Рішення № 137416040, 16.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/23316/25

Провадження №: 2-о/755/92/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді - Гаврилової О.В.,

присяжних: Шевченка М.В., Ярути Н.В.,

за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за заявою Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про призначення опікуна над недієздатною особою, -

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просить суд: призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява мотивована тим, що до органу опіки та піклування надійшла заява ОСОБА_2 про доцільність призначення її опікуном над недієздатним сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На засіданні опікунської ради встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства безстроково, страждає психічним захворюванням, не здатний захищати свої права, не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, потребує стороннього догляду, нагляду, допомоги та опіки, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 квітня 2006 року визнаний недієздатною особо. Недієздатний та його матір зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , житлово-побутові умови задовільні, про що 10 листопада 2025 року складений відповідний акт. ОСОБА_2 вдова, пенсіонерка, за місцем проживання характеризується позитивно, медичних протипоказань щодо призначення опікуном над сином не має, згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України, на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, син та онук кандидата в опікуни не заперечують щодо здійснення ОСОБА_2 функцій опікуна над ОСОБА_1 , інших осіб, які б виявили бажання бути опікунами над ОСОБА_1 немає.

Справа була передана в провадження судді Яровенко Н.О., у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку окремого провадження з призначенням судового засідання.

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.

Справу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року справу прийнято до провадження судді Гаврилової О.В.

Представник Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Березанський В.І. в судовому засіданні надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у заяві та додатково пояснив, що раніше недієздатному ОСОБА_1 опікун не призначався, до звернення ОСОБА_2 до органу опіки та піклування ОСОБА_1 на обліку в органі опіки та піклування не перебував, його особової справи в органі не було. На підставі заяви ОСОБА_2 було проведено обстеження умов проживання, опікунською радою розглянуті документи, на підставі яких складено подання. Просив заяву задовольнити, призначити ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив призначити його мати ОСОБА_2 опікуном та пояснив, що до цього опікун йому не призначався. Зазначив, що з 15 років він 34 рази був на стаціонарному лікуванні в лікарні Павлова, останній раз 5 років тому, в 2009 році лікувався в Глевасі. Наразі він кожний місяць приходить до психо-неврологічного диспансеру де отримує ліки, які постійно приймає. Постійний догляд за ним здійснює мати ОСОБА_2 , з якою вони спільно проживають, мати йому в усьому допомагає, в тому числі й під час нічних панічних атак.

ОСОБА_2 в судовому засіданні просила призначити її опікуном над недієздатним сином ОСОБА_1 , про що також подала до суду письмову заяву. Надала пояснення аналогічні наведеним вище поясненням ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали даної справи та справи №2-0-5/1 2006р., оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч.1 ст.293 ЦПК України)

Судом установлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 квітня 2006 року (справа №2-0-5/1 2006р.) визнано недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно положень ч. 1 ст. 241 ЦПК України (в редакції, що діяла на час визнання ОСОБА_1 недієздатним), суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

За дослідженими в судовому засіданні матеріалами цивільної справи №2-0-5/1 2006р. вбачається, що заявником ОСОБА_3 в поданій до суду заяві ставилось лише питання про визнання його сина ОСОБА_1 недієздатним. В межах справи №2-0-5/1 2006р. питання про призначення опікуна не вирішувалось.

Учасники справи пояснили в судовому засіданні, що раніше опікун ОСОБА_1 не призначався.

Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-які правочини. Такі дії від імені недієздатної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

В рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. (абзаци перший, третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також убачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, та саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Отже призначення опікуна недієздатній особі, на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначений Главою 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Статтею 58 ЦК України визначено коло осіб над якими встановлюється опіка, зокрема у ній зазначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Як передбачено ч. 5 ст. 63 ЦК України, фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.

При вирішенні питання про можливість призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_1 , судом установлено наступне.

ОСОБА_2 є матір`ю недієздатного ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Як убачається з долучених до заяви копій документів, ОСОБА_2 з 2015 року є пенсіонером за віком та згідно довідки пенсійного фонду з листопада 2024 року по жовтень 2025 року включно отримала пенсію в загальному розмірі 68 773,56 грн, за місцем проживання їй надано характеристику, згідно якої зауважень щодо неї не надходило, згідно довідки про стан здоров`я медичних протипоказань щодо призначення її опікуном немає, згідно витягу з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України, на території України станом на 13 жовтня 2025 року до кримінальної відповідальності не притягувалась, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Обмежень, визначених статтею 64 ЦК України щодо призначення заявника опікуном, судом не встановлено.

Недієздатний ОСОБА_1 та його матір ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , де УСВП Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації були обстежені житлово-побутові умови, про що 10 листопада 2025 року складений відповідний акт, з якого вбачається, що житлово-побутові умови задовільні.

Син та онук кандидата в опікуни не заперечують щодо здійснення ОСОБА_2 функцій опікуна над ОСОБА_1 , інших осіб, які б виявили бажання бути опікунами над ОСОБА_1 не встановлено.

Відповідно до норм ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Статтею 56 ЦК України встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 60 ЦК України передбачено встановлення судом опіки над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства по захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Згідно витягу з протоколу засідання Опікунської ради Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 листопада 2025 року №10, ухвалено підготувати заяву та подання органу опіки та піклування до Дніпровського районного суду міста Києва про доцільність призначення опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , над її сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 квітня 2006 року визнаний недієздатною особою.

Відповідно до Подання органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 листопада 2025 року №49-135 «Про доцільність призначення ОСОБА_2 опікуном над її сином ОСОБА_1 », вивчивши матеріали справи, виходячи з інтересів ОСОБА_1 , враховуючи стосунки між майбутнім опікуном та підопічним, можливості та бажання ОСОБА_2 виконувати обов`язки опікуна, враховуючи пропозиції Опікунської ради Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування просить суд призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над її сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 квітня 2006 року визнаний недієздатною особою.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Враховуючи, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає разом із сином, здійснює за ним постійний догляд, медичних протипоказань щодо призначення її опікуном не має, не знятої чи не погашеної судимості також не має та в розшуку не перебуває, за місце проживання характеризується формально позитивно, а також враховуючи особисті стосунки між матір`ю та сином, які є близькими родичами, що в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_2 обов`язків опікуна над недієздатним сином, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України)

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про призначення опікуна над недієздатною особою є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 41, 55, 56, 58, 60, 62, 63 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 76-83, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 299, 300, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ: 37203257, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Івана Котляревського, буд. 1/1) в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), про призначення опікуна над недієздатною особою - задовольнити.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 16 червня 2026 року.

Суддя:

Присяжні:

1.

2.