Рішення № 137419024, 16.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6149/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"16" червня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Ротар М.М.

за участю секретаря судових засідань Попенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна,

установив:

Позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Лукіянчина І.П. звернулася до суду з позовом, в якому просила зняти арешт з майна, а саме з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 05.01.1988 року та договору купівлі-продажу №2137 від 29.09.1989 року.

В обґрунтування позову зазначає, що їй на праві власності належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Під час перереєстрації їй стало відомо що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження на зазначений будинок накладено арешт, як на власність ОСОБА_2 .

Позивачка вважає, що арешт на будинок накладено помилково оскільки у неї немає будь-яких зобов`язань на забезпечення виконання яких може існувати таке обтяження і це є надмірним втручанням у її право власності.

Зважаючи на викладене, просить, скасувати обтяження на нерухоме майно, на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 57069116, зареєстровано: 18.11.2009, реєстратором: Пухтій Сергій Миколайович, виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області, підстава обтяження: постанова 15118205 від 06.10.2024, обтяжував: Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиці, код ЄДРПОУ 34993838.

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Лукіянчин І.П. не з`явилися, на адресу суду надіслали заяву, в якій представник позивача просив розгляд справи здійснювати у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання поштового повідомлення за адресою зареєстрованого місця проживання. Відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання поштового повідомлення за адресою зареєстрованого місця проживання. Відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Представник третьої особи Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань на адресу суду не надіслав.

Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.

Суд визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, дійшов такого висновку.

Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва на право власності від 05.01.1988 року, виданого Вознесенським міським відділом комунального господарства та договору купівлі-продажу №2137 від 29.09.1989 року, посвідченого Другою Вознесенською державною нотаріальної конторою (а.с.10-13).

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.10.2024 року під час державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок державним реєстратором було виявлено запис про арешт нерухомого майна № 9256961 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Суб`єктом обтяження є ОСОБА_2 . Об`єкт обтяження житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Обтяжувачем є Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції, відповідно до постанови № 15118205 виданої 06.10.2009 року . (а.с.45)

З відповіді Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області від 27.04.2026 №21978/18.3-34 на примусовому виконанні у Відділ перебувало виконавче провадження №15118205 з примусового виконання виконавчого листа №1-162/09 виданого 28.09.2009 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області відносно ОСОБА_2 в частині стягнення на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 20670 гривень, яке завершено 28.12.2009 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».(а.с.49)

Позивачка, звертаючись до суду, вказує на порушення її права як власника.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, зміна правовідношення, припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Підставою для скасування заборони на відчуження нерухомого майна позивачка зазначає, відсутність будь-яких доказів щодо такого обтяження, існування обтяження на її майно не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність і розумність.

Для зняття обтяження за рішенням суду позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що для такого припинення є встановлені законом підстави.

Під час судового розгляду не здобуто відомостей про існування виконавчих проваджень на підставі яких міг бути накладений арешт на майно позивача ОСОБА_1 у 2009 році.

Суд також враховує, що у справі відсутні жодні відомості на підтвердження того, що внаслідок зняття (припинення) обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна будуть порушені права інших осіб.

У рішенні «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою Суду при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися «справедливий баланс» між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Вимога забезпечення такого балансу знаходить своє відображення у всій структурі статті 1 Першого протоколу.

Для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати «справедливий баланс» між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.

Судом не встановлено наявності, як на час реєстрації та і на теперішній час зобов`язання з боку позивачки, в забезпечення виконання якого було накладено арешт на нерухоме майно. На час реєстрації обтяження відповідач ОСОБА_2 не був власником нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 . З огляду на те, що таке обтяження не має на меті реальне забезпечення виконання зобов`язання, його існування, на переконання суду, є непропорційним втручанням у право позивачки на мирне володіння майном.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що наявне обтяження порушує права та законні інтереси позивачки, оскільки унеможливлює право розпорядження належним їй нерухомим майном, що є підставою для зняття (припинення) обтяження щодо належного позивачці на праві власності нерухомого майна, а відтак позов необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.10-13, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити.

Скасувати обтяження накладене на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за реєстраційним номером 9256961, 18.11.2009 09:00:08 реєстратором: Пухтій Сергієм Миколайовичем. Виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження серія та номер 15118205, виданий 06.10.2009, видавник: Головний державний виконавець ВДВС Вознесенського МРУЮ Параконний П.О., вид обтяження арешт нерухомого майна.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя М.М. Ротар