Рішення № 137419187, 16.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8186/25

Провадження № 2/487/573/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 47 394,65 грн за кредитним договором № 4891612 від 15 серпня 2024 року, укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

Позовна заява обґрунтована тим, що 15 серпня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4891612. Відповідач не виконав умов договору та має заборгованість у сумі 47 394,65 грн., з яких: 9 998,97 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 32 395,68 грн сума заборгованості за процентами; 5 000,00 грн сума заборгованості за штрафами. Право вимоги за цим договором набуло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу №16072025 від 16.07.2025. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора, тому позивач звертається до суду.

03 листопада 2025 року судом відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У позові представник позивача просив про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що кредитний договір дійсно уклав та отримав 10 000 грн зі сплатою процентів 30 грн в місяць. Потім він отримав повідомлення про сплату 4000 грн та сплатив їх. Наступного місяця також отримав повідомлення про сплату 3000 грн і сплатив скільки зміг. Потім він потрапив у лікарню і не міг сплачувати кредит. Умови кредитного договору вважає несправедливими, розраховував, що потрібно платити 30 грн в місяць і він просив кредит на суму 2500,00 грн, а йому дали 10000 грн. Погоджується сплатити тіло кредиту з відстрочкою.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази в сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 15 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок укладено договір №4891612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі також Договір), за умовами якого Товариство надало відповідачу кредит у сумі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору, строк кредитування 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.4. Договору, Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 1,5%.

Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 13.09.2024 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання Клієнтом права на Знижену процентну ставку дорівнює 1,376%.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів).

Кредит надано шляхом перерахування на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).

Вказаний договір та додаток до нього підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача.

Отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. №1-1807 від 18.07.2025 та не заперечувалось відповідачем.

З розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого має заборгованість у сумі 47 394,65 грн, з яких: 9 998,97 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 32 395,68 грн сума заборгованості за процентами; 5 000,00 грн сума заборгованості за штрафами.

16.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу №16072025, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» набуло право вимоги за договором № 4891612 від 15 серпня 2024 року на суму 47 394,65 грн, з яких: 9 998,97 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 32 395,68 грн сума заборгованості за процентами; 5 000,00 грн сума заборгованості за штрафами, що підтверджується реєстром боржників № 2 від 16.07.2025, платіжною інструкцією № 740 від 18.07.2025, актом прийому-передачі реєстру боржників №2.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого правового регулювання.

Згідно з статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Параграф 1 ЦК України регулює правовідносини щодо надання позики.

Відповідно до ч. 2 статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 стаття 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно з ст. 610 даного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Судом встановлено, що в укладеному між сторонами Договорі визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, строк повернення коштів, розмір процентів, умови кредитування, наслідки невиконання умов договору. З зазначеними умовами договору відповідач погодився, своїм підписом підтвердив, що прийняв пропозицію укласти договір саме на запропонованих умовах.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення права вимоги позивачу до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання та надало відповідачу кошти у сумі 10 000 грн, що не заперечувалось відповідачем.

Враховуючи наведене, позивачем доведено на підставі належних доказів волевиявлення сторін на укладення правочину, укладення сторонами договору в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми, підписання в порядку передбаченому ст. ст. 638, 639 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та ЗУ «Про електронний цифровий підпис», виконання кредитором своїх обов`язків за цим договором, а саме надання грошових коштів позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором та не виконання відповідачем умов вищевказаного договору, у зв`язку із чим і виникла заборгованість.

Водночас суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з такого.

З наданих представником позивача розрахунків заборгованості за договором установлено, що первісним кредитодавцем здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом за ставкою 0,01% з 15.08.2024 до 13.09.2024 та 1,5% з 14.09.2024 до 16.07.2025. Денна процентна ставка за перший період склала 1,376 %, за другий 1,5%.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Водночас, частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Вказаним пунктом 5 внесено зміни у Закон України "Про споживче кредитування", в тому числі доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення".

Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Оскільки договір № 4891612 був укладений 15 серпня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%.

Слід зазначити, що положення ч.5 ст.8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.

Отже, денна процентна ставка визначена договором перевищує максимальний розмір, встановлений законом.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача слід стягнути проценти за користування кредитом за вказаним договором виходячи з денної процентної ставки 1%.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Відповідно до умов договору, загальні витрати за споживчим кредитом у разі застосування зниженої процентної ставки складають 49530,00 грн.

Згідно з виконаним судом розрахунком, щоб знизити денну процентну ставку до 1%, суму загальних витрат (ЗВСК) необхідно зменшити до 36 000,00 грн (30 грн за 30 днів та 35 970,00 грн за 330 днів, тобто 1,09% в день), за таким розрахунком: Нова ЗВСК = (1%?360(строк кредитування)?10000(сума кредиту))/100 = 36 000,00 грн

За таких умов денна процентна ставка не перевищуватиме 1%: (36 000,00/360?100 = 1%.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який узгоджується з випискою по рахунку, наданою відповідачем, ОСОБА_1 проведено часткову оплату за договором 13.09.2024 30,01 грн (0,01 грн - основний борг та 30 грн - проценти), 11.10.2024 4199,73 грн (0,01 грн - основний борг та 4199,72 грн - проценти), 12.11.2024 3254,78 грн (1 грн основний борг, 3253,78 грн проценти), 12.12.2024 4499,41 грн (0,01 грн - основний борг та 4499,4 грн - проценти), внаслідок чого зменшувалось тіло кредиту та розмір щоденних процентів.

Отже, 13.09.2024 відповідачем погашено проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою у повному обсязі та 0,01 грн тіла кредиту, внаслідок чого заборгованість відповідача з 14.09.2024 за основним боргом склала 9999,99 грн.

Надалі, за наведеним вище розрахунком з урахуванням дотримання денної процентної ставки 1% та умов договору, відповідач мав сплачувати проценти за ставкою 1,09% в день від суми заборгованості, яка, враховуючи проведені відповідачем оплати зменшувалась.

За таких умов, розмір несплачених процентів з 14.09.2024 до 16.07.2025 склав 21 289,33 грн за таким розрахунком:

з 14.09.2024 до 11.10.2024 27 днів?9 999,99 грн (залишок основного боргу)?1,09% = 2 943,00 грн.

з 12.10.2024 до 12.11.2024 32 дні?9 999,98 грн (залишок основного боргу)?1,09% = 3 487,99 грн.

з 13.11.2024 до 12.12.2024 30 днів?9 998,98 грн (залишок основного боргу)?1,09% = 3 269,67 грн.

з 13.12.2024 до 16.07.2025 216 днів?9 998,97 грн (залишок основного боргу)?1,09% = 23 541,57 грн.

Всього нараховано процентів 33 242,23 грн, сплачено 11 952,90 грн, тому заборгованість по процентам складає 21 289,33 грн.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення процентів у сумі 21 289,33 грн та основного боргу у сумі 9 998,97 грн.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до положень п. 18 ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, оскільки з 24.02.2022 на території України діє воєнний стан, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю нарахований ним штраф у сумі 5000,00 грн, тому ці вимогу не підлягають задоволенню.

В матеріалах справи містяться докази відступлення прав вимог за Договором № 4891612 від 15 серпня 2024 року до позивача.

За таких обставин, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» стало правонаступником ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у зобов`язаннях за Договором № 4891612 від 15 серпня 2024 року

Водночас, відповідно до приписів ст. 514 ЦК України, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги, тому передати право вимоги за зобов`язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору факторингу неможливо.

Оскільки первісний кредитор мав списати нарахований ним штраф, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не набуло прав первісного кредитора на вимоги про стягнення штрафу.

Так само, оскільки суд дійшов висновку про правомірність нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 21 289,33 грн, то ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимогу саме на цю суму процентів.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором № 4891612 від 15 серпня 2024 року у сумі 31 288,30 грн, з яких: 9 998,97 грн заборгованість за основним боргом, 21 289,33 грн заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Отже, позов слід задовольнити частково, а саме у розмірі заборгованості 31 288,30 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є інвалідом другої групи загального захворювання (безтерміново), що стверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , виданим Пенсійним фондом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, то судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», мають компенсуватися за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід компенсувати за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, пропорційно до задоволених вимог (66%) - 1 598,78 грн судового збору за подання позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 351, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 4891612 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15 серпня 2024 року у сумі 31 288,30 грн, з яких: 9 998,97 грн заборгованість за основним боргом, 21 289,33 грн заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 598,78 грн компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: З.М. Сухаревич