Ухвала суду № 137418472, 15.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" червня 2026 р. м.Черкаси справа № 925/1396/25

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув заяву Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у особі Відокремленого структурного підрозділу "Черкаські районні енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від 22.05.2026 (вх.суду №8814/26 від 22.05.2026) про виправлення описки в рішенні по справі за позовом Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у особі Відокремленого структурного підрозділу "Черкаські районні енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м.Черкаси, вул.Надпільна,51

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси, м.Черкаси, вул.Надпільна,220

про стягнення заборгованості за договором в сумі 10397,57 грн,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача (стягувача): Вібе І.С. за довіреністю;

від відповідача (боржника): участі не брав;

зацікавлена особа (ГУ ДКСУ): Ярош С.В. повноваження не підтверджені.

Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" у особі Відокремленого структурного підрозділу "Черкаські районні енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси з вимогою про стягнення 10397,57 грн заборгованості за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 17.10.2022 №863 за період з листопада до грудня 2023 року, та відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.02.2026 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси (м.Черкаси, вул.Надпільна,220, код ЄДРПОУ 26631946) на користь Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м.Черкаси, вул.Гоголя,285; код ЄДРПОУ 22800735) 10397,57 грн боргу та 3028,00 грн судового збору.

12.03.2026 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2026 видано наказ.

Наказ в установленому порядку було пред`явлено до виконання Головному управлінню державної казначейської служби України в Черкаській області, оскільки боржником є бюджетна установа. Листом від 10.04.2026 за вих.№04-16-02-10/3845 ГУДКСУ у Черкаській області (скорочення вказано самостійно зацікавленою особою в реєстраційних реквізитах листа) повернув стягувачеві наказ суду без виконання з мотивів не зазначення повного найменування боржника. На наказі суду від 12 березня 2026 року виконано рукописний текст: "10.04.2026 повернуто без виконання на підставі пп.1 п. 9 Порядку 845

В.о. начальника підпис Олександра Добровольська

заст.начальника юридичного відділу підпис Сергій Ярош".

22.05.2026 за вх.суду №8814/26 в справу надійшла заява Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у особі Відокремленого структурного підрозділу "Черкаські районні енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від 22.05.2026 (вх.суду №8814/26 від 22.05.2026) про виправлення описки в рішенні, в якій просить суд:

- виправити описку, допущену в резолютивній частині рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2026 по справі №925/1396/25 за позовом Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Черкаські районні енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Квартирно- експлуатаційного відділу міста Черкаси та вказати повну назву Відповідача, а саме: "Квартирно експлуатаційний відділ міста Черкаси" замість "Квартирноексплуатаційний відділ м.Черкаси";

- викласти текст резолютивній частині рішення наступним чином: "Стягнути заборгованість з Квартирно експлуатаційного відділу міста Черкаси (м.Черкаси, вул.Надпільна, 220, код ЄДРПОУ 26631946) на користь Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м.Черкаси, вул.Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735) 10397 грн 57 коп. (десять тисяч триста дев`яносто сім гривень 57 копійок), вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії та 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору."

- видати новий судовий наказ по справі №925/1396/25 з урахуванням виправлень, внесених ухвалою.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Суд призначив розгляд заяви стягувача про виправлення описки в рішенні суду - в судове засідання 15.05.2026 з викликом представників стягувача/позивача та обов`язкової участі представників зацікавленої особи Головного управління державної казначейської служби України в Черкаській області, вул.Хрещатик, 192, м.Черкаси, 18001 (скорочення назв м.-"місто" та вул. "вулиця" взято судом з бланку державної установи), з витребуванням від представників письмових пояснень по суті порушення.

В справу до дня засідання подані документи:

- від заявника: письмове пояснення по суті поданої заяви та "описки" вх.суду №9883/26 від 10.06.2026;

- від зацікавленої особи (Казначейство): письмове пояснення щодо підстав повернення стягувачеві виконавчого документу без виконання вх.суду №9992/26 від 11.06.2026, з додатками;

письмове пояснення щодо підстав повернення стягувачеві виконавчого документу без виконання вх.суду №10094/26 від 15.06.2026, з додатками;

До початку судового засідання 15.06.2026 судом перевірені повноваження учасників представляти інтереси своїх установ та організацій.

Повноваження заявника підтверджені письмовою довіреністю від 06.01.2026, належно зареєстрованою та містить QR-код на бланку довіреності. Зразок підпису довіреної особи Вібе І.С. посвідчено підписом В.о. генерального директора АТ "Черкасиобленерго" В.Яненка. Подана представником Довіреність містить чітко прописані обмеження повноважень представника заявника та строк дії довіреності.

Повноваження зацікавленої особи ГУ ДКСУ не підтверджені. Представник заявив про самопредставнитцво інтересів організації.

Суд звертає увагу, що ст.237 Глави 17 Представництво Цивільного кодексу України (ЦК України) містить диспозицію законодавця щодо поняття та підстави представництва. Законодавець встановив, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Стаття 244 ЦК України регламентує представництво за довіреністю. Стаття 246 ЦК України визначає довіреність юридичної особи. Ніяких документів з перерахованих вище представник Казначейства суду не надав. Представник зіслався на приписи ст.56 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) щодо участі у справі представника на умовах самопредставництва юридичної особи згідно наказу №119/ОС від 23.10.2017 про призначення Яроша Сергія Васильовича на посаду заступника начальника юридичного відділу та посадової інструкції державного службовця, затвердженої Начальником Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області 27.03.2026, де в п.3 Основних посадових обов`язків вказано "організація претензійно-позовної роботи, представництво інтересів Державної казначейської служби України … в судах та інших органах". Однак повноваження представництва особою (самопредставництва) органу чи організації мають бути обов`язково відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних особі та фізичних осіб-підприємців, громадських організації шляхом внесення спеціального реєстраційного запису з зазначенням реквізитів особи, уповноваженої на представництво органу чи організації без довіреності чи доручення шляхом формування відповідного витягу на юридичну особу. Витягу з ЄДРПОУ щодо свого самопредставництва представником Казначейства в справу не подано.

Оскільки судове засідання є відкритим, Ярош С.В. може бути присутнім у судовому засіданні.

В судовому засіданні 15.06.2026:

Представник заявника (стягувача) Вібе І.С. наполягає на задоволенні заяви та виправленні описки в тексті судового рішення у написанні повної назви відповідача (боржника).

Заявнику запропоновано дати визначення описки та співвідношення скороченого написання м.-"місто" та описки в тексті рішення.

Згідно Тлумачного словника української мови "описка" це ненавмисна, механічна помилка (пропуск, заміна або перестановка літер, цифр), допущена під час написання тексту. Це неуважність, через яку слово чи число набуває неправильного вигляду, хоча автор знав, як писати правильно. Не можна плутати описку (механічний збій) з орфографічною помилкою (незнання правил правопису).

Однак Головне управління державної казначейської служби України в Черкаській області заявляє щодо правомірності своїх дій щодо повернення стягувачеві виконавчого документу від 12.03.2026 у зв`язку з неповним зазначенням назви боржника. Суд враховує, що відповідно до приписів норми прямої дії Конституції України орган влади чи орган місцевого самоврядування може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше положення ст. 19 Конституції України. Правомірність своїх дій має доводити саме орган влади.

Суд враховує, що орган Казначейської служби України при безпідставному поверненні виконавчого документа від 12.03.2026 стягувачеві зіслався не на норму Закону, а на норми підзаконного нормативного документу Положення №845 - Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, навіть не розшифрувавши назву та реквізити цього документу при поверненні без виконання наказу суду.

При зверненні заявника з заявою про виправлення описки в тексті рішення суд перевіряє доводи заяви в повному об`ємі в рамках судового контролю за виконанням судового рішення (відповідно до приписів п. 1 ст. 339 ГПК України), незважаючи на твердження зацікавленої особи (Казначейства), що заявник не оскаржує дії Казначейської служби України.

