Окрема думка судді № 137415852, 16.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

"16" червня 2026 р.

Окрема думка

судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні

за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3

(справа № 753/15091/22) щодо ухвали

про задоволення заяви прокурора про відвід судді

Хронологія та підстави заявлення відводу

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва з грудня 2022 року перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (справа № 753/15091/22).

Ця справа стосується подій, які йменують Революцією гідності, що відбулися в Україні у період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року.

Ухвалами колегії суддів від 12 та 18 травня 2026 року були задоволені заяви прокурора про відвід двох інших суддів із підстав, аналогічних тим, які наведені у заяві про мій відвід.

18 травня 2026 року о 16 год. 19 хв., після задоволеного відводу, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями мене було визначено членом колегії суддів у цьому кримінальному провадженні

(тобто за 5 робочих днів я вже стала третьою суддею, яку включили до складу колегії суддів).

Того ж дня, 18 травня 2026 року, прокурором ОСОБА_4 було складено заяву про мій відвід, яка надійшла до суду зранку наступного дня та була зареєстрована канцелярією 19 травня 2026 року о 09 год. 52 хв.

Як слідує зі змісту заяви прокурора про відвід та ухвали колегії суддів про її задоволення, єдиною обставиною, яка була покладена в основу висновку про наявність підстав для мого відводу, стало те, що я входжу до складу колегії суддів, яка здійснює судовий розгляд (під головуванням судді ОСОБА_5 ) іншого кримінального провадження за обвинуваченням інших осіб, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (справа № 699/1149/21).

На думку прокурора, у вказаному кримінальному провадженні та у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (справа № 753/15091/22) досліджуються тотожні фактичні обставини, пов`язані зі створенням та діяльністю злочинної організації, викраденням і вбивством ОСОБА_8 . При цьому прокурор зазначала, що у справі № 699/1149/21 на момент подання заяви про відвід уже було досліджено значну частину письмових доказів.

Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України як на підставу для відводу судді та практику ЄСПЛ, а також обґрунтовуючи необхідність забезпечення права потерпілої на доступ до правосуддя і розгляд справи у розумний строк, прокурор просила відвести мене від участі у розгляді справи № 753/15091/22.

Із наведеними доводами колегія суддів погодилася та ухвалою колегії суддів Дарницького районного суду м. Києва 16 червня 2026 року у складі головуючого судді ОСОБА_9 , суддів ОСОБА_10 та ОСОБА_1 в цій справі мене відведено від розгляду кримінального провадження.

Категорично не погоджуюсь із зазначеною ухвалою колегії суддів, яка постановлена більшістю голосів, а тому на підставі ч. 3 ст. 375 КПК України вважаю необхідним висловити окрему думку.

Обґрунтування незгоди з судовим рішенням

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

У цьому ж рішенні йдеться про те, що позиція учасника судового провадження з приводу того, що існують причини побоюватися, що певний суддя може бути небезстороннім, має враховуватись, проте вона не може бути вирішальною. У кожному конкретному випадку відповідні сумніви, побоювання, висловлені стороною у справі, повинні бути об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006).

Дійсно, я входжу до складу колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_5 , яка здійснює судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (справа № 699/1149/21).

Наразі у вказаному кримінальному провадженні після зміни головуючого судді та складу суду нарешті триває стадія оголошення та дослідження документів, наданих стороною обвинувачення. Їх дослідження станом на теперішній час не завершено, як не завершено й судовий розгляд цього кримінального провадження загалом.

При цьому мені не відомо, чи дійсно матеріали кримінальних проваджень справ № 699/1149/21 та № 753/15091/22 стосуються тотожних фактичних обставин, а також чи ґрунтуються вони на одних і тих самих доказах та документах, як про це зазначено у заяві прокурора про відвід, у будь-якому випадку вони стосуються притягнення до кримінальної відповідальності різних обвинувачених, стосовно кожного з яких застосовується принцип індивідуальної відповідальності.

Я не можу погодитися з висновком про те, що моя участь у складі колегії суддів в іншому кримінальному провадженні, в якому наразі триває дослідження доказів, може вказувати на наявність сумнівів у моїй неупередженості під час розгляду цього кримінального провадження.

Тим не менш, станом на 16 червня 2026 року в жодній справі остаточне судове рішення не ухвалене. І навіть у разі його ухвалення моя участь у складі колегій суддів стосовно різних обвинувачених не може вплинути й у майбутньому на ці судові процеси.

Заява про відвід чи самовідвід, яка розглядається судом, має містити конкретні факти.

Водночас й у рішенні від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v Russia, заяви № 46632/13 і № 28671/14) Європейський суд з прав людини підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження.

Вочевидь інститут відводу судді та сформовані у практиці ЄСПЛ критерії суб`єктивної та об`єктивної безсторонності спрямовані на забезпечення довіри учасників кримінального провