових доказів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також збільшення їх вартості, особливо тих, які підлягають конфіскації, спеціальній конфіскації (стягненню в дохід держави у кримінальному провадженні).

Повноваження Національного агентства з управління арештованим (до конфіскації) майном визначені статтями 1, 9, 10, 19-24 Закону та статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Так, в управління Національному агентству можуть бути передані лише активи, які відповідають таким умовам:вони визнані речовим доказом;на них накладено арешт у кримінальному провадженні;їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;це не завдає шкоди кримінальному провадженню.

Управління активами за Законом є відповідальною діяльністю, що має на меті зберегти економічну вартість активу протягом кримінального провадження, а також примножити її (за можливості).

Закон та КПК України не містять обмежень щодо типів, видів активів, які можуть передаватися в управління Національному агентству, так само як і обмежень щодо видів злочинів, у кримінальних провадженнях з розслідування яких були арештовані відповідні активи.

Приймаючи активи в управління, Національне агентство самостійно не управляє ними (інакше як у спосіб їх реалізації шляхом передання відповідному реалізатору), натомість обирає професійного управителя конкретним типом активу і передає йому актив в управління, контролює діяльність з управління, або ж передає актив на реалізацію, якщо він підлягає реалізації згідно з Законом та прийнятим на його виконання підзаконним актом.

У статті 19 Закону визначено три альтернативні підстави передання активів в управління Національному агентству:

1) ухвала слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості;

2) ухвала слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для реалізації;

3) згода власника активів.

Відповідно до статті 21 Закону встановлено, загальні засади управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом передачі відповідних активів в управління в порядку, визначеному цим Законом, або їх реалізації, визначеному пунктом 1 цієї частини.

Згідно з частиною другої статті 21 Закону, управління активами здійснюється управителем активом на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їхньої економічної вартості.

Дія договору управління активом припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави або скасування ухвали про передачу таких активів в управління Національному агентству. У разі винесення судового рішення про стягнення активів у дохід держави у порядку, визначеному статтею 5-1 Закону України "Про санкції", дія договору управління активом припиняється з дня прийняття активу Фондом державного майна України або іншим органом державної влади, суб`єктом господарювання державного сектору економіки, визначеним Кабінетом Міністрів України відповідно до зазначеного Закону.

Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі управління активом, що укладається між Національним агентством та управителем активом.

Згідно з частиною шостої статті 21 Закону, у разі надходження винесеного в межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів та/або скасовано передачу активів в управління Національному агентству, за умови наявності судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство протягом 10 робочих днів повертає такі активи законному власнику.

Рішення прокурора, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів та/або скасовано передачу активів в управління Національному агентству, направляється до Національного агентства прокурором, а відповідне судове рішення, що набрало законної сили, - судом, слідчим суддею, стороною кримінального провадження, представником юридичної або фізичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Розглянути це клопотання вважається за потрібне без повідомлення власників майна, оскільки є ризик того, що вказані особи, дізнавшись про внесення та розгляд цього клопотання, почнуть здійснювати перешкоди, що унеможливлять передачу в управління Національному агентству.

Враховуючи викладене, просив передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для реалізації на підставах у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» наступні транспортні засоби, на які накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27 травня 2026 року, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме:

- автомобіль марки «BMW X5 XDRIVE 30D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 ;

-автомобіль «BMW X3» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 ;

-автомобіль «BYD LEOPARD T13» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 ;

В судове засідання прокурор з`явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, які в ньому викладені.

Представник власників майна ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. У запереченнях посилалась на те, що жодного з передбачених спеціальним законом тригерів - чи то швидкого псування, чи то катастрофічного знецінення активу на 50% протягом року, чи то надмірних витрат на утримання понад 30 % від вартості майна у даному кримінальному провадженні не має.

Представник власників майна ОСОБА_6 ,в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. В запереченнях посилався, що слідство, зазначаючи у прохальній частині клопотання вимогу про передачу автомобілів саме «для реалізації», де-юре просить слідчого суддю санкціонувати остаточний, безповоротний примусовий продаж транспортних засобів BMW Х5, BMW ХЗ та BYD LEOPARD з аукціону на стадії досудового розслідування. Проте нормативна структура статті 21-6 спеціального Закону про АРМА встановлює вичерпний та преклюзивний перелік матеріальних підстав, за яких рухоме майно може бути піддане процедурі примусового продажу без згоди власника, кожна з яких вимагає від сторони обвинувачення безальтернативного, залізобетонного документального та фінансово-економічного обґрунтування перед судом. Оскільки жодного з передбачених спеціальним законом тригерів чи то швидкого псування, чи то катастрофічного знецінення активу на 50 відсотків протягом року, чи то надмірних витрат на утримання понад 30 відсотків від вартості майна - у поточному кримінальному провадженні об`єктивно немає, сторона обвинувачення намагається застосувати процедуру ліквідації майна за повної відсутності законних матеріально-правових підстав для цього, маніпулюючи загальними гаслами та підміняючи поняття «збереження речових доказів» поняттям їх передчасного знищення як об`єктів матеріального світу. Дана вимога свідчить про довільне тлумачення норм права, оскільки відповідно до приписів статті 100 КПК України та статей 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», поняття управління майном з метою забезпечення його збереження та управління з метою його реалізації (передчасного продажу) є цілком відмінними та взаємовиключними процедурами на стадії досудового розслідування за відсутності письмової згоди власника. Примусовий продаж речових доказів до винесення вироку суду є винятковим обмеженням прав особи і допускається виключно щодо об`єктів, які швидко псуються, або якщо витрати на їх зберігання є непропорційними їхній вартості. Автомобілі BMW Х5, BMW ХЗ та BYD LEOPARD за своїми фізико-хімічними властивостями не є швидкопсувним майном.

Вислухавши учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше вересня 2025 року (встановити точну дату та час під час досудового розслідування не виявилося можливим), у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення з метою збуту та збут зображень порнографічного характеру через Всесвітню мережу «Інтернет» на сайті за посиланням www.ru.stripchat.com, з метою реалізації якого у той же час ОСОБА_4 розробив план злочинної діяльності. У клопотанні слідчий зазначив, що враховуючи складність, підвищений ризик та неможливість одноособового вчинення тяжких злочинів, ОСОБА_4 у невстановлені у ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше вересня 2025 року, залучив до їх вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яким повідомив про свій злочинний план направлений на отримання прибутку, і запропонував систематично займатися незаконною діяльністю, пов`язаною із виготовленням з метою збуту і збутом зображень порнографічного характеру через Всесвітню мережу «Інтернет».

Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у період часу з вересня 2025 року до грудня 2025 року, вчинили ряд злочинів щодо виготовлення з метою збуту і збуту зображень порнографічного характеру через Всесвітню мережу «Інтернет» на сайті за посиланням www.ru.stripchat.com.

Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на набуття, володіння та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, достовірно знаючи про походження грошових коштів, діючи умисно, у період з травня 2025 року до червня 2025 року вчинив ряд злочинів щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на суму не менше 46 151 долару США, що згідно курсу національного банку України становить 1 919 907 гривень.

25.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України, за якими за законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Так, 27.05.2026 слідчим суддею Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя в рамках вказаного кримінального провадження винесено ухвали про накладення арешту на майно, а саме:

- автомобіль марки «BMW X5 XDRIVE 30D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 ;автомобіль «BMW X3» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 ;автомобіль «BYD LEOPARD T13» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 .

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 має у своєму володінні автомобіль марки «BMW X5 XDRIVE 30D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Крім того, ОСОБА_4 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 спільно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та мають спільну дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно інформації з реєстраційної картки транспортного засобу, право власності на автомобіль марки «BMW X3» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 , належить ОСОБА_5 та зареєстровано 13.05.2025 на підставі договору купівлі-продажу від 09.05.2025.

Згідно довідки Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_5 з 01.04.2024 по 30.06.2025 перебувала на обліку по догляду за дитиною, як отримувач пенсії та інших офіційних доходів не мала.

Разом із цим, згідно інформації з бази «Армор», ОСОБА_4 користується вказаним автомобілем у повсякденному житті, про що свідчить скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП від 02.08.2025 на вказаному автомобілі.

Крім того встановлено, що батько ОСОБА_4 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 09.01.2026, має у своїй власності автомобіль марки «BYD LEOPARD T13» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 .

Згідно договору купівлі-продажу від 09.01.2026 ОСОБА_4 , діючи на підставі доручення продавця здійснив продаж вказаного автомобіля ОСОБА_14 , вартість якого згідно договору становить 1 135 139 гривень.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У статті 9 зазначеного закону зазначено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно до ст. 12 вказаного закону, звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Слідчому судді не надано оцінки вартості майна.

Як вбачається з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 100 КПК України, речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Згідно до ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10 листопада 2015 року № 772-VIII, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10 листопада 2015 року № 772-VIII, Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Згідно до ч. 1 ст. 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII, управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Як вбачається з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

У клопотанні ініційоване питання щодо передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення реалізації.

Однак, в клопотанні не наведено обґрунтування доцільності вжиття саме таких відповідних заходів щодо вказаного майна, а також того, що при не застосування передачі майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у кримінальному провадженні буде перешкоджати їх збереженню або збереженню їх економічної вартості. Слідчий жодним чином не обґрунтував відповідність таких вимог потребам досудового розслідування злочинів у кримінальному провадженні.

Слідчий посилається на те, що ч. 1 ст. 209 КК України передбачає конфіскацію майна; відповідно до вимог ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 - 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 - 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 - 1, частиною першою статей 222, 229, 239 - 1, 239 - 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 - 1, 364 - 1, 365 - 2 цього Кодексу.

Згідно до ч. 4 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація також застосовується одночасно із заходами кримінально-правового характеру у кримінальних провадженнях щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, до грошей, цінностей чи іншого майна юридичної особи, якщо воно: 1) було одержано внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та/або є доходами, отриманими безпосередньо від використання такого майна; 2) призначалося (використовувалося) для фінансування або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння, або винагороди за його вчинення; 3) було предметом зазначеного суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходить у власність держави; 4) було використано як засіб вчинення суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про його незаконне використання.

Слідчий суддя звертає увагу, що Національне агентство здійснює саме управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. При цьому, управління здійснюється агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Згідно зі ст. 100 КПК України та ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», передача майна в управління АРМА можлива лише у разі, якщо таке майно є доказом у кримінальному провадженні та існують ризики його втрати, псування або ускладнення управління ним, а також з огляду на необхідність забезпечення збереження його економічної вартості, проте у судовому засіданні слідчим не доведено ані наявність об`єктивної неможливості зберігання автомобілів на майданчику для речових доказів або на відповідальному зберіганні, так і не надано доказів того, що автомобілі потребують специфічного управління (реалізації), а не простого зберігання, або що їх вартість стрімко втрачається без передачі АРМА і насамперед пропорційність такого заходу, з огляду на ті обставини, що передача в АРМА з наступною реалізацією є крайнім заходом, який на даному етапі є передчасним і порушує право власності третіх осіб та особи, яка має статус підозрюваного, без достатніх доказів неможливості забезпечення збереження доказу іншими способами.

Європейський Суд з прав людини у справі "Свято-Михайлівської парафії проти України" (заява №77703/01) від 14 червня 2007 року в пункті 128 рішення зазначив, що "…в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією (995_004). Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання…"

Отже, слідчий суддя з урахуванням принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, враховуючи відсутність належного обґрунтування необхідності передачі зазначеного у клопотанні майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації, приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.

З врахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що в ході судового розгляду слідчим не доведено обставин, передбачених ч. 6 ст. 100 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого є необґрунтованим, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Власники майна також просили передати їм автомобілі на відповідальне зберігання.

Щодо вказаного клопотання, то слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України, при вирішенні питання про долю речових доказів суд має враховувати не лише інтереси власника, а й інтереси досудового розслідування.

У даному кримінальному провадженні автомобілі є речовими доказами, досудове розслідування на даному етапі триває, і існує обґрунтований ризик того, що у разі передачі транспортних засобів власнику, транспортний засіб може бути підданий ремонту, перефарбуванню, заміні агрегатів, передача автомобіля у володіння особи, яка має статус підозрюваного, створює ризик його відчуження, приховування або вивезення за межі території України, попри наявність арешту і слідчому судді не надано достатніх гарантій того, що автомобіль буде збережено у незмінному стані, а не використано для подальшої експлуатації, що призведе до його зносу або випадкового пошкодження. З огляду на вищевикладене, передача речового доказу на зберігання власникам на даному етапі є передчасною та може негативно вплинути на повноту та об`єктивність досудового розслідування. Встановлений режим зберігання на майданчику є належним способом забезпечення доказів у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 170 - 175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в рамках кримінального провадження № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 15 червня 2026 року у зв`язку з перебуванням слідчого судді на навчанні відповідно до наказу голови Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя №65-ОД від 04.06.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1