Рішення № 137419856, 15.06.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/398/26

н/п 2/174/359/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 06.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 5298674 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 10 000,00 грн, строк кредиту 360 днів, з 06.02.2025 по 01.02.2026, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідач вказала особисто під час укладання договору.

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «18713» та відповідає вимогам ст.12 Закону «Про електронну комерцію».

Кредитні кошти відповідачу перераховувались через платіжну систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору № 03012024-1 про організацію переказу коштів від 03.01.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек»

Відповідно до зазначених вище умов ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 10 000,00 грн на зазначену картку.

У період з 06.02.2025 по 30.10.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 27,01 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 27,00 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 30.10.2025 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача, загальна сума заборгованості склала 37 515,62 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 9 999,99 грн, заборгованості за процентами - 22 515,63 грн, штрафні санкції 5 000,00 грн.

Станом на дату укладання договору факторингу від 30.10.2025 № 30/10/2025, строк дії договору № 5298674 від 06.02.2025 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 31.10.2025 року по 01.02.2026 року (94 календарних дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 8 930,00 грн (9 999,99 грн * 0,95% = 95 грн*94 календарних дні = 8 930,00 грн).

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 5298674 від 06.02.2025 загальною сумою 46 445,62 грн, з яких: сума кредиту - 9 999,99 грн, сума процентів за користування кредитом - 22 515,63 грн, нараховані позивачем проценти за 94 календарних дні - 8 930,00 грн, штрафні санкції - 5 000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на його користь та понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.14 зворот).

Відповідач надала заяву, в якій просила зменшити розмір процентів та витрати на правову допомогу, які є завищеними, розгляд справи здійснювати без її участі (а.с.104).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 06.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5298674, який підписаний електронним підписом останньої. Відповідно до якого, ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10 000 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів за сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до п.1.4.1. договору, стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п.1.3. договору. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день.

Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (а.с.25-31), а також відповідач електронним підписом підписала таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.31 зворот-32) та паспорт споживчого кредиту (а.с.33-35).

Факт отримання відповідачкою кредиту підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» від 03.11.2025 за вих. № 20251103-356, згідно з яким, ТОВ «Пейтек Україна» 06.02.2025 перераховано 10 000,00 грн на картку НОМЕР_2 (а.с.35) та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 26.05.2026 (а.с.102).

Між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеруа Україна» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2021 (а.с.36-38).

В порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач не повернула кредит, та не сплатила проценти, внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої підтверджується розрахунком заборгованості здійсненої ТОВ «Лінеура Україна» станом на 30.10.2025, яка становить 37 515,62 грн, з якої: заборгованість з тіла кредиту - 9 999,99 грн, заборгованості за процентами - 22 515,63 грн, штрафні санкції - 5 000,00 грн (а.с.18-22) та розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 94 календарні дні (31.10.2025-01.02.2026) - 8 930,00 грн (а.с.23-24).

До кредитного договору позивачем додано копію Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.73-76).

30.10.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) було укладено договір факторингу № 30/10/2025, згідно умов якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників (а.с.39-43), серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 37 515,62 грн (а.с.46-47), передачу якого зафіксовано в акті прийому-передачі (а.с.44).

Відповідно до копії платіжної інструкції ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснило оплату ТОВ «Лінеура Україна» за договором факторингу № 30/10/2025 (а.с.45).

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано.

Згідно платіжної інструкції № 2277 від 22.03.2026, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн (а.с.1).

Згідно з ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до укладеного в електронній формі між нею та ТОВ «Лінеура Україна» договору від 06.02.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5298674, отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 360 днів та зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти на умовах та в строку визначені договором. Однак, не здійснила оплату процентів та не повернула тіло кредиту, не внесла платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушила його умови, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 46 445,62 грн, з яких сума кредиту - 9 999,99 грн, сума процентів за користування кредитом - 22 515,63 грн, нараховані позивачем проценти за 94 календарних дні - 8 930,00 грн, штрафні санкції 5 000,00 грн.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором. При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що заборгованість за відсотками, яку позивач просить з неї стягнути, значно перевищує суму основного боргу, тому вимога позивача про стягнення цих сум заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим чинним ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, та є несправедливо непомірним тягарем для відповідача.

Виходячи з викладеного вище, позов слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»: 9 999,99 грн - заборгованість за кредитом; 22 515,63 грн - заборгованість за процентами, а всього 32 515,62 грн.

У стягненні з відповідача заборгованості за відсотками у більшому розмірі суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 5 000,00 грн, суд виходить з наступного.

Статтею 549 ЦК України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та який діє на теперішній час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст.356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно нарахована заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 5 000,00 грн, які він просить стягнути з відповідача, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у справі 686/28627/18 від 27.07.2022 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. 10.12.2024 укладено договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 (а.с.49-50), в Акті № 16691 прийому-передачі виконаних робіт від 23.02.2026 зафіксовано обсяг робіт та послуг, наданих адвокатом та їх вартість (а.с.53).

Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що поза розумним сумнівом доведено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу та їх розмір, який відповідає критеріям, як реальності наданих позивачу адвокатських послуг, так і розумної необхідності таких витрат, тобто вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України, а відтак понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст.525, 526, 610-612, 615, 625, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст.12, 81, 128, 133, 141, 178, 247, 263-265, 268, 274, 277-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03045, м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2), заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5298674 від 06.02.2025, у розмірі 32 515,62 грн (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять гривень 62 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2 662 грн 40 коп. судових витрат у виді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк