Ухвала суду № 137421148, 15.06.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4668/26

Провадження № 2-з/216/31/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якому просив суд:

- визначити розмір його заборгованості по аліментних платежах у виконавчому провадженні № 69965052 з урахуванням добровільно сплачених коштів на рахунок дитини ОСОБА_3 у сумі 107 500,00 (сто сім тисяч п`ятсот) гривень;

- зобов`язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі здійснити перерахунок заборгованості по аліментних платежах у виконавчому провадженні №69965052, зарахувавши суму 107 500,00 гривень в рахунок погашення заборгованості з аліментів.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 69965052, яке перебуває на виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району, Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального Міністерства юстиції України з виконання виконавчого листа № 69965052 від 02 лютого 2022 року, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Заявник обґрунтовує заяву про забезпечення позову тим, що він звернувся до суду з позовом про визначення розміру заборгованості за аліментами та зарахування 107 500,00 грн гривень. В рамках виконавчого провадження № 69965052 державним виконавцем здійснюється щомісячне утримання 50% з його грошового забезпечення як військовослужбовця ЗСУ та арештовано рахунки. Якщо на час розгляду справи судом ДВС продовжить стягувати з нього кошти в повному обсязі без урахування вже сплачених 107 500.00 грн, з нього буде примусово стягнуто суму, яка є предметом спору. У разі задоволення позову, повернення цих коштів буде вкрай ускладненим, оскільки вони вже будуть витрачені відповідачкою. Крім цього, позбавлення позивача 50% грошового забезпечення під час служби в ДПСУ підриває його платоспроможність та забезпечення життєвих потреб на фронті.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 3 ст. 153 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 здійснюється на підставі Виконавчого листа Центрально-31.08.2022 в рамках виконавчого провадження № 69965052.

Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.

Зупинення виплат аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що, в свою чергу, призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.

Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала відповідне клопотання, інших осіб, які є учасниками справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням судового рішення.

ОСОБА_1 у своїй заяві не навів тих обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання за виконавчим листом про стягнення аліментів, які є періодичними платежами, що стягуються на утримання дитини порушує його права.

Відповідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.08.2020 по справі № 950/2492/19, провадження № 61-11673ск20.

У постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 2-9/11 (провадження № 61-2573св21) вказано, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу може застосовуватись судами лише як захід забезпечення позову при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку ОСОБА_1 фактично просить зупинити виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень.

Посилання позивача у заяві на п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України суд відхиляє, оскільки позивач не оскаржує безпосередньо виконавчий лист Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/569/22 від 31.08.2022, а лише просить визнати здійснені ним на користь відповідача оплати по аліментах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 260 ЦПК України, - суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Ю.В.Онопченко