Ухвала суду № 137417518, 08.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"08" червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/650/25Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Ліщук С.О.,

дослідивши матеріали заяв (вх.№3-92/26 від 29.01.2026) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); (вх.№3-91/26 від 29.01.2026) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання майнових вимог до боржника, які виражені у грошовому еквіваленті у справі

за заявою кредитора: Головного управління ДПС в Одеській області;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ";

про визнання банкрутом.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:

від боржника: не з`явився;

від заявників: не з`явилися;

розпорядник майном боржника: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2025 відкрито провадження у справі №916/650/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ"; визнано частково вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" в сумі 2 053 108,80 грн. (основний платіж по податкам та зборам), із задоволенням у 3 (третю) чергу вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" строком на 170 календарних днів до 31.10.2025 р.; розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" призначено арбітражного керуючого Нікітіну Ганну Едуардівну.

14.05.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" (публікація №76059).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2025 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ".

І. 29.01.2026 до господарського суду надійшла заява (вх.№3-92/26 від 29.01.2026) ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" в сумі 428 581,10 грн із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів.

До заяви надано копії: паспорту ОСОБА_1 ; РНОКПП ОСОБА_1 ; витягу з реєстру територіальної громади; договору №121 від 05.09.2012; додаткової угоди № 1 від 25.08.2020; додаткової угоди від 26.12.2025; квитанцій до прибуткового касового ордеру № б/н від 05.09.2012, від 25.08.2020; довідки ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ"; Акту звірки взаємних розрахунків за період з 05.09.2012 по 26.12.2025; інвестиційного договору № 132-Н/12-а від 20.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" та призначено до розгляду в судовому засіданні на "25" березня 2026 р. об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 розгляд заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" відкладено до "08" червня 2026 р. о 10:00 год., про що повідомлено заявників (представників), боржника та розпорядника майном боржника.

Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Нікітіною Г.Е. подано до суду повідомлення (вх. №5102/26 від 11.02.2026) на заяву ОСОБА_1 з майновими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ", які виражені у грошовому еквіваленті, відповідно до якого майнові вимоги заявника, які виражені в грошовому еквівалентів визнаються у повному обсязі на 423 256,00 грн.

Директором Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" ОСОБА_3 подано до суду відзив (вх.№18908/26 від 01.06.2026), у якому майнові вимоги ОСОБА_1 визнаються боржником у повному обсязі. Розгляд заяви просить здійснити за відсутністю боржника.

24.03.2026 від представника ОСОБА_1 надійшов супровідний лист (вх.№10296/26), відповідно до якого на виконання вимог ухвали суду надано оригінали документів доданих до заяви, які оглянуто судом у судовому засіданні.

08.06.2026 від представника ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№ 19738/26) про зменшення розміру грошових вимог кредитора, в якій він просить суд:

- вважати зменшеними грошові вимоги ОСОБА_1 , заявлені у заяві про грошові вимоги до Боржника, на суму 396 556,30 грн у частині майнових вимог за Договором № 121 від 05.09.2012 року.

- визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ БФ «МОНОЛІТ» грошові вимоги ОСОБА_1 у зменшеному розмірі 32 024,80 грн, з яких: 26 700,00 грн до четвертої черги вимог кредиторів; 5 324,80 грн судового збору до першої черги вимог кредиторів.

08.06.2026 від представника ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№19795/26), в якій він просить суд провести судовий розгляд заяви без участі представника кредитора.

II. 29.01.2026 до господарського суду надійшла заява (вх.№3-91/26 від 29.01.2026) ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" в сумі 63 724,80 грн із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів.

До заяви надано копії: паспорту ОСОБА_4 ; РНОКПП ОСОБА_4 ; договору резервування № 28/12А від 01.10.2010; договору №33 від 13.12.2010; додаткових угод від 20.03.2012, від 05.11.2012, від 20.05.2013, від 15.03.2014, від 30.03.2016, від 31.07.2017, від 11.04.2019 до договору № 33 від 13.12.2010; квитанцій до прибуткового касового ордеру № б/н; довідки ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ"; Акту звірки взаємних розрахунків за період з 13.12.2010 по 11.10.2025.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" та призначено до розгляду в судовому засіданні на "25" березня 2026 р. об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 розгляд заяви ОСОБА_2 з майновими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" відкладено до "08" червня 2026 р. о 10:00 год., про що повідомлено заявників (представників), боржника та розпорядника майном боржника.

Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Нікітіною Г.Е. подано до суду повідомлення (вх. №5099/26 від 11.02.2026) на заяву ОСОБА_2 з майновими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ", які виражені у грошовому еквіваленті, відповідно до якого майнові вимоги заявника, які виражені в грошовому еквівалентів визнаються у повному обсязі на 58 400,00 грн.

Директором Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" ОСОБА_3 подано до суду відзив (вх.№18908/26 від 01.06.2026), у якому майнові вимоги ОСОБА_2 визнаються боржником у повному обсязі. Розгляд заяви просить здійснити за відсутністю боржника.

24.03.2026 від представника ОСОБА_2 надійшов супровідний лист (вх.№10296/26), відповідно до якого на виконання вимог ухвали суду надано оригінали документів доданих до заяви, які оглянуто судом у судовому засіданні.

25.03.2026 від представника ОСОБА_2 надійшла заява (вх.№10398/26), в якій він просить суд провести судовий розгляд заяви без участі представника кредитора

Про призначення розгляду заяв кредиторів Головне управління ДПС в Одеській області; Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області були повідомлені шляхом надсилання копії вказаної ухвали до їх електронних кабінетів за допомогою підсистеми "Електронний суд", про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки секретаря судового засідання про доставку електронного документу.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, кореспонденція (процесуальні документи) Господарського суду Одеської області була надіслана у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, а тому усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи (заяви кредитора).

П. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що жодних доказів, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися, суду не надано, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви з майновими вимогами до боржника за відсутністю таких учасників справи, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відзиви боржника та розпорядника майном боржника з доданими до них документами/доказами, суд встановив:

I. 05.09.2012 між ОСОБА_5 (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" (Повірений) укладено договір № 121.

Згідно з п.1.1. цього Договору на умовах та у порядку, визначеному цим Договором, Повірений зобов`язується від імені та за рахунок коштів, отриманих від Довірителя, організувати будівництво Квартири (будівельний АДРЕСА_3 .

Повірений організовує будівництво обраної Довірителем квартири за 353 600,00 грн, що складає суму договору (п. 4.2. договору).

На підставі додаткової угоди № 1 від 25.08.2020 до договору № 121 від 05.09.2012 сторони домовилися збільшити суму договору, визначену в п. 4.1. на 184 886, 00 грн.

26.12.2025 між ОСОБА_5 (Довіритель), ОСОБА_1 (Новий довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" (Повірений) укладено додаткову угоду до договору № 121 від 05.09.2012, згідно з умовами якої Довіритель поступається Новому довірителеві, а Новий довіритель набуває права вимоги, що належать Довірителеві на підставі договору № 121 від 05.09.2012 на будівництво квартири (будівельний АДРЕСА_3 .

Виконання взятих на себе зобов`язань за договором № 121 від 05.09.2012, в частині повної оплати квартири (будівельний АДРЕСА_4 ), ОСОБА_1 підтверджує наступними документами:

- квитанціями до прибуткового касового ордера № б/н від 05.09.2012, від 25.08.2020, які скріплено підписом головного бухгалтера та печаткою юридичної особи ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ";

- довідкою ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ", виданою директором боржника ОСОБА_3 , у якій зазначено, що ОСОБА_1 виконала грошові зобов`язання у сумі 380 950,00 грн за Договором № 121 від 05.09.2012;

- актом звірки взаємних розрахунків за період з 05.09.2012 по 26.12.2025 за договором № 121 від 05.09.2012, який погоджено директором боржника ОСОБА_3 та скріплено печаткою ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ".

20.10.2020 між ОСОБА_1 (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" (Забудовник) укладено інвестиційний договір № 132-Н/12-а, згідно з яким Забудовник зобов`язується від імені та за рахунок коштів, отриманих від Інвестора, організувати будівництво нежитлового приміщення 132-Н та 133-Н, розташованого в підвальному поверсі 1 секції, загальною площею 26,7 м2, житлового будинку по вул. Парусна, 1-У (будівельний № 12-А) в 9 ому мікрорайоні м. Чорноморська.

У п. 3.1. цього договору сторони домовились, що Забудовник забезпечить будівництво обраного Інвестором приміщення за 26 700 грн.

Виконання взятих на себе зобов`язань за інвестиційним договором № 132-Н/12-а від 20.10.2020, в частині повної оплати нежитлового приміщення 132-Н та 133-Н, розташованого в підвальному поверсі 1 секції, загальною площею 26,7 м2, у будинку (будівельний № 12-А), ОСОБА_1 підтверджує наступними документами:

- квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 20.10.2020, яку скріплено підписом головного бухгалтера ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ";

- довідкою ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ", виданою директором боржника ОСОБА_3 , у якій зазначено, що ОСОБА_1 виконала грошові зобов`язання у сумі 26 700 грн за Договором № 132-Н/12-а від 20.10.2020;

- актом звірки взаємних розрахунків за період з 20.10.2020 по 12.01.2026 за договором № 132-Н/12-а від 20.10.2020, який погоджено директором боржника ОСОБА_3 та скріплено печаткою ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ".

Станом на день подачі заяви з майновими вимогами, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" взяті на себе зобов`язання за договорами № 121 від 05.09.2012, № 132-Н/12-а від 20.10.2020 щодо будівництва та передачі у власність заявника квартири та нежитлового приміщення не виконало, що стало підставою звернення ОСОБА_1 до суду із заявою.

Після подання заяви про грошові вимоги, 02.05.2026 року між ТОВ БФ «МОНОЛІТ», ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено Додаткову угоду до Договору № 121 від 05.09.2012 року.

За змістом зазначеної Додаткової угоди ОСОБА_1 як Довіритель уступила ОСОБА_6 як Новому довірителю права вимоги за Договором № 121 від 05.09.2012 року щодо квартири (будівельний АДРЕСА_5 ) у 9-му мікрорайоні м. Чорноморська.

Пунктами 1, 2, 6 та 12 Додаткової угоди передбачено, що до Нового довірителя переходять права вимоги, які належали Довірителю за Договором № 121, у тому числі право вимагати від Повіреного належного виконання зобов`язань за цим договором, а надалі Новий довіритель для цілей Договору іменується Довірителем.

Таким чином, після укладення Додаткової угоди від 02.05.2026 року ОСОБА_1 не підтримує заявлені нею майнові вимоги до боржника в частині Договору № 121 від 05.09.2012 року у сумі 396 556,30 грн, на підставі чого нею подано заяву про зменшення розміру грошових вимог, яку прийнято судом на підставі ч. 1 ст. 46 ГПК України.

II. 20.10.2020 між ОСОБА_7 (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" (Забудовник) укладено інвестиційний договір № 135-Н/12-а, згідно з яким Забудовник зобов`язується від імені та за рахунок коштів, отриманих від Інвестора, організувати будівництво нежитлового приміщення 135-Н, розташованого в підвальному поверсі 2 секції, загальною площею 29,2 м2, житлового будинку по вул. Парусна, 1-У (будівельний № 12-А) в 9 ому мікрорайоні м. Чорноморська.

У п. 3.1. цього договору сторони домовились, що Забудовник забезпечить будівництво обраного Інвестором приміщення за 29 200 грн.

Виконання взятих на себе зобов`язань за інвестиційним договором № 135-Н/12-а від 20.10.2020, в частині повної оплати нежитлового приміщення 135-Н, розташованого в підвальному поверсі 2 секції, загальною площею 29,2 м2, у будинку (будівельний № 12-А), ОСОБА_2 підтверджує наступними документами:

- квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 20.10.2020, яку скріплено підписом головного бухгалтера ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ";

- довідкою ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ", виданою директором боржника ОСОБА_3 , у якій зазначено, що ОСОБА_2 виконала грошові зобов`язання у сумі 29 200 грн за Договором № 135-Н/12-а від 20.10.2020;

- актом звірки взаємних розрахунків за період з 20.10.2020 по 26.01.2026 за договором № 135-Н/12-а від 20.10.2020, який погоджено директором боржника ОСОБА_3 та скріплено печаткою ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ".

20.10.2020 між ОСОБА_7 (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" (Забудовник) укладено інвестиційний договір № 139-Н/12-а, згідно з яким Забудовник зобов`язується від імені та за рахунок коштів, отриманих від Інвестора, організувати будівництво нежитлового приміщення 139-Н, розташованого в підвальному поверсі 1 секції, загальною площею 29,2 м2, житлового будинку (будівельний № 12-А) в 9 ому мікрорайоні м. Чорноморська.

У п. 3.1. цього договору сторони домовились, що Забудовник забезпечить будівництво обраного Інвестором приміщення за 29 200 грн.

Виконання взятих на себе зобов`язань за інвестиційним договором № 139-Н/12-а від 20.10.2020, в частині повної оплати нежитлового приміщення 139-Н, розташованого в підвальному поверсі 1 секції, загальною площею 29,2 м2, у будинку (будівельний № 12-А), ОСОБА_2 підтверджує наступними документами:

- квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 20.10.2020, яку скріплено підписом головного бухгалтера ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ";

- довідкою ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ", виданою директором боржника ОСОБА_3 , у якій зазначено, що ОСОБА_2 виконала грошові зобов`язання у сумі 29 200 грн за Договором № 139-Н/12-а від 20.10.2020;

- актом звірки взаємних розрахунків за період з 20.10.2020 по 26.01.2026 за договором № 139-Н/12-а від 20.10.2020, який погоджено директором боржника ОСОБА_3 та скріплено печаткою ТОВ Будівельна Фірма "МОНОЛІТ".

Станом на день подачі заяви з майновими вимогами, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" взяті на себе зобов`язання за договорами № 139-Н/12-а, № 135-Н/12-а від 20.10.2020, щодо будівництва та передачі у власність заявника нежитлових приміщень не виконало, що стало підставою звернення Боу Я.О. до суду із заявою.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг), згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Абз. 5 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом( ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України)

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про інвестиційну діяльність (у редакції, чинній на момент укладання договорів) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних

цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів

діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути, зокрема, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).

Ст. 4 Закону України Про інвестиційну діяльність (у відповідній редакції) визначено, що об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

За змістом ст. 7 Закону України Про інвестиційну діяльність (у відповідній редакції) всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом.

Абз. 1 ст. 9 Закону України Про інвестиційну діяльність (у відповідній редакції) визначено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Відтак, зазначений договір передбачає як грошові, так майнові права (обов`язки) сторін договору.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ст. 190 Цивільного кодексу України).

Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Висновки суду.

Досліджуючи правову природу зобов`язань, які виникли між заявниками та боржником на підставі договорів № 132-Н/12-а від 20.10.2020, № 139-Н/12-а, № 135-Н/12-а від 20.10.2020, суд дійшов висновку, що зобов`язання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині перерахування коштів/інвестиційних внесків забудовнику були грошовими зобов`язаннями та були виконані, а зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" щодо здійснення будівництва квартир, введення об`єктів в експлуатацію та передачі їх інвестору/заявникам виконані не були, однак не мали характеру грошових, а є майновими. Тобто, вимоги ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ БФ "МОНОЛІТ" мають майновий характер.

Приписами абз. 5 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Однак, вказана норма Кодексу України з процедур банкрутства не містить алгоритму вираження майнових вимог у грошовій формі. Тому кредитор вільний у виборі способу доказування суду величини грошової суми, яка виражає його майнову вимогу та доказів в її обґрунтування.

Майнові вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" за спірними договорами оцінені в сумі фактично інвестованих грошових коштів, з урахуванням визначення у національній валюті еквіваленту, сплаченого у іноземній валюті, на дату звернення до суду із заявою кредитора.

Оцінюючи надані заявниками докази в сукупності, зокрема, дослідивши та перевіривши подані кредиторами документи, відзив боржника та повідомлення розпорядника майном боржника про розгляд вимог, суд вважає, що вимоги кредиторів є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд:

визнає майнові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ", що складаються з майнових вимог на нежитлові приміщення 132-Н та 133-Н, розташованих в підвальному поверсі 1 секції, загальною площею 26,7 кв.м у будинку по вул. Парусна, 1-У (будівельний № 12-А) у 9-му мікрорайоні м. Чорноморськ, які виражені у грошовому еквіваленті у сумі 26 700,00 грн, із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів. Решту вимог, які складаються з витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в сумі 5 324,80 грн врахувати в 1 (першу) чергу вимог кредиторів;

визнає майнові вимоги ОСОБА_10 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ", що складаються з: майнових вимог на нежитлове приміщення 135-Н, загальною площею 29,2 кв.м., розташованого в підвальному поверсі 2 секції, у будинку будівельний АДРЕСА_6 , які виражені у грошовому еквіваленті у сумі 29 200,00 грн; майнових вимог на нежитлове приміщення 139-Н, загальною площею 29,2 кв.м., розташованого в підвальному поверсі 2 секції, у будинку будівельний АДРЕСА_6 , які виражені в грошовому еквіваленті у сумі у сумі 29 200,00 грн, із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів. Решту вимог, які складаються з витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в сумі 5 324,80 грн врахувати в 1 (першу) чергу вимог кредиторів.

Включення майнових вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до реєстру вимог кредиторів, виражених в грошових одиницях (абз. 5 ч. 2 ст. 45 КУзПБ), не змінюють підстав виникнення та порядок виконання зобов`язань (грошових або майнових) поза межами справи, оскільки вказані положення законодавства не містять підстав для припинення майнового зобов`язання та виникнення грошового зобов`язання. Однак, у справі про банкрутство саме реєстр грошових вимог кредиторів, який містить відомості щодо пасиву боржника, є об`єктом аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища його на ринках, що здійснюється розпорядником майном боржника та підлягає оцінці кредиторами і судом у підсумковому засіданні суду для визначення подальших процедур у справі.

З огляду на зазначене, права кредиторів з майновими вимогами до боржника підлягають захисту у справі про банкрутство на рівні з грошовими вимогами кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 46, ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати майнові вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 31428820), що складаються з майнових вимог на нежитлові приміщення 132-Н та 133-Н, розташованих в підвальному поверсі 1 секції, загальною площею 26,7 кв.м у будинку по вул. Парусна, 1-У (будівельний № 12-А) у 9-му мікрорайоні м. Чорноморськ, які виражені у грошовому еквіваленті у сумі 26 700 грн, із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів. Решту вимог, які складаються з витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в сумі 5 324,80 грн врахувати в 1 (першу) чергу вимог кредиторів.

2. Визнані у п. 5 цієї ухвали суду вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, однак не надають ОСОБА_1 право вирішального голосу на зборах кредиторів.

3. Визнати майнові вимоги ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 31428820), що складаються з: майнових вимог на нежитлове приміщення 135-Н, загальною площею 29,2 кв.м., розташованого в підвальному поверсі 2 секції, у будинку будівельний № 12-А у 9-му мікрорайоні м. Чорноморськ, які виражені у грошовому еквіваленті у сумі 29 200,00 грн; майнових вимог на нежитлове приміщення 139-Н, загальною площею 29,2 кв.м., розташованого в підвальному поверсі 2 секції, у будинку будівельний АДРЕСА_6 , які виражені в грошовому еквіваленті у сумі у сумі 29 200,00 грн, із задоволенням у 4 (четверту) чергу вимог кредиторів. Решту вимог, які складаються з витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в сумі 5 324,80 грн врахувати в 1 (першу) чергу вимог кредиторів.

4. Визнані у п. 8 цієї ухвали суду вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, однак не надають ОСОБА_11 право вирішального голосу на зборах кредиторів.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 08 червня 2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвалу складено та підписано 15 червня 2026 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна Фірма "МОНОЛІТ"; розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Нікітіної Г.Е.; Головного управління ДПС в Одеській області; Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області; представнику заявників адвокату Бікяшеву Д.М.

Суддя Л.І. Грабован