Рішення № 137419198, 16.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8908/25

Провадження № 2/487/727/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, набутої в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла, сформована в системі «Електронний суд» адвокатом Дзісь А.Р., позовна заява ОСОБА_1 (далі також позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі також - відповідач), в якій позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , у розмірі 626 502,56 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 400/1005/21від 14.02.2022 у справі № 400/12510/22 та від 26.02.2024 у справі № 400/14354/23 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії. Згідно з розрахунком відповідача сума невиплаченої пенсії за цими рішеннями склала 626 502,56 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та його єдиним спадкоємцем є позивач. Позивач звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївській області для отримання неотриманих її чоловіком коштів на виконання рішень суду, однак відповідач їй відмовив. Позивач не погоджується з відмовою ГУ ПФУ в Миколаївській області, посилаючись на те, що успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до ст. 1227 ЦК України в тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату.

Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16 грудня 2025 року надійшов відзив ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до ч. 1 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодержані пенсіонером з числа військовослужбовців пенсії виплачуються, якщо звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Оскільки позивач не звернулась із заявою до Головного управління протягом 6 місяців з дня смерті ОСОБА_2 , тому немає підстав для виплати недоотриманої пенсії. З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

06 березня 2026 року надійшла витребувана судом копія спадкової справи заведена після смерті ОСОБА_2

16 березня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представники сторін подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 400/1005/21, яке змінено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №400/12510/21, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 400/14354/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії ОСОБА_2 . Доплати різниці пенсії на виконання вказаних рішень суду склала 626 502,56 грн:

- рішення суду № 400/1005/21 111 158,34 грн;

- рішення суду № 400/12510/21 148 210,07 грн;

- рішення суду № 400/14354/23 367 134,15 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 28 лютого 2025 року.

Із спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 № №88/2025 встановлено, що єдиним його спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину, є його дружина - ОСОБА_1 . Діти спадкодавця відмовились від прийняття спадщини на користь дружини померлого - ОСОБА_1 .

На запит представника ОСОБА_1 адвоката Дзісь А. А. від 23.10.2025, ГУ ПФУ в Миколаївській області надано відповідь від 29.10.2025, згідно якої ОСОБА_2 одержував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплату якої припинено з 01.03.2025 у зв`язку зі смертю пенсіонера. На виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду проведено перерахунок пенсії та розмір доплат склав: за рішенням суду № 400/1005/21 111 158,34 грн; за рішенням суду № 400/12510/21 148 210,07 грн; за рішенням суду № 400/14354/23 367 134,15 грн. Враховуючи те, що після смерті ОСОБА_2 пройшло більше 6 місяців, права на виплату недоотриманої пенсії, нарахованої йому за життя на виконання судових рішень, його дружина ОСОБА_1 не має.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Водночас, статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Саме таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22, тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Враховуючи наведене, оскільки судом встановлено, що на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду відповідачем було донараховано ОСОБА_2 626 502,56 грн пенсії, яка залишилася неодержаною у зв`язку з його смертю, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 успадкувала належні її спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На час подання позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 5 012,02 грн (розрахований відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі).

Отже, оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у сумі 5 012,02 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, набутої в порядку спадкування задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , у загальній сумі 626 502,56 грн, яка була призначена, нарахована та належала ОСОБА_2 на підставі: рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі № 400/1005/21, яке змінено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 111 158,34 грн; рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №400/12510/21 148 210,07 грн; рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 400/14354/23 367 134,15 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 5 012,02 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ЄДРПОУ 13844159, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1.

Суддя: З.М. Сухаревич