Рішення № 137421851, 03.06.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2177/26

Провадження № 2-о/303/54/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, вказуючи, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для оформлення пенсії за віком, однак в призначенні пенсії їй відмовлено в зв`язку з тим, що відсутній страховий стаж, а саме до страхового стажу її роботи не зараховано періоди роботи, що відображені в трудовій книжці від 05.06.1959 року оскільки її ім`я не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_2 ). Так, у її трудовій книжці від 05.06.1959 вказано ім`я « ОСОБА_3 », а в паспорті громадянки України її ім`я зазначено « ОСОБА_4 ». Внаслідок зазначеного виникла неузгодженість між документами, що є перешкодою для оформлення пенсії, оскільки саме трудова книжка засвідчує її трудову діяльність. Встановлення даного факту має значення для реалізації нею права на оформлення пенсії, а встановити цей факт у позасудовому порядку вона не має можливості. Просила встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трудової книжки від 05.06.1959 року (в якій прізвище, ім`я, по батькові зазначено ОСОБА_5 ).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Заявник та її представник у судове засідання не з`явилися, представник заявника - адвокат Білий С.В. подала заяву про розгляд справи без її участі, просила заяву задовольнити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду пояснення в якому зазначив, що рішенням Головного управління ПФУ в Закарпатській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії, оскільки до страхового стажу роботи не зараховано періоди її роботи згідно трудової книжки від 05.06.1959 в зв`язку з тим, що ім`я заявниці не відповідає паспортним даним. Так, у трудовій книжці ім`я заявниці зазначено « ОСОБА_3 », а в паспорті « ОСОБА_4 ». Просив справу розглянути у його відсутності.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно з пп. 15.3 п. 1 розділу ХІІІ ЦПК України, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.

Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення надійшла до суду в електронній формі, після чого заява роздрукована в паперовій формі, а електронні копії паперових додатків до неї зберігаються в централізованому файловому сховищі АСДС.

У такому випадку та з урахуванням наявних технічних можливостей суд розглянув справу в змішаній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пункт 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п. 1 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Відповідно п. 26 зазначеного Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку

Встановлення заявлено факту необхідно ОСОБА_1 для реалізації права на призначення пенсії, яке визначається залежно від набутого страхового стажу при досягненні передбаченого законом віку, який підтверджується документами про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, тобто факт належності ОСОБА_1 трудової книжки має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить реалізація права на пенсійне забезпечення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Мукачівським РВ УМС України в Закарпатській області 21.02.2008 року прізвище та ім`я заявниці вказано ОСОБА_1 , її рік, місяць, день народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до посвідки про народження № НОМЕР_2 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №000568520212 від 03.03.2026 року заявниця після державної реєстрацію шлюбу 23.11.1958 у Виконавчому комітеті Суворовської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, актовий запис №26 змінила прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », відтак її ім`я після реєстрації шлюбу в актовому записі вказано « ОСОБА_9 », рік, місяць, день народження зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25.03.1983 встановлено, що заявниця змінила прізвище і її ім`я вказано російською мовою « ОСОБА_10 », рік, місяць, день народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У картці фізичної особи - платника податків прізвище та ім`я заявниці вказано « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З наданої суду копії трудової книжки від 05.06.1959 року на ім`я « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що бланк трудової книжки та частина записів у ній виконані російською мовою. Згідно запису в трудовій книжці прізвище власниці раніше було записано « ОСОБА_8 », потім закреслено та записано « ОСОБА_11 » та наведені підстави таких змін.

Загальновідомо, що одне і те саме ім`я може мати різні форми за звучанням та написанням, а саме офіційні, зменшувальні, пестливі, розмовні та інші.

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України у 2005 році видав словник-довідник «Власні імена людей» в якому подаються офіційні імена, уживані в Україні, та їх варіанти. Відповідно до зазначеного словника імена ОСОБА_4 та ОСОБА_12 є різними формами одного імені.

З огляду на надані заявницею докази в їх сукупності, судом встановлено, що в трудовій книжці серії 05.06.1959 ім`я заявниці записано в літературній формі « ОСОБА_12 », а в інших наданих суду документах - в народно-розмовній формі « ОСОБА_4 ».

Судом також встановлено, що день, місяць та рік народження в трудовій книжці від 05.06.1959 року відповідає запису в паспорті заявниці, а також в її свідоцтвах про народження, укладення шлюбу, актовому записі про укладення шлюбу.

Суд вважає, що зазначення в трудовій книжці прізвища заявниці « ОСОБА_11 » замість « ОСОБА_13 » є наслідком написання її прізвища російською мовою, що підтверджується записом в трудовій книжці на російській мові про те, що на підставі паспорта НОМЕР_4 та свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 прізвище « ОСОБА_8 » змінено на « ОСОБА_11 ».

Таким чином, належність заявниці трудової книжки підтверджується послідовним відображення в ній зміни прізвища заявниці, які співпадають з документами, що були підставою для таких змін та встановленням факту написанням її прізвища російською мовою.

Таким чином, зазначені докази в своїй сукупності безспірно підтверджують, що трудова книжка від 05.06.1959 належить « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому заява про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 76, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, «Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20453063) - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки від 05.06.1959 (в якій прізвище ім`я по батькові зазначено ОСОБА_5 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя