Ухвала суду № 137417361, 15.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

15 червня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/701/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 8620/26 від 10.06.2026 р.) Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради (55002, Миколаївська область, м. Південноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 23; код ЄДРПОУ 30055111) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-2012 ЮК» (55001, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, вул. Спортивна, 4; код ЄДРПОУ 38115832) про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 61694,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради звернулосья до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-2012 ЮК» про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 16.03.2021 р. до договору про закупівлю № 142 від 03.02.2021, укладеної між КП «СКГ» та ТОВ «Геліос 2012 ЮК».;

- стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 61694,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що додаткова угода №1 від 16.03.2021 була укладена без наявності обґрунтованих підстав для підвищення цін, оскільки документи, надані постачальником, не містять достатньої інформації щодо коливання ціни на ринку паливно-мастильних матеріалів з дати підписання договору про закупівлю до дати укладення додаткової угоди № 1 від 16.03.2021. Так, позивач стверджує, що оскільки були відсутні підстави для збільшення ціни передбачені п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», спірна додаткова угода є недійсним правочином, та відповідно усі фінансові зобов`язання, що виникли на підставі цієї угоди, не можуть бути визнані обов`язковими. Таким чином, за ствердженням позивача, проведення розрахунків з відповідачем за отримані позивачем протягом березня-червня 2021 року нафтопродукти по ціні, більшій ніж передбачено умовами договору № 142, є порушення вимоги п. 2 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та ст.ст. 526 і 629 Цивільного кодексу України, що призвело до незаконних витрат на загальну суму 61694,50 грн. (з ПДВ).

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також частиною 1 та 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Наразі суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, у позові заявником заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Однак, даний спір про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення грошових коштів у розмірі 61694,50 грн. з урахуванням заявлених позовних вимог, категорії та складності справи, а також обсягу доказів у справі, підлягає вирішенню у загальному позовному провадженні, отже інтереси позивача в даній справі може представляти особа виключно адвокат або особа у порядку самопредставництва.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Таким чином, представництво інтересів Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради у цій справі у суді може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва, і що має підтверджуватись статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).

Згідно з ч. 9 ст. 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Як випливає з матеріалів позовної заяви, дану позовну заяву від імені Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради підписано представником Пластмак Яною Віталіївною. При цьому на підтвердження повноважень вказаного представника до позову надано:

- довіреність у порядку передоручення від 06.08.2025 р., що сформована у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Вказана довіреність в порядку передоручення видана Паламарчук Лідією Вадимівною на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 30055111), сформованого засобами підсистеми "Електронний суд", за змістом якої Паламарчук Л.В. уповноважує в порядку передоручення Пластамак Я.В. представляти інтереси Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців);

- витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 30055111);

- довіреність № 320 від 09.06.2026 р., що видана Комунальним підприємством «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради, якою юрисконсульта Пластамак Яну Віталіївну уповноважено представляти інтереси підприємства в усіх правоохоронних органах, органах прокуратури, судових органах (Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції, у тому числі господарських та інших спеціалізованих судах; як у судах першої інстанції, так і в судах апеляційної та касаційної інстанцій, включаючи Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, інші вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України), органах державної виконавчої служби з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, а також в з усіма правами, наданими законом стягувачу, боржнику та іншому учаснику виконавчого провадження, у тому числі з правом, зокрема, складати, підписувати і подавати позовні та інші заяви, відзиви та пояснення на позовні та інші заяви.

Зі змісту вказаних документів не вбачається, що позивач уповноважує Пластамак Я.В. як адвоката. Також матеріали позовної заяви взагалі не містять відомостей про наявність у особи, яка підписала позовну заяву, статусу адвоката, або наявність у підписанта трудових відносин з позивачем з правом представляти інтереси позивача в порядку самопредставництва.

Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь - якого представництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 248 Цивільного кодексу України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема закінчення строку довіреності.

За приписами ст. 247 Цивільного кодексу України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 вказано, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

У вказаній ухвалі Велика Палата Верховного Суду також вказала, що зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Крім того, суд зазначає, що законодавець не пов`язує момент набуття повноважень посадової особи із внесенням інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не передбачає прямого обов`язку внесення відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, а тому відсутність таких даних не позбавляє особу його повноважень за посадою на підставі наказу. У цьому випадку основним є реалізація повноважень саме за фактом перебування особи на посаді, а не за фактом внесення відомостей про цю особу як про підписанта до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.02.2024 у справі №758/10170/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 дійшла висновків, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з реєстру як на достовірні.

Крім того, аналіз частини третьої статті 56 ГПК України дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

До того ж надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи. Така ж правова позиція викладена у низці ухвал та постанов Верховного Суду, зокрема в ухвалах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №917/751/19, від 16.12.2020 у справі №917/855/20, від 28.04.2022 у справі №914/3293/20, та у постановах Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, від 25.08.2022 у справі №910/25456/15.

Поряд з цим відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Як вказано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24), в разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради керівником вказаної юридичної особи є Паламарчук Лідія Володимирівна, представником Тарасенко Наталія Іванівна.

Так, в ЄДР відсутні дані про Пластамак Я.В. як представника, що поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи.

Відтак, належних і допустимих доказів наявності у Пластамак Я.В. повноважень представляти інтереси позивача у порядку самопредставництва суду не надано.

За відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу як представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) відомостей, що така особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в суді без довіреності в порядку самопредставництва, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 7 березня 2018 року в справі № 921/502/17-г/8, від 23 січня 2020 року в справі № 905/1144/19, від 2 березня 2020 року в справі № 910/6718/19, від 13 березня 2020 року в справі № 922/2844/19, від 23 січня 2020 року в справі № 926/1336/19.

Суд зауважує, що таке тлумачення не може бути кваліфіковано як прояв надмірного формалізму, оскільки відсутність підтвердження повноважень підписанта діяти у даному судовому процесі саме як адвокат, а також діяти в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) унеможливлює встановлення волевиявлення Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради на надання повноважень Пластамак Я.В. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана особа може діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а також як адвокат в інтересах позивача як клієнта.

Враховуючи наведене, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження повноважень Пластамак Я.В. на підписання та подання від імені Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради позовної заяви, суд вважає, що позовну заяву від імені позивача подано та підписано неуповноваженою особою.

Згідно з приписами п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи те, що позовна заява від імені Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради підписана особою, яка не має права її підписувати, вказана позовна заява Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-2012 ЮК» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 61 694,50 грн. підлягає поверненню.

Також суд звертає увагу позивача на те, що у даному випадку права позивача не порушуються, оскільки згідно частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідним позовом до господарського суду після усунення недоліків.

Враховуючи, що позовна заява (вх. № 8620/26 від 10.06.2026 р.) з додатками сформована позивачем за допомогою системи "Електронний суд", відповідно фактичне повернення матеріалів позовної заяви з додатками у паперовій формі судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 60, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Повернути позовну заяву Комунального підприємства «Служба комунального господарства» Південноукраїнської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-2012 ЮК» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 61 694,50 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 15.06.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва