Рішення № 137420489, 04.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3579/26

Номер провадження2/205/3513/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчана Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач) через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-8331562, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит у строк 120 днів з моменту його отримання та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.

Далі позивач зазначає, що 18.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 1-1812203, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників за вказаним договором факторингу.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 1-1812203 від 18.12.2023 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року.

Позивач наголошує на тому, що внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань станом на 25.12.2025 року утворилася заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року у загальному розмірі 14 500 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом - 9 250 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією - 250 грн. 00 коп.

У зв`язку із зазначеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року станом на 25.12.2025 року у загальному розмірі 14 500 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, електронна адреса: canclyaria@privatbank.ua) інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжної картки № 4149-49хх-хххх-4928, факту зарахування на відповідний картковий рахунок грошових коштів у сумі 5 000 грн. 00 коп. у період з 10.06.2023 року по 15.06.2023 року, наявності інших платіжних карток, емітованих на ім`я відповідача, відомостей щодо фінансового номера телефону, а також відповідних первинних документів, що підтверджують зарахування коштів.

На виконання вказаної ухвали до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПриватБанк» з витребуваними документами, які долучені до матеріалів справи.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення чи поновлення провадження тощо) судом не здійснювалися.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи та від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила та відзив на позовну заяву не подала, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статті 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на вимоги процесуального законодавства, встановлені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та доводів сторін, суд ухвалює заочне рішення з таких підстав.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 10.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року та Паспорт споживчого кредиту.

Згідно з умовами вказаного кредитного договору фінансова установа надала відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн. 00 коп. строком на 120 днів, тобто до 08.10.2023 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % на день.

Вказаний договір було підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора 5342F.

Судом також встановлено, що 10.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно з Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року шляхом безготівкового зарахування через ТОВ «ФК «Контрактний дім» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , яка була зазначена відповідачем під час оформлення кредиту, що підтверджується платіжним дорученням № 1247993401 від 10.06.2023 року.

На виконання ухвали суду від 25.03.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію та документи, з яких вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також банком підтверджено факт зарахування на вказаний картковий рахунок грошових коштів у сумі 5 000 грн. 00 коп. у період з 10.06.2023 року по 15.06.2023 року та надано відповідні документи на підтвердження зазначених обставин.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року, а отже первісний кредитор свої зобов`язання щодо надання грошових коштів виконав у повному обсязі.

Судовим розглядом також встановлено, що 18.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 1-1812203, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги та приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників за вказаним Договором факторингу.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 1-1812203 від 18.12.2023 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року.

Позивач зазначає, що відповідач, як позичальник, має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року станом на 25.12.2025 року у загальному розмірі 14 500 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом - 9 250 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією - 250 грн. 00 коп.

Оскільки позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов`язань та наявність заборгованості у зазначеному розмірі, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, який надав таку пропозицію.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Як зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, що відповідач уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» Договір кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року, який підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Вказаний кредитний договір містить такі істотні умови як сума кредиту, строк кредитування, тип та розмір процентної ставки, орієнтовна загальна вартість кредиту, а також умови щодо сплати комісії.

Також матеріали справи містять підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо основних умов кредитування, розміру процентної ставки, загальної вартості кредиту та інших платежів за договором.

Тобто позивач довів обставину ознайомлення відповідача з істотними умовами кредитного договору, зокрема щодо розміру та порядку повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені докази суд доходить висновку, що між первісним кредитором та відповідачем було належним чином укладено кредитний договір в електронній формі.

Суд вважає, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів за наявним у матеріалах справи кредитним договором.

Так, зазначена обставина підтверджується платіжним дорученням № 1247993401 від 10.06.2023 року про перерахування кредитних коштів, а також відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду від 25.03.2026 року, з якої вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 та на зазначений рахунок були зараховані кошти у сумі 5 000 грн. 00 коп.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконала зобов`язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язана повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.

У зв`язку із цим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із цим за змістом статті 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

За умовами Договору кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року кредит було надано строком на 120 днів, а тому нараховані в межах цього строку проценти у розмірі 9 250 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно вимоги про стягнення комісії суд зазначає таке.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що комісія у розмірі 250 грн. 00 коп. передбачена умовами кредитного договору та була погоджена сторонами під час його укладення.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача комісії у розмірі 250 грн. 00 коп.

Щодо наявності у позивача права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Договору факторингу № 1-1812203 від 18.12.2023 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників та Акта приймання-передачі Реєстру боржників право вимоги за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Суд вважає, що наявність підписаного Акта приймання-передачі Реєстру боржників та витягу з реєстру боржників свідчить про набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання не з`явилася, відзиву та будь-яких доказів на спростування позовних вимог не надала, що дає суду право при заочному розгляді справи вирішити спір на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалено рішення. Разом із тим суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи складність справи, обсяг наданих послуг, витрачений адвокатом час та значення спору для сторони.

Судом встановлено, що 20.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01.

Відповідно до умов вказаного договору адвокатське бюро зобов`язалося надавати клієнту правничу допомогу та представляти його інтереси, а клієнт - оплачувати надані послуги.

Згідно з пунктом 3.3 Договору гонорар складається із вартості послуг, визначених у Додатку № 1 до договору, зокрема: усна консультація - 500 грн. 00 коп. за годину, підготовка адвокатського запиту - 500 грн. 00 коп. за годину, вивчення матеріалів справи - 500 грн. 00 коп. за годину, аналіз судової практики - 500 грн. 00 коп. за годину, складання позовної заяви - 2 500 грн. 00 коп. за годину, участь у судовому засіданні - 1 200 грн. 00 коп. за годину.

Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг від 25.12.2025 року Адвокатським бюро «Соломко та партнери» надано ТОВ «ФК «ЕЙС» правничу допомогу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року на загальну суму 7 000 грн. 00 коп., а саме: складання позовної заяви - 5 000 грн. 00 коп., вивчення матеріалів справи - 1 000 грн. 00 коп., підготовка адвокатського запиту - 500 грн. 00 коп., підготовка та подання клопотання про витребування доказів - 500 грн. 00 коп.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд виходить із критеріїв реальності, необхідності та розумності таких витрат.

Такі критерії застосовуються і Європейським судом з прав людини, який у своїй практиці зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови доведення того, що такі витрати були фактичними, неминучими, а їх розмір є обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказана категорія спорів є поширеною та не відзначається підвищеною складністю. Позовна заява містить переважно типовий виклад фактичних обставин, стандартні посилання на норми матеріального та процесуального права, а також усталену судову практику у спорах цієї категорії.

Крім того, представник позивача участі у судових засіданнях не брав.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп. не є співмірними зі складністю справи та фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт.

З огляду на наведене, враховуючи характер спору, обсяг підготовлених процесуальних документів, складність справи та принцип розумності судових витрат, суд вважає обґрунтованим та співмірним стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп., оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного і керуючись статтями 526, 527, 530, 625, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956) за Договором кредитної лінії № 00-8331562 від 10.06.2023 року, станом на 25.12.2025 року, у загальному розмірі 14 500 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсоткам за користування кредитом - 9 250 грн. 00 коп. та заборгованості по комісії - 250 грн. 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.