Ухвала суду № 137418778, 15.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16635/23

Провадження №1-кп/127/461/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

дослідивши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022020000000258 від 03.11.2022,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 висловився про можливість призначення обвинувального акту в кримінальному провадженні до судового розгляду із викликом учасників кримінального провадження, свідків згідно реєстру досудового розслідування.

Крім того, надав суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 на шістдесят днів. Клопотання мотивоване тим, що ризики, які стали підставою для обрання даного запобіжного заходу не зменшились, зокрема у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений зможе переховуватись від суду з огляду на те що покарання за вчинені злочини є таким, що спроможне в значній мірі обмежити його права й свободи, у разі переховування обвинуваченого стане неможливим подальше судове провадження, також зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у вчинені якого він обвинувачується, а тому наявні всі підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, оскільки обвинувачення ОСОБА_6 є нечітким, незрозумілим, не конкретизованим та не відповідає вимогам КПК України, тим самим порушує право обвинуваченого на захист. Крім того, просив суд змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, до затримання був офіційно працевлаштований, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника з приводу повернення обвинувального акту прокурору. З приводу клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечував, зазначив, що клопотання було йому вручено з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, а ризики визначені прокурором є безпідставними. Просив суд, у разі продовження строку тримання під вартою визначити йому розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового провадження, клопотання сторони захисту, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право, але не зобов`язаний, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну його невідповідність вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які дійсно перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Підстави для повернення обвинувального акту прокурору визначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключений перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону. Інші недоліки, допущені органом досудового розслідування та прокурором під час досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Згідно п. 13 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті кримінального провадження перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідками підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо.

Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

У ньому повно та послідовно викладені фактичні обставини інкримінованого діяння щодо обвинуваченої, які прокурор вважає встановленими, а також зазначена правова кваліфікація її дій.

Стосовно доводів сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акту вимогам закону, що є підставою для його повернення прокурору, суд виходить із наступного.

Підготовче засідання в рамках Кримінального процесуального кодексу це етап судового розгляду, що має на меті підготовку справи до основного розгляду. Межі підготовчого засідання визначаються завданнями підготовчого провадження, яке спрямоване на перевірку належності справи до суду, забезпечення явки учасників процесу, та перевірку доказів. Підготовче засідання дозволяє вирішувати питання про відвід суддів, роз`яснення прав учасників процесу, а також надання можливості сторонам внести уточнення щодо доказів та процесуальних питань. Підготовче засідання має межі, обумовлені законодавством та цілями, які воно покликане досягти. Воно призначене для підготовки справи до розгляду по суті та має чітко визначені завдання, строки та порядок проведення.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України. Недоліки, які зазначені стороною захисту не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору та можуть бути досліджені судом лише на стадії дослідження письмових доказів, тому дані обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, підстави для прийняття будь-якого з рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, а тому слід призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта.

В судове засідання викликати сторони обвинувачення та захисту, свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Згідно вимог ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 615 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

Таким чином, зважаючи на діючий воєнний стан, розгляд кримінального провадження буде відбуватися колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до ст. 314-1 КПК України від учасників процесу не надійшло клопотань про складання досудової доповіді, а суд не вбачає підстав для виготовлення досудової доповіді.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 суд, дослідивши письмове клопотання прокурора, клопотання захисника та думку обвинуваченого, дослідивши обвинувальний акт, прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, який застосований до обвинуваченого суд, дослідивши письмове клопотання прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, дослідивши обвинувальний акт, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме, тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд, враховує, те що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, що становить значну суспільну небезпеку, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, він може спробувати переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Крім того, він може перешкоджати розгляду кримінального правопорушення, а також, здійснювати вплив на учасників процесу.

В судовому засіданні не підтверджено зменшення ризиків в кримінальному провадженні, крім того матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 на домашній арешт.

З врахуванням вищевикладеного, вимог ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», суд приходить до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не може запобігти існуючим в кримінальному провадженні ризикам, визначених ст. 177 КПК України, тому клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а ОСОБА_6 слід продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Крім того, положеннями ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261,402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає наявність підстав для визначення розміру застави в даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 183, 291, 314 - 316, 331, 370-372, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд Вінницьким міським судом Вінницької області колегіально в складі трьох суддів: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на підставі обвинувального акту, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022020000000258 від 03.11.2022, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, яке відбудеться 24 червня 2026 року о 17 год. 00 хв.

У судове засідання викликати сторони обвинувачення та захисту, свідків зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити на шістдесят днів, - з 15 червня 2026 року до 13 серпня 2026 року включно.

Ухвала в частині призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя-доповідач:

Судді: