Постанова № 137418338, 16.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р.Справа № 924/159/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

про неплатоспроможність ОСОБА_1 , м. Хмельницький

представники сторін: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2026 відкрито провадження у справі №924/159/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, офіс 312, свідоцтво №1871 від 20.12.2018); призначено попереднє судове засідання на 28.04.2026.

11.03.2026 оприлюднено офіційне оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.04.2026 визначено наступний розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів до боржника, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 : грошові вимоги акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. код 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 3 998 796, 65 грн заборгованості, які підлягають задоволенню в другу чергу вимог кредиторів, та 5 324, 80 грн. судового збору, які підлягають задоволенню позачергово.

Призначено засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 27 травня 2026 р. Ухвалою суду від 27.05.2026 відкладено судове засідання на 09.06.2026.

08.06.2026 від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшло клопотання з проханням визнати боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів у зв`язку з несхваленням проекту плану реструктуризації боргів.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2026 відкладено судове засідання на 16.06.2026.

Учасники справи в судове засідання 16.06.2026 не з`явились, від керуючого реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшло клопотання з проханням проводити засідання без участі арбітражного керуючого.

Дослідивши наявні в даній справі докази, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

За змістом частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що погашення боргів боржника це - погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк, з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства з частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і нереалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Суд акцентує, що за приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

В свою чергу, як зазначалося вище, за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, хоча Кодекс України з процедур банкрутства докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

За змістом частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:

- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

Згідно абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, приписи частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 904/6042/20, від 17.01.2023 у справі № 914/3085/21, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

У постанові від 24.04.2024 у справі №910/8797/23 Верховний Суд вказав, що за змістом абзацу другого частини першої та частини третьої статті 123 КУзПБ у справах про неплатоспроможність фізичних осіб участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу, а також проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Порядок проведення зборів кредиторів у процедурі банкрутства юридичних осіб регулюється статтею 48 КУзПБ, відповідно до якої:

- учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (абзац другий частини першої статті 48 КУзПБ);

- перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів. Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (частина друга статті 48 КУзПБ);

- конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень (абзац перший частини четвертої статті 48 КУзПБ);

Так, з матеріалів справи слідує, що керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражним керуючим Багінським А.О. повідомлялося єдиного кредитора - АТ КБ "Приватбанк" про проведення загальних зборів кредиторів боржника. Водночас збори, призначені на 08.05.2026 та 20.05.2026, не відбулися через неявку представника кредитора - АТ КБ «ПриватБанк». Збори 29.05.2026 було відкладено за клопотанням банку у зв`язку з необхідністю отримання рішення внутрішнього кредитного комітету. Надалі на зборах кредиторів 08.06.2026, проведених за участю представника АТ КБ «Приватбанк», єдиний кредитор утримався в питанні затвердження плану реструктуризації та переходу до наступної судової процедури.

Тобто, арбітражним керуючим належним чином організовано та проведено збори кредиторів боржника ОСОБА_1 , проте, жодні рішення не було прийнято.

Окрім того, керуючим реструктуризацією проведено перевірку декларацій про майновий стан боржника та здійснено інвентаризацію майна, та встановлено, що єдиним джерелом доходу боржника є пенсія у розмірі 19 456,76 грн. При цьому, розмір визнаної заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» складає 3 998 796, 65 грн. боргу та 5 324, 80 грн. судового збору.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності та його майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Наведені висновки викладено у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Судом встановлено відсутність в матеріалах справи доказів того, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, або, що майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; що боржник здійснював витрати, які б перевищували 30 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний рік при поданні декларації на поїздки за кордон чи вчиняв дії щодо дарування боржником цінних речей менш ніж за 3 роки, що передували даті подання заяви про неплатоспроможність; а також, що судовим рішенням, яке набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю. Доказів приховання доходів боржником матеріали справи не містять.

Окрім того, представником кредитора АТ КБ "Приватбанк" на зборах кредиторів 08.06.2026 також підтверджено відсутність сумнівів у добросовісності боржника.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, оскільки станом на 16.06.2026, після спливу тримісячного строку моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , до суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредитором план реструктуризації боргів боржника, судом не встановлено обставин недобросовісності боржника, враховуючи відсутність законних підстав для затвердження плану реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі, суд вважає за можливе визнати фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією.

Судом встановлено, що у своєму клопотанні про перехід до процедури погашення боргів боржника арбітражний керуючий Багінський А.О. просить призначити його керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 .

Єдиним кредитором не надано заперечень щодо призначення керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Багінського А.О.

Будь-яких скарг учасників справи, зокрема, єдиного кредитора, щодо виконаної арбітражним керуючим Багінським А.О. роботи у процедурі реструктуризації боргів боржника матеріали справи не містять.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Багінський А.О. є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

Відтак, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі № 924/159/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, офіс 312, свідоцтво №1871 від 20.12.2018) із відповідними правовими наслідками.

Отже, за наслідками розгляду справи у судовому засіданні, на підставі наданих до матеріалів справи доказів та наявних у ній документів, керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, судом встановлено наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, офіс 312, свідоцтво №1871 від 20.12.2018).

Керуючись ст. 1, 2, 28, 113, 114, 126, 130 Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича.

Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Призначити керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, офіс 312, свідоцтво №1871 від 20.12.2018).

Офіційно оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів.

Зобов`язати керуючого реалізацією майна банкрута не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів у справі провести спільно з боржником інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, 16.06.2026, та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст постанови складено 16.06.2026

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи, учасникам справи в ел. кабінети