Рішення № 137417948, 15.06.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/226/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участі секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

представника відповідача-адвоката Вальчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №1494886 від 12.11.2019 в загальному розмірі 20913,91 грн. Також просили стягнути з відповідача на їх користь суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 12.11.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , в порядку ст.11 та ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», укладено договір про надання споживчого кредиту №1494886, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6750,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. 30.10.2020 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1494886 від 12.11.2019. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 20913,91 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6733,45 грн; заборгованість за процентами 14180,46 грн.

Також представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач вважає аргументи у відзиві на позовну заяву відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання за кредитним договором. Зауважує, що у довідці про ідентифікацію передбачено усі персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП та дата народження, що дає можливість його ідентифікувати, за вказаними у довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір №1494886 від 12.11.2019. Згідно Договору про надання споживчого кредиту №1494886 від 12.11.2019, даний договір містить електронний підпис (одноразовим ідентифікатором) відповідача: Підписано електронним підписом 12.11.2019 20:28:31 / ОСОБА_1 /. Щодо доказів переказу кредитних коштів на рахунок відповідача зазначає, що кредитор не отримує повні реквізити банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. У зв`язку з чим вищезазначена повідомлення не містить повних реквізитів банківської картки. При цьому 20.04.2017 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» укладено договір №ВП-20417-1 на переказ коштів з метою надання он-лайн кредитів. Згідно цього договору, 12.11.2019 і здійснено успішний переказ на суму 6750,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 952555, номер транзакції в системі WayForPay creditplus 4019486. Вважає, що надані Товариством докази є належними та достатніми і в сукупності доводять те, що на картковий рахунок ОСОБА_1 здійснено перерахунок кредитних коштів в розмірі 6750,00 грн. Звертає також увагу, що наданий до суду розрахунок заборгованості узгоджується із умовами кредитного договору, в той час як представник відповідача будь-яких інших розрахунків на противагу, наданого позивачем, до матеріалів справи не долучає. Враховуючи, що кредитні кошти перераховувались вже на існуючу картку позичальника, у сторони відповідача відсутні первинні облікові документи.

Позиція відповідача

Представником відповідача-адвокатом Зверевою С.С. подано заяву, у якій просила застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та до заборгованості за процентами (як додаткової вимоги). Заява мотивована тим, що п.1.2 договору визначено, що позика видається строком на 30 днів, договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором. Відповідно до додатку №1 до договору (Графік платежів) датою повернення позики та сплати нарахованих процентів є 12.12.2019. Тобто, право вимоги повернення заборгованості виникло у позивача (на той момент у ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») з 13.12.2019, тоді як позов пред`явлено до суду тільки 12.01.2026 (після спливу більш як 6 років). Отже, позовна давність щодо вимоги про повернення заборгованості спливає 13.12.2022.

Крім того, представником відповідача-адвокатом Зверевою С.С. подано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що відповідач вважає, що позивачем не доведено факту укладення між сторонами кредитного договору в електронному вигляді, не підтверджено фактичну видачу коштів боржнику належними та допустимими доказами. На переконання представника укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Надана позивачем до матеріалів справи копія спірного Договору (в розділі 7) не містить зразку власноручного підпису відповідача. Крім того, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, що впливає на можливість суду перевірити взагалі додержання письмової форми спірного договору (тобто, чи дійсно спірний договір було укладено сторонами). Крім того, позивачем не доведено, що вказана в листі №6520-ВП від 16.12.2025 картка, на яку здійснено переказ, дійсно належить відповідачу. Таким чином, позивачем не доведено виконання свого обов`язку із перерахування коштів відповідачу за спірним договором, а у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання позивачем умов спірного договору №1494886 від 12.11.2019. Зазначає, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому наданий позивачем розрахунок заборгованості (картка обліку договору) за спірним договором є виключно внутрішнім документом позивача, підготовленим його працівником та відображає односторонню арифметичну калькуляцію і не є правовою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Інших доказів позивачем не надано.

Також, представником відповідача-адвокатом Зверевою С.С. подано додаткові пояснення (заперечення), у яких зазначено, що посилання позивача на лист про перерахування коштів за кредитним договором не є належним доказом, та не є первинним документом, що підтверджує рух коштів, не містить інформації про те, що грошові кошти перераховані саме відповідачеві на банківську картку, яка належить саме йому. Вважає, що суд не вправі за власною ініціативою витребувати у позивача докази. Водночас, як розрахунок заборгованості, так і всі інші перелічені документи складені позивачем в односторонньому порядку, та самі по собі не є первинними документами в розумінні статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», адже не відповідають вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому, за відсутності первинних документів, не можуть вважатися доказом, який підтверджує суму видачі кредиту позичальнику, та, як наслідок, не можуть підтверджувати наявність суми основного боргу. Крім того, згідно вимог позовної заяви, розмір заявлених до стягнення процентів складає 14180,46 грн, що більше ніж на 50 % перевищує суму заборгованості, про яку вказує позивач, та наявність якої позивачем взагалі не доведено належними та допустимими доказами, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п.6 ч.1ст.3 ЦК України.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 18.02.2026 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті із викликом сторін.

Розгляд справи

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник-адвокат Зверева С.С. у відзиві на позовну заяву висловила позицію відповідача щодо спору та просила розглянути справу без участі відповідача та його представника.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Встановлені судом обставини

12.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №1494886 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту (а.с.7,8). Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем ОСОБА_1 також підписано графік платежів за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, які містять інформацію про умови надання кредиту, проценти за користування кредитом, терміни встановлені договором, інші зобов`язання та строки/терміни (а.с.8-10).

За умовами договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі «Правила»), які розміщені на сайті сreditplus.ua/assets/uploads/public/pravila 18.03.2019.pdf. Приймаючи умови цього Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (а.с.7-14).

За умовами договору:

1.1. Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в загальній сумі 6750,00 (шість тисяч п`ятдесят) грн. 00 коп. (далі - «Позика»), на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути Позику та сплатити проценти за користування Позикою.

1.2. Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором.

1.3. Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування Позикою:

1.3.1. Знижена процентна ставка становить 0,90 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (328,50% річних) у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору.

1.3.2. Стандартна процента ставка становить 1,80% від суми Позики за кожний день користування Позикою (657,00 % річних).

1.3.3. Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору.

1.4. Загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 127,00 % від суми Позики (у процентному виразі) або 8 572,50 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою - 27,00% від суми Позики (у процентному виразі) або 1 822,50 грн. (у грошовому виразі).

1.5. Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом.

1.6. У випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою.

1.7. Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою.

3.2. Нарахування процентів за Договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за Позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання Позики (відправки грошових коштів на банківський картковий рахунок) в межах строку надання Позики, визначеного у пункті 1.2. цього Договору, за виключенням дати повернення Позики та сплати нарахованих процентів, зазначеної у Графіку платежів (Додаток 1 до цього Договору).

3.3. Умови застосування зниженої процентної ставки дотримання Клієнтом терміну повного повернення Позики, зазначеного у Графіку платежів, недопущення прострочення виконання зобов`язання більше 3 (трьох) календарних днів.

3.4. У разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2., але за стандартною процентною ставкою.

3.5. Отримані грошові кошти від Клієнта Товариство направляє для погашення заборгованості за Договором у наступній черговості:

у першу чергу - прострочена до повернення сума Позики та прострочені проценти за користування Позикою;

у другу чергу сума Позики та проценти за користування Позикою;

у третю чергу неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

3.6. У разі порушення Клієнтом строків виконання зобов`язань за Договором:

3.6.1. протягом Пільгового періоду з 1 (першого) по 3 (третій) день прострочення виконання зобов`язань Клієнта, нарахування процентів не здійснюється;

3.6.2. з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за Позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення.

У п.6.6. Сторони погодили підписання Договору зі сторони Товариства (Позикодавця) шляхом накладення аналогу власноручного підпису Директора Товариства та відбитка печатки Товариства, зразок яких наведено в Розділі 7 цього Договору.

Даний договір містить електронний підпис (одноразовим ідентифікатором) відповідача: Підписано електронним підписом 12.11.2019 20:28:31 / ОСОБА_1 /. У Довідці про ідентифікацію (а.с.10) зазначено усі персональні дані ОСОБА_1 , зокрема РНОКПП та дата народження, що дає можливість його ідентифікувати, за вказаними у Довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір №1494886 від 12.11.2019.

Перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 в сумі 6750,00 грн, відповідно до умов договору №1494886, підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (а.с.11). Зі змісту довідки 20.04.2017 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» укладено угоду №ВП-20417-1 на переказ коштів.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) (а.с.12-19) первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» нараховано заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1494886 від 12.11.2019, станом на 29.10.2020, в сумі 20913,91 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6733,45 грн; заборгованість за процентами 14180,46 грн. Згідно вказаного розрахунку відповідачем ОСОБА_1 загалом сплачено позикодавцю суму в розмірі 12635,65 грн, з яких 12619,10 грн зараховано на оплату процентів, 16,55 зараховано на оплату основного боргу.

Згідно з п.п.5 п.2.1. договору, Товариство має право, в тому числі, укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта.

30.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020, згідно умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1494886 від 12.11.2019 на суму 20913,91 грн, що підтверджується копією договору, акту приймання передачі, платіжної інструкції та витягу із реєстру боржників до договору (а.с.19-24).

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст.76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 12.11.2019 уклав договір №1494886 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту в електронній формі шляхом підписання за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому на думку суду, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Оскільки кредитний договір укладений шляхом накладення електронного підпису відповідача, який ідентифікує його особу, тому договір вважається укладеним.

При цьому, спірний договір в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

Відтак посилання представника відповідача, на те, що матеріали справи не містять доказів підписання договору є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеним судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку.

Щодо отримання кредитних коштів, то інформаційною довідкою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» підтверджено, що на виконання умов договору, 12.11.2019 і здійснено успішний переказ на суму 6750,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 952555, номер транзакції в системі WayForPay creditplus 4019486.

Варто зауважити, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі письмових доказів та пояснень сторін, у суду відсутні підстави для висновку про недоведеність факту перерахування позивачем кредитних коштів та отримання їх відповідачем.

Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Проте сторона відповідача жодних доказів на спростування факту укладення договору, перерахування та отримання ним кредитних коштів чи розміру заборгованості суду не надала.

В свою чергу, відповідачем не надано жодного доказу на спростування здійсненого позивачем переказу, що могло би відобразитись у відповіді банку щодо неналежності ОСОБА_1 картки НОМЕР_1 , інформації про належні йому картки, виписки по рахункам відповідача за період укладення спірного договору тощо.

Таким чином, не заслуговують на увагу твердження представника відповідача з приводу того, що позивачем не надано суду первинних документів, що підтверджують отримання кредитних коштів.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості первісного кредитора суд вважає належним та допустимим доказом у даній справі.

Аналіз наведених норм дає підстави висновку, що позивачем надані суду належні та допустимі докази щодо надання кредитних коштів, отримання таких коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором №1494886 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 12.11.2019.

В свою чергу, відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» втратило такі права.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та платежів за користування кредитом. Будь-яких доказів на спростування заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору. Доказів, які б підвереджували неправомірність вимог позивача суду також не надано.

Одночасно, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 20913,91 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6733,45 грн; заборгованість за процентами 14180,46 грн.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, жодним чином не спростовують наданого позивачем розрахунку заборгованості за основним зобов`язанням та відсотках, які передбачені умовами договору, не підвереджують неправомірність вимог позивача. Власного контррозрахунку, який спростував би суму заборгованості за основним зобов`язанням та по відсотках, відповідачем не надано.

Варто зауважити, що, відповідач достеменно знав про існування заборгованості, адже погоджував графік платежів, який ним порушено. Крім того, здійснював оформлення договору №1494886 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту в електронній формі шляхом підписання за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, варто зазначити наступне.

В статті 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст.261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України), а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 цієї статті).

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 був введений карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Карантин на всій території України був скасований з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 657 "Про відміну по всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ "Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину", закон набув чинності з дня його опублікування 02.04.2020.

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки були продовжені для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21.

Крім того, за приписами п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Законів України від 15 березня 2022 року № 2120-IX та від 08 листопада 2023 року №3450-IX у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України був виключений на підставі Закону України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" № 4434-IX від 14.05.2025, який набув чинності з 04.09.2025.

Враховуючи те, що з 12.03.2020 по всій території України був запроваджений карантин, який діяв до 30 червня 2023 року, на час дії якого строки позовної давності фактично були продовжені, а з 24 лютого 2022 року по всій території України був введений воєнний стан, у зв`язку з чим перебіг строку позовної давності був зупинений і відновлений з 04.09.2025, то протягом зазначеного періоду позовна давність фактично не підлягала до застосування.

З огляду на наведені вище положення нормативно-правових актів, на підставі яких було врегульовано порядок продовження строку позовної давності та його зупинення, судом не встановлено підстав вважати, що позивач звернувся з позовом з пропуском строку позовної давності.

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позову у розмірі 2662,40 грн, оскільки позов задоволений у повному обсязі.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Частиною 4 цієї статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надавалась правнича допомога Адвокатським об`єднанням «Апологет».

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом подано до суду: Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, копію ордеру про надання правничої допомоги, копію акту №278 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12.01.2026, копію детального опису наданих послуг від 12.01.2026.

До детального опису наданих послуг від 12.01.2026, згідно з яким Адвокатське об`єднання «Апологет» надало ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» послуги: всього витрачено 6 год 30 хв на: усну консультацію клієнта 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год; погодження правової позиці 30 хв; складання позовної заяви 3 год, подання позовної заяви.

Згідно ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником відповідача-адвокатом Зверевою С.С. подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, у якому вважає, що витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З урахуванням кількості справ (згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень) за участю та правового супроводу АО «Апологет», дана категорія справ відноситься до типових та не передбачає збору великого обсягу документів та часу, витраченого адвокатом на підготовку позовної заяви, а отже, сума заявленого розміру витрат в розмірі 8000,00 грн є явно завищеною та не відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та складності справи.

Беручи до уваги нескладний характер справи, її типовість, відсутність фактичної участі представників сторін в судових засіданнях, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на оплату правничої допомоги до 4000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності.

Керуючись ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за кредитним договором №1494886 від 12.11.2019 в загальному розмірі 20913,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя : Верещинська Я. С.