Ухвала суду № 137419641, 15.06.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 227/1689/18

(1-кп/199/299/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(мотивувальна частина)

15 червня 2026 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

прокурор ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні № 12015050000000752 від 27.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Рух судового провадження та зміст і обґрунтування клопотання прокурора.

Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 № 2797/0/15-24 змінена з 7 жовтня 2024 року територіальна підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська (на теперішній час - місто Дніпро).

15.06.2026 року у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернулась до Суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні № 12015050000000752 від 27.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що Судом здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні № 12015050000000752 від 27.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого:

- ч. 2 ст. 110 КПК України «у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України»;

- ч. 1 ст. 258-3 КК України «в участі у терористичній організації».

На обґрунтування заявленого клопотання про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) прокурор зазначає наступне.

ОСОБА_5 з метою ухилення від Суду знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією (далі скорочено - РФ) території України.

ОСОБА_5 обвинувачується в участі у терористичній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та вчиненні за попередньою змовою групою осіб, умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.

Прокурор стверджує, що обвинувачений знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження, однак продовжує перебувати на тимчасово окупованій РФ території України, що свідчить про ухилення його від Суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, та наводить з цього приводу доводи і докази.

Прокурор зазначає, що наявні підстави для здійснення щодо обвинуваченого спеціального судового провадження.

2. Позиції учасників судового провадження.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, заявленого прокурором.

3. Мотиви суду.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Отже, під час розгляду клопотання про спеціальне судове провадження, а також з урахуванням висловлених учасниками аргументів, Суд має встановити:

- чи передбачає КПК України спеціальне судове провадження щодо злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа;

- чи переховується обвинувачений від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та /або оголошений особа у міжнародний розшук.

- чи знав або чи повинен був знати обвинувачений про розпочате кримінальне провадження і чи підтверджується це матеріалами, доданими до клопотання.

4. Щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .

Відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого:

- ч. 2 ст. 110 КПК України «у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України»;

- ч. 1 ст. 258-3 КК України «в участі у терористичній організації».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до змісту обвинувального акту складеного відносно ОСОБА_5 використовується російська мова.

Враховуючи, що ця мова є зрозумілою для учасників судового провадження, в ухвалі Суду відповідні фрази наводяться мовою оригіналу для передачі точного їх змісту.

Так, згідно обвинувального акту, дослівно, та мовою оригінала: «24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно вимог ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум», всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом. Крім того, відповідно до ст. 2 вказаного Закону, порядок підготовки і проведення всеукраїнського референдуму регулюється Конституцією України, цим Законом, а також іншими законодавчими актами України.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у окремих невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема, шляхом створення терористичної організації під назвою «Донецька народна республіка» та фінансування її терористичної діяльності спрямованої на захоплення територій України, а також впливу на прийняття рішень та вчинення певних дій органами державної влади України та місцевого самоврядування, окремими службовими особами цих органів, об`єднаннями громадян, юридичними особами, та привернення уваги громадськості до певних політичних поглядів, з метою визнання на захоплених територіях державної самостійності «Донецької народної республіки».

Так, 07 квітня 2014 року в місті Донецьк Донецької області створено «Донецьку народну республіку» та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», яким публічно викликано місцеве населення до проведення 11.05.2014, на порушення порядку встановленого Конституцією України та Законом України «Про всеукраїнський референдум», так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області, з питання визнання серед місцевого населення «Акту про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки» та проголошення на захоплених терористичною організацією «Донецька народна республіка» територіях Донецької області державної самостійності «Донецької народної республіки», для подальшого створення незаконних органів державної влади та забезпечення чинення збройного опору непередбаченими законом збройними формуваннями терористичної організації «Донецька народна республіка» органам державної влади України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України, ватажками терористичної організації «Донецька народна республіка», проведено так названий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет «Донецької народної республіки» (далі «ДНР») на території Донецької області України, та визначено: конкретних лідерів, керівників, ватажків «ДНР», які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються ватажкам всієї терористичної організації, а також, розподілено функції між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.

Так, на учасників силового блоку ватажками терористичної організації «ДНР» покладено наступні обов`язки:

- систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти державних органів України, правоохоронців та військовослужбовців Збройних сил України;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- захоплення територій населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- заволодіння зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також зведення військово-інженерних укріплень з метою забезпечення озброєного опору правоохоронцям та військовослужбовцям Збройних сил України та забезпечення іншої злочинної діяльності на території України;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування громадян України;

- силова підтримка учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР», захоплення та утримання адміністративних будівель та споруд органів державної влади України;

- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

Водночас на учасників політичного блоку ватажками терористичної організації «ДНР» покладено обов`язки:

- створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нікчемних, у відповідності із законодавством України, «органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконних референдумів та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед громадян України, щодо діяльності терористичної організації «ДНР», з метою їх схилення до участі у терористичній організації та отримання іншого сприяння;

- організація фінансового та матеріального забезпечення всієї терористичної організації.

- налагодження взаємодії між ватажками терористичної організації, представниками влади та Збройних Сил Російської Федерації з метою координації дій, щодо вчинення терористичних актів та застосування інших актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії із засобами масової інформації з метою їх використання для агітації та висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у проведенні антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм інших учасників, відповідно до визначеної ватажками терористичної організації ієрархії, для досягнення загальної злочинної мети.

Одним із основних завдань учасників «ДНР» є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, утримування захопленої частини території Донецької області під своїм контролем, шляхом застосування зброї, вчинення обстрілів, вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою впливу на прийняття рішень та вчинення певних дій органами державної влади України та місцевого самоврядування, окремими службовими особами цих органів, об`єднаннями громадян, юридичними особами, та привернення уваги громадськості до певних політичних поглядів, з метою визнання на захоплених територіях державної самостійності «Донецької народної республіки».

Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.

13.04.2014 через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконуючий обов`язки Президента України Указом від 14.04.2014 за № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.

З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організації «ДНР», на досягнення загальної злочинної мети всієї організації, вчиняються порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили до військовослужбовців Збройних сил України, правоохоронних органів України та інших представників сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, а також, вчиняються інші тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Як наслідок, під контролем представників терористичної організації «ДНР» опинилась частина території Донецької області, визначена постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування».

Крім того, чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIII.

Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЄ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.

З метою створення в очах міжнародної спільноти та місцевих мешканців образу псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» як легітимного державного утворення на території Донецької області України, забезпечення утримання частини території Донецької області, взятої під контроль шляхом насильницьких та злочинних дій, її ватажками, після проведення 11 травня 2014 року незаконного референдуму з визнання так названого «Акта о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики» та створення 14 травня 2014 року, основного складу так названого «Верховного Совета Донецкой народной республики».

16 травня 2014 року, документом, що має ознаки нормативно-правового акту - «Постановлением Верховного Совета Донецкой Народной Республики» створено так названий «Состав Совета Министров Донецкой Народной Республики», на чолі з одним з ватажків терористичної організації «ДНР» - ОСОБА_6 , якому визначено посаду так названого «Председателя Совета Министров». 07 серпня 2014 року, посаду так названого «Председателя Совета Министров» зайняв інший ватажок терористичної організації «ДНР» - ОСОБА_7 .

Водночас, для вирішення окремих питань, покладених на «політичний блок», ватажками терористичної організації «ДНР» у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, створено не передбачені законодавством України так названі «государственные администрации Донецкой народной республики».

03 листопада 2014 року ватажками терористичної організації «ДНР» створено структуру під назвою «Народный Совет ДНР», яка має ознаки законодавчого органу, до складу якого, з числа учасників та прихильників терористичної організації «ДНР», увійшло 100 так названих «депутатів», місцем розташування якого визначено захоплену будівлю Донецької обласної державної адміністрації, розташовану за адресою: м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34, який очолив один з ватажків терористичної організації «ДНР», - ОСОБА_8 , як так названий «председатель Народного Совета ДНР».

28 листопада 2014 року, так названий «председатель Народного Совета ДНР» ОСОБА_8 видав документ - «Постановление Народного Совета № 11», яким затверджено «Регламент Народного Совета Донецкой Народной Республики», що має ознаки нормативно-правового акту, але відповідно до законодавства України є нікчемним, якими врегульовано діяльність так названого «Народного Совета ДНР», закріплені його структура, права та повноваження.

З метою надання вигляду законності діяльності вказаним структурним підрозділам терористичної організації «ДНР», ватажками зазначеної терористичної організації прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема:

- «конституцию Донецкой народной республики» від 14.05.2014, у ст. 54 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «ДНР» є райони та міста республіканського значення;

- «постановление совета министров Донецкой народной республики №32-6 от 08.09.2014 «О введении государственных администраций на освобожденных территориях Донецкой народной республики», у якому зазначається, що голови «государственных администраций» в адміністративно-територіальних одиницях призначаються розпорядженням «председателя совета министров»;

- указ «Об упорядочении структуры республиканских органов исполнительной власти, их территориальных подразделений и местных администраций» № 178 от 06 мая 2015 года».

28.11.2014 рішенням так названого «Председателя Народного Совета Донецкой Народной Республики» ОСОБА_8 , викладеним у документі що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названій постанові №15 «Об образовании комитетов Народного Совета», було створено так названий «Комитет Народного Совета по внешней политике и международным связям». Адресою розташування зазначено «комітету» було визначено будівлю Донецької обласної державної адміністрації, незаконно захоплену силовим шляхом учасниками «ДНР», розташовану за адресою: Донецька область, м. Донецьк, Ворошиловський район, бул. Пушкіна, 34.

На початку листопада 2014 року (точна дата досудовим слідством не встановлена) ОСОБА_5 перебуваючи на території захопленій учасниками терористичної організації «ДНР», а саме, у місті Харцизьку Донецької області, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, прийняв участь у терористичній організації «ДНР», та став діяти за попередньою змовою у групі осіб, вчиняючи умисні дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

03 листопада 2014 року за результатами так названих «виборів» до складу «Народного Совета ДНР», організованих ватажками терористичної організації «ДНР», ОСОБА_5 обрано так названим «депутатом» від так названої партії «Донецька республіка».

12 грудня 2014 року ОСОБА_5 відповідно до документу, що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названого «Постановления «І-21П-НС « О составе Комитета Народного Совета по внешней политике и международным связям» від 12 грудня 2014 року, призначено до складу так названого «Комитета Народного Совета по внешней политике и международным связям» (надалі «комітет»), що входить до складу так названого «Народного Совета ДНР», визначено функцію підготовки проектів законів та постанов так названого «Народного Совета ДНР», з метою створення в очах міжнародної спільноти та місцевих мешканців образу «ДНР», як легітимного державного утворення, визнаного на міждержавному рівні.

Будучи «депутатом Народного Совета ДНР» та виконуючи визначені йому ватажками терористичної організації «ДНР» обов`язки учасника так названого « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою у групі осіб, вчиняв умисні дії спрямовані на досягнення загальної злочинної мети усієї терористичної організації «ДНР» - зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме:

- приймав участь в діяльності так названого «Комитета Народного Совета по внешней политике и международным связям»;

- вносив проекти псевдо нормативно-правових актів та пропозицій для розгляду на засіданні «комітету», приймав участь в їх підготовці та обговоренні;

- користувався правом вирішального голосу з усіх питань, які розглядаються «комітетом»;

- вносив пропозиції про розгляд на засіданнях «комітетів» будь-якого питання, що належить до відання «комітету», а також бере участь в обговоренні рішень, висновків, рекомендацій, у прийнятті їх або схвалення;

- викладав в письмовій формі свою окрему думку як додатку до «рішення, рекомендації чи висновку комітету»;

- приймав участь у підготовці проектів так званих актів так званої Народної Ради терористичної організації «ДНР».

30 квітня 2015 року рішенням так названого «Председателя Народного Совета Донецкой Народной Республики» ОСОБА_8 , викладеним у документі що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названій постанові №1-169П-НС «Об утверждении состава Временной комиссии Народного Совета Донецкой Народной Республики по вопросам работы рынков на территории Донецкой Народной Республики и их взаимодействию с ГП «Рынки Донбасса», затверджено склад так названої «Временной комиссии Народного Совета Донецкой Народной Республики по вопросам работы рынков на территории Донецкой Народной Республики и их взаимодействию с ГП «Рынки Донбасса», до якого було включено так названого «депутата Народного Совета» від так названої фракції «Донецкая Республика» - ОСОБА_5 .

Знаходячись у складі так названої «Временной комиссии Народного Совета Донецкой Народной Республики по вопросам работы рынков на территории Донецкой Народной Республики и их взаимодействию с ГП «Рынки Донбасса»» ОСОБА_5 діяв за попередньою змовою у групі осіб, на виконання завдань поставлених ватажками терористичної організації «ДНР», що викладені так названим «Председателем Народного Совета Донецкой Народной Республики» ОСОБА_8 , у документі що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названій постанові №І-170П-НС від 30.04.2015 «Об организации работы автовокзалов на территории Донецкой Народной Республики и их переходе в государственную собственность».

06 листопада 2015 року рішенням так названого «Председателя Народного Совета Донецкой Народной Республики» ОСОБА_9 , викладеним у постанові №І-419П-НС «О прекращении деятельности Временной комиссии Народного Совета Донецкой Народной Республики по вопросам работы рынков на территории Донецкой Народной Республики и их взаимодействию с ГП «Рынки Донбасса»», припинено діяльність зазначеної комісії.

30 квітня 2015 року рішенням так названого «Председателя Народного Совета Донецкой Народной Республики» ОСОБА_8 , викладеним у документі що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названій постанові №І-171П-НС «Об утверждении состава временной комиссии Народного Совета Донецкой Народной Республики по вопросам работы автовокзалов на территории Донецкой Народной Республики и их взаимодействию с ГП «Автовокзалы Донбасса»», затверджено склад так названої «Временной комиссии Народного Совета Донецкой Народной Республики по вопросам работы автовокзалов на территории Донецкой Народной Республики и их взаимодействию с ГП «Автовокзалы Донбасса»», до якого було включено так названого «депутата Народного Совета» від так названої фракції «Свободный Донбасс» - ОСОБА_5 .

Знаходячись у складі так названої «Временной комиссии Народного Совета Донецкой Народной Республики по вопросам работы автовокзалов на территории Донецкой Народной Республики и их взаимодействию с ГП «Автовокзалы Донбасса» ОСОБА_5 діяв за попередньою змовою у групі осіб, на виконання завдань поставлених ватажками терористичної організації «ДНР», що викладені так названим «Председателем Народного Совета Донецкой Народной Республики» ОСОБА_8 , у документі що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названій постанові №І-172П-НС від 30.04.2015 «Об организации работы автовокзалов на территории Донецкой Народной Республики и их переходе в государственную собственность».

20 травня 2016 року рішенням так названого «Председателя Народного Совета Донецкой Народной Республики» ОСОБА_9 , викладеним у документі що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названій постанові №І-599П-НС «О прекращении деятельности Временной комиссии Народного Совета Донецкой Народной Республики по вопросам работы автовокзалов на территории Донецкой Народной Республики и их взаимодействию с ГП «Автовокзалы Донбасса»», припинено діяльність зазначеної комісії.

Будучи так званим «депутатом Народного Совета ДНР», та діючи за попередньою змовою у групі осіб, ОСОБА_5 реалізовував завдання політичного блоку терористичної організації «ДНР», щодо розвитку та посилення ієрархічної структури всієї терористичної організації, в тому числі укріплення взаємозв`язків між «політичним» та «силовим» блоками, а також впливу на них ватажків всієї терористичної організації, шляхом голосування за документи, які мають ознаки нормативно-правових актів, але відповідно до чинного законодавства України є нікчемними, в тому числі «О Министерстве государственной безопасности», «О безопасности», «О воинской обязанности и военной службе», «О мобилизационной подготовке и мобилизации в Донецкой Народной Республике», «О полиции», «Об обороне», «О внутренних войсках Министерства внутренних дел», та ін.

19 січня 2015 року, рішенням так названого «Глави ДНР» ОСОБА_7 , викладеним у документі що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названому «указе №13» «О принятии временного (типового) положения о местных администрациях Донецкой Народной Республики», прийнято так назване «временное (типовое) положение о местных администрациях Донецкой народной республики», яким визначено порядок дій та основні завдання так названих «глав местных администраций ДНР».

З метою створення в очах місцевих мешканців образу «ДНР» як легітимного державного утворення, забезпечення утримання частини території Донецької області, взятої під контроль шляхом насильницьких та злочинних дій, 23.01.2015 рішенням так названого «Главы ДНР» ОСОБА_7 , викладеним у документі що має ознаки нормативно-правового акту, проте є нікчемним, так названому «указе №20» «О назначении», було призначено ОСОБА_5 на посаду так названого «главы администрации города Харцызска» з 23 січня 2015 року.

Приймаючи участь у терористичній організації «ДНР», діючи умисно за попередньою змовою у групі осіб, з ідеологічних мотивів та корисливих мотивів, на досягнення загальної злочинної мети всієї терористичної організації «ДНР» у створенні на захоплених учасниками терористичної організації «ДНР» територіях України псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка», вчинив дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та сприяв утриманню захопленої непередбаченими законом України збройними формуваннями терористичної організації «ДНР» території України, а саме:

- організовував і керував діяльністю «адміністрації», контролював діяльність територіальних псевдоорганів «державної виконавчої влади»;

- за погодженням з так названим «Керівником Адміністрації Глави терористичної організації «ДНР»» призначав і звільняв з посад заступників «голови адміністрації»;

- в межах своєї «компетенції» призначав і звільняв від посади керуючого справами, керівників структурних підрозділів і їх заступників (керівників департаментів, управлінь, відділів, комітетів, секторів, служб) псевдо адміністрації, глав селищних псевдо адміністрацій, співробітників псевдо адміністрації в порядку, що не суперечить чинному «законодавству» терористичної організації «ДНР»;

- в межах своєї «компетенції» організовував формування та затверджував так званий місцевий «бюджет» і звіти про його виконання;

- розпоряджався фінансовими ресурсами відповідно до затвердженого бюджету;

- затверджував і подавав на погодження до Адміністрації Глави терористичної організації «ДНР» так зване «положення про територіальні органи адміністрації»;

- надавав вказівки відповідним псевдо органам про створення, реорганізацію та ліквідацію так званих муніципальних підприємств, муніципальних організацій і установ, визначав цілі, умови і порядок їх діяльності, затверджував їх статути, здійснював контроль за їх діяльністю, затверджував пропозиції щодо оптимізації використання коштів муніципальних підприємств;

- в межах своєї компетенції призначав і звільняв керівників комунальних (муніципальних) підприємств і установ, створених псевдо адміністрацією (в тому числі раніше заснованих так званими органами місцевого самоврядування);

- затверджував в рамках своєї компетенції так звані «міські програми» і щорічно проводив оцінку ефективності їх реалізації;

- розробляв проекти планів, програм і представляв їх Главі терористичної організації «ДНР», Раді Міністрів терористичної організації «ДНР».

Зокрема, ОСОБА_5 здійснюючи керівництво апаратом державної адміністрації м. Харцизька Донецької обл., видавав документи, які мають ознаки організаційно-розпорядчих (накази, розпорядження), але відповідно до чинного законодавства України є нікчемними, щодо забезпечення реалізації покладених ватажками терористичної організації «ДНР», на створені ними так названі «державні адміністрації», функцій, надавав обов`язкові для виконання юридичними та фізичними особами усні вказівки; забезпечував контроль за виконанням так званих «нормативних документів ДНР»; сприяв створенню системи фінансування всієї терористичної організації «ДНР», так названих «банківських установ», зокрема відділень «Центрального республіканського банку ДНР», а також, зборів грошових коштів для терористичної організації «ДНР» від захоплених підприємств, потужності яких залишились на території м. Харцизька, під виглядом так названих «податків» до так званого «місцевого бюджету», тощо.

07 жовтня 2015 року, рішенням так названого «Глави ДНР» ОСОБА_7 , викладеним у так названому «указе №378», звільнено ОСОБА_5 з посади так названого «главы администрации города Харцызска».

За час перебування на вище перелічених посадах ОСОБА_5 використовуючи надані ватажками та іншими учасниками терористичної організації «ДНР» владні повноваження, на виконання завдань та функцій так званого «Народного Совета ДНР», налагодив взаємодію з окремими засобами масової інформації, використовував їх для висвітлення діяльності «ДНР», здійснення пропагандистських акцій на її підтримку, зокрема через мережу Інтернет, та формування думки серед населення і світової спільноти як про законність власних дій, так і про легітимність створення та діяльності «ДНР». З цією ж метою ОСОБА_5 здійснюється прийом громадян, які мешкають на території м. Харцизьк та м. Донецьк, які захоплені та утримуються учасниками терористичної організації «ДНР».

Таким чином, у період часу з 03.11.2014 по теперішній час ОСОБА_5 , будучи депутатом «Народного Совета «ДНР» - членом так названого «Комитета Народного Совета по внешней политике и международным связям», знаходячись у будівлі «Народного Совета ДНР» за адресою м. Донецьк, Ворошиловський район, бульвар Пушкіна, 34, та виконуючи обов`язки керівника так названої «государственной администрации» м. Харцизька Донецької області, підпорядковуючись відповідно до встановленої ієрархічної структури всієї терористичної організації, та виконуючи вказівки ватажків терористичної організації «ДНР», приймав участь у терористичній організації та вчинював, за попередньою змовою у групі осіб, умисні дії, спрямовані на досягнення загальної злочинної мети усієї терористичної організації «ДНР», що полягає у зміні меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України».

Суд враховує, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 323 та абз. 3 ч. 2 ст. 297-1 КПК України щодо злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України, які інкримінуються ОСОБА_5 , коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, може здійснюватися спеціальне судове провадження,

5. Щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від Суду на тимчасово окупованій території України та обізнаності обвинуваченого про розпочате щодо нього кримінальне провадження.

Сучасний концепт судового провадження in absentia, передбачений в національному законі, ґрунтується на загальних засадах кримінального провадження (презумпція невинуватості, забезпечення права на захист, право на оскарження судових рішень, диспозитивність тощо), повною мірою враховує гарантії прав і інтересів обвинуваченого та демократичні стандарти справедливого правосуддя. Спеціальне судове провадження (in absentia) як інститут кримінального процесу має відповідне призначення. Його «функціонал» створює належну правову процедуру для забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду в умовах ухилення обвинуваченого від слідства та суду з одночасним забезпеченням його процесуальних прав. При чому в будь-який момент обвинувачений може з`явитися на території України для особистої участі у відповідному процесуальному статусі (що обумовлює припинення спеціального судового провадження).

Досліджуючи питання обізнаності обвинуваченого про наявне щодо неї кримінальне провадження, Суд, в першу чергу, враховує активність представників сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування.

Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором», РФ визнано державою-агресором. Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Починаючи з 05.03.2022 до цього часу Російською Федерацією тимчасово окуповано усю територію Маріупольського району Донецької області, що встановлено відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

В доповнення до того, що обвинувачений може перебувати на тимчасово окупованій території України Суд також досліджує оголошення обвинуваченого в розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

За приписами ч. 2 ст. 281 КПК України про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ОСОБА_5 з метою ухилення від Суду знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією (далі скорочено - РФ) території України.

27.08.2015 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, однак зазначене повідомлення про підозру не вручено особисто ОСОБА_5 , внаслідок постійного перебування на окупованій території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження.

Згідно вимог, передбачених ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України було вжито заходів для вручення повідомлення про зміну повідомлення про підозру у спосіб передбачений для вручення повідомлень, а саме 27.08.2015 року за вих. №4/6161 електронною поштою, на адресу khartsyzk-rada@ukrpost.ua, яка згідно офіційного сайту Харцизької адміністрації є офіційною електронною адресою, було спрямовано повідомлення про виклик для вручення повідомлення про підозру та допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 , однак за зазначеним викликом ОСОБА_5 не з`явився.

10.04.2018 року змінено повідомлення про підозру та повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України. Однак зазначене повідомлення про підозру не вручено особисто ОСОБА_5 , внаслідок постійного перебування на окупованій території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження.

Згідно вимог, передбачених ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України було вжито заходів для вручення повідомлення про зміну повідомлення про підозру у спосіб передбачений для вручення повідомлень, а саме дане повідомлення направлено за адресою мешкання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , а також надіслано за допомогою месенджера "Viber" на номер телефону, яким останній користувався, а також вручено особисто його захиснику - адвокату ОСОБА_10

05.04.2018 на офіційному сайті СБУ, розміщеному за посиланням https://www.ssu.gov.ua, опубліковано повістки про виклик ОСОБА_5 слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганських областях на 11.4.2018, 12.04.2018, 13.04.2018 та 14.04.2018. Також такі повістки було відправлено поштою та переслане 10.04.2018 за допомогою месенджера "Viber" на номер, яким користувався ОСОБА_5 , однак за викликом підозрюваний жодного разу не з`явився.

31.08.2015 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 .

За неодноразовими викликами громадин України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (посвідчується повістками, які знаходяться в матеріалах справи), у призначені дні до цього часу не з`явився, про поважні причини неприбуття, встановлені ст. 138 КПК України, не повідомив.

24.04.2018 слідчим суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно оголошеного у розшук підозрюваного ОСОБА_5

27.04.2018 за результатами досудового розслідування, яке проводилось відповідно до вимог глави 24-1 КПК України, складено обвинувальний акт, який направлено до Добропільського міськрайонного суду Донецької області для розгляду по суті.

Разом з тим, ОСОБА_5 до слідчого управління для проведення допиту не прибув та про причини неявки не повідомила.

Отже, станом на час розгляду клопотання у Суду достатні дані та наявні матеріали на підтвердження знаходження обвинуваченого ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України та обізнаності обвинуваченого про розпочате проти нього кримінальне провадження.

Також, після надходження обвинувального акта до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, Судом здійснювались виклики обвинуваченого ОСОБА_5 до суду у підготовче судове засідання, зокрема, за останнім відомим місцем проживання, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Суду і офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 був обізнаний про наявне щодо нього кримінальне провадження та стадію, на якій воно перебуває.

З огляду на викладене, Суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора і здійснення спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні №12015050000000752 від 27.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Керуючись статтями 297-1, 314-316, 323,372, 376 КПК України, Суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Здійснювати спеціальне судове провадження (in absentia) у кримінальному провадженні №12015050000000752 від 27.08.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у місті Харцизьк Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України,

Повідомити обвинуваченого ОСОБА_5 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) стосовно нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду і Офісу Генерального прокурора.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України, за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилати захиснику ОСОБА_4 .

Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду і Офісу Генерального прокурора.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду і Офісу Генерального прокурора обвинувачений ОСОБА_5 вважається належним чином ознайомлений з її змістом.

Ухвала суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_11

15.06.2026