Натомість безпідставне повернення Казначейською службою виконавчого документу стягувачеві потягло за собою: а) додаткову заяву стягувача в суд про виправлення описки, б) поновлення судового процесу, в) витребовування додаткових документів судом та г) додаткові витрати процесуального часу судом при чинності судового рішення, та не може залишатися поза реагуванням Господарського суду Черкаської області, який видав виконавчий документ.

Суд враховує, що в даному випадку Головне управління державної казначейської служби України в Черкаській області діє як уповноважений державою орган виконавчої служби щодо примусового стягнення заборгованості з державної установи з бюджетною формою фінансування.

Так, 18.01.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №921/434/21 (ЄДРСРУ №108455941) вже досліджував процесуальне питання "помилки" та "описки" в процесуальному документі - щодо помилкового коду боржника у виконавчому провадженні.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У частині 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцеперебування тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

За приписами частини 5 статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї свідомо неправдивих відомостей.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі №369/8367/16-ц, викладеній в постанові від 14.01.2019 описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Своєю чергою, арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуску цифр, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Верховний Суд зауважив, що Законом передбачено право виконавця з власної ініціативи виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки (16.10.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №814/758/17, адміністративне провадження №К/9901/23224/18 (ЄДРСРУ №92252718).

В статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік вимог, які мають міститься у виконавчому документі, та визначено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) стягувача та боржника, їх місцеперебування (для юридичних осіб); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

У пункті 2 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 зазначено, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.

Згідно з пунктом 4 та абзацом 9 пункту 5 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 при пред`явленні до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, заява про примусове виконання рішення подається в електронній формі. На заяву про примусове виконання рішення в електронній формі накладається кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка. У заяві про примусове виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, зазначаються такі відомості: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника (для юридичних осіб - за наявності).

Якщо в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем було зазначено правильний код ЄДРПОУ боржника, то це дає можливість правильно ідентифікувати боржника.

Таким чином у виконавця не буде підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в розумінні пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", навіть якщо у виконавчому документі буде зазначено ідентифікаційний код юридичної особи-боржника з помилкою, але разом з цим в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем буде зазначено правильний код ЄДРПОУ боржника.

Аналогічна правова позиція висловлена 14.05.2020 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №804/8020/16, адміністративне провадження №К/9901/33557/18 (ЄДРСРУ № 89217726).

Розглянувши доводи та заяви учасників, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування заявником норм матеріального та процесуального права, суд встановив таке:

застосування судом загальноприйнятих скорочень, як то м. "місто", ГПК України "Господарський процесуальний кодекс України", ЄДРПОУ "Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України", ЗУ "Закон України" - при виготовленні тексту судового рішення - не є і не може вважатися помилкою чи опискою.

В даному випадку Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області проявило надмірний формалізм при організації виконавчих дій, що не направлено на своєчасне повне виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2026, ухвалене від імені держави і яке набрало законної сили, повернувши стягувачеві без виконання наказ Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026, зіславшись не на приписи ЗУ "Про виконавче провадження", а на норми підзаконного нормативного документу Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок), та який не може протирічити положенням ЗУ "Про виконавче провадження",

хоча вказані у виконавчому документі реквізити боржника дозволяли повністю та належно ідентифікувати боржника (код ЄДРПОУ, адреса боржника, назва боржника) для неупередженого, ефективного, своєчасного і в повному обсязі виконати рішення суду щодо стягнення боргу. В діях Головного управління державної казначейської служби України в Черкаській області суд вбачає ознаки зловживання правом та ухилення від виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2026, яке набрало законної сили, що в правовій державі є неприпустимим:

суд звертає увагу Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, що відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і не інакше (прямо стосується посадових осіб Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області).

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Заявник просить задовольнити заяву та виправити описку в рішенні суду в назві боржника (відповідача) для реального виконання рішення суду. Вказує на повернення без виконання стягувачеві виконавчого документу Казначейською службою України.

Боржник вимоги зави стягувача не заперечив. Доводів стягувача та виконавця не спростував.

Зацікавлена особа Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на ухвалу суду відреагував поясненнями та заявою, що дії Казначейської служби в заяві стягувача - не оскаржуються вх.суду №9992/26 від 11.06.2026, вх.суду №10094/26 від 15.06.2026, з додатками.

За результатами перевірки доводів заявника (стягувача) та зацікавленої особи (Казначейство), суд вважає, що заяву стягувача про виправлення описки в рішенні суду та виконавчому документів належить залишити без задоволення (за відсутності "описки"), а дії ГУ Державної казначейської служби України в Черкаській області не можуть бути залишені без реагування суду в рамках судового нагляду за реальним виконанням рішення суду, оскільки суд застосовує норми закону (права) незалежно від наявності заяви позивача, відповідача, ВДВС про це. За ініціативою суду повну назву відповідача (боржника) слід вказати по всьому тексту рішення та у виконавчому документів - стосовно "міста Черкаси", прибравши загальноприйняте скорочення "м.Черкаси".

Застосування судом норм права:

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання судових рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до приписів статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, № 15729/07, від 05.07.2012).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Добровільного виконання боржником рішення у справі №925/1396/25 від 19.02.2026 та примусового виконання рішення суду органом Державної казначейської служби України - не встановлено.

Згідно із Законом України "Про виконавче провадження":

ст.1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;

ч.2, 4 ст.6. 2. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок).

Відповідно до Порядку:

п.2. /.../ безспірне списання операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; виконавчі документи оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";

п.3. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій);

п.п.2 п.4. Органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів;

п.п.1, 2, 4 п.5. Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;

п.п.3 п.9. Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

п.24. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі централізоване обслуговування боржника);

п.26. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках);

п.32. Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

Головне управління Державної Казначейської служби України у Черкаській області як виконавець - безпідставно та з надуманих причин повернула стягувачеві виконавчий документ суду, що не може залишатися без реагування суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 "Глоба проти України", п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст.6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02 ).

Водночас суд зазначає, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Разом з тим з 01.01.2013 набрав чинності ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання. Дія цього Закону не поширюється на боржників органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

У розумінні зазначеного Порядку №845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

У разі неможливості органом Казначейства виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника таке списання коштів здійснюється за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, що здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (пункт 47 Порядку).

Згідно з пунктом 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Пунктом 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених ЗУ "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.

В частині 2 цієї статті зазначено, що дія вказаного Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Згідно з частиною 1 ст.3 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням положень статті 6 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідачем (боржником) не спростовані та не заперечені доводи виконавця та стягувача та не запропоновано іншого способу виконання судового рішення в частині примусового стягнення на користь стягувача (Черкасиобленерго) підтвердженої заборгованості.

Керуючись ст.ст.234, 243, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" у особі Відокремленого структурного підрозділу "Черкаські районні енергетичні мережі" Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від 22.05.2026 (вх.суду №8814/26 від 22.05.2026) про виправлення описки в рішенні суду - залишити без задоволення.

За ініціативою суду для уникнення підстав формального ухилення органів Державної казначейської служби України від виконання рішення суду внести виправлення в назву відповідача, вказавши повну назву "міста Черкаси" замість загальноприйнятого скорочення "м.Черкаси" "Квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси", вул.Надпільна, 220 м.Черкаси - по всьому тексту рішення суду від 19.02.2026 та у виконавчому документі від 12.03.2026.

Ухвала суду від 15.06.2026 є невід`ємною частиною судового рішення від 19.02.2026 у даній справі та наказу суду від 12.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області невідкладно повідомити суд про виконання рішення від 19.02.2026 у справі.

Повне судове рішення складено та підписано 15.06.2026.

Суддя Г.М.Скиба