Рішення № 137421004, 15.06.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4153/24

2/215/132/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

головуючого, судді - Коноваленко М.І.

при секретарі - Коломійчук К.Ю.

за участю:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №7 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу в спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до в інтересах якої діє адвокат Чередник Ірина Олександрівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ»; приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович; приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

24.06.2024 р. представник позивача-адвокат Чередник І.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ»; приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович; приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна та просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса №944 від 08.01.2022 р. таким, що не підлягає виконанню. А також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 08 січня 2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» було вчинено виконавчий напис № 944 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749) (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608) за кредитним договором № 2275533 від 06.05.2021 року, в сумі 44 444, 00 грн. (сорок чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 00 копійок), з яких: 12 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 31 944,00 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією та плата, отримана із стягувача, ТОВ «ВердиктКапітал», за вчинення виконавчого напису нотаріуса, за період з 13.10.2021 року по 02.12.2021 року включно. 23 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП № 68775098, про що ОСОБА_1 стало відомо у травні 2024 року. 3 21 травня 2024 року на адресу приватного виконавця було направлено адвокатський запит метою ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, у тому числі з виконавчим написом. 27 травня 2024 року приватним виконавцем за результатом розгляду адвокатського запиту було надано лист та постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу. Після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження стало відомо, що 20 травня 2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс». ОСОБА_1 не погоджується із вчиненим виконавчим написом, оскільки не отримувала від стягувача та приватного нотаріуса письмової вимоги про усунення порушень умов кредитування та розмір заборгованості не є безспірним.

Адвокат Чередник І.О. вважає, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з порушенням вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ОСОБА_1 не визнає наявність заборгованості, яка підлягає стягненню з неї за виконавчим написом нотаріуса. При вчиненні виконавчого напису, нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та в отриманні позивачем вимоги щодо усунення порушень зобов`язань, що суперечить Закону України «Про нотаріат».

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.06.2024 відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено дату судового засідання.

23.07.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з підтвердженням про направлення копії представникові позивача, де представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС`просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також подано окреме клопотання про відмову у стягненні витрт на правову допомогу, та як склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. днак, до позовної заяви не надано документів, що визначені законом на підтвердження понесених витрат на надання правової допомоги, а також відсутні документи на підтвердження оплати таких витрат. Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо. Відтак, витрати позивача на професійну правничу допомогу не підтверджені жодними доказами. В тексті відзиву вказують, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Окрім того, позивач не надає суду будь-яких доказів, які би свідчили про погашення боргу за кредитним договором та виконання своїх зобов`язань в повному обсязі, відтак, стверджувати про відсутність підстав для вчинення стягувачем виконавчого напису нотаріуса, немає. Позивач не надає також альтернативного розрахунку заборгованості. Якщо позивач вважає, що ним сплачені кошти в іншій сумі, або борг за кредитним договором сплачено, то таке твердження має бути підкріплене відповідними доказами - наданням відповідних квитанцій про погашення суми боргу, альтернативного розрахунку заборгованості. Однак, позивач лише наголошує на тому, що відповідач не надав належних доказів та не довів розмір існуючої заборгованості, при цьому, жодним чином, позивач не спростовує його іншими доказами. В даних кредитних правовідносинах, ТОВ «Дебт Форс» є правонаступником права вимоги виконання боргу від попереднього кредитора та є новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги. Кредитний договір є чинним на даний час, позивачем не надаються будь-які докази щодо недійсності кредитного договору чи окремих його умов, відтак, твердження про неправомірність, неправильність нарахування кредитором розміру заборгованості є безпідставним. Крім того, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (том1 а.с.68-83).

29.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, з підтвердженням про направлення копії сторонам (том2 а.с.1-27). До клопотання додано договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, побутовий касовий ордер, квитанція, ордер та свідоцтво адвоката. Просять стягнути сплачений судовий збір за подачу позову в сумі 1211,20грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 20 000грн.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі (том1 а.с.244).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі (том1 а.с.236).

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, суду подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності (том1 а.с.211).

Треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі (том1 а.с.237,243).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторони позивача та третьої особи ТОВ «МАНІФОЮ», відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, на підставі наявних у суду матеріалів, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Щодо інших учасників, у разі неявки в судове засідання учасника справи, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, відповідно до ч.8, 11 ст. 128 ЦПК України, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

08 січня 2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» було вчинено виконавчий напис № 944 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749) (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608) за кредитним договором № 2275533 від 06.05.2021 року, в сумі 44 444, 00 грн. (сорок чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 00 копійок), з яких: 12 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 31 944,00 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією та плата, отримана із стягувача, ТОВ «ВердиктКапітал», за вчинення виконавчого напису нотаріуса, за період з 13.10.2021 року по 02.12.2021 року включно (том1 а.с.15).

23 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП № 68775098 (том1 а.с.16-19).

20 травня 2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» (том1 а.с.20-23).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Частиною 1 ст.39 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. №296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172» (пункт 3 глави 16 Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України).

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.

В даному випадку нотаріус при вчиненні спірного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, які підлягають стягненню за виконавчим написом, а відповідачем в свою чергу не надано суду жодних доказів на спростування аргументів викладених позивачем в позовній заяві щодо цього, тому суд вважає необхідним позов задовольнити в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також, при задоволенні позову у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «ДЕБТ ФОРС» слід стягнути на користь позивача 1211,20 грн. сплаченого судового збору за подачу позову (а.с.8).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 - VI " Про адвокатуру та адвокатську діяльність ") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191 - VI " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах ".

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи, що міститься в п.48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, подання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, згідно з Актом виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги №09/24 від 07.05.2024, відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги №09/24 від 07 травня 2024 року, та квитанції щодо сплати, вартість послуг адвоката в даній справі становить 200 000грн. (том2 а.с.3-8).

Проте, взявши до уваги зазначені вихідні дані при розрахунку вартості наданих послуг (найменування послуг: юридичне супроводження та представникцтво прав і інтересів клієнта у цивільній справі №215/4153/24 під час її перебування на розгляді у Тернівському районному суді місмта Кривого Рогу Дніпропетровської області та до ухвалення судом першої інстанції судового рішення за результатом розгляду зазначеної цивільної справи - Додаток №2 до Договору - том2 а.с.5), суд може врахувати лише складення позовної заяви за підписом предстаника позивача, беручи до уваги, що представник позивача не приймала участі у розгляді справи безпосередньо в залі судових засіданнях, 07.08.2024 не вийшла на зв`язов по ВКЗ, в подальшому суду були подані клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача (том1 а.с.54,87,181,244).

Відповідно до ч. З ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Критерії реальності та розумності розміру адвокатських витрат застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В іншій своїй постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині витрат на правничу допомогу, враховуючи об`єм наданих послуг та їх зміст, оскільки сума заявлена до стягнення за складання та подачу документів є дещо завищеною, враховуючи зміст та обгрунтованісмть заявлених позовних вимог, тому заявлені вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 6000грн.

На підставі викладеного, ст.18 ЦК України, п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року, Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні , ст.ст. 87, 88 Закону України Про нотаріат , Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, та керуючись ст.ст.4, 5, 10, 18, 80, 81, 89, 141, 158, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередник Ірина Олександрівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ»; приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович; приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 944 від 08 січня 2022, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749) (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608) за кредитним договором № 2275533 від 06.05.2021 року, в сумі 44 444, 00 грн. (сорок чотиритисячі мотириста сорок чотири гривні 00 копійок), за період з 13.10.2021 року по 02.12.2021 року включно.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме: судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 1 211, 20 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено 15.06.2026 року.

СУДДЯ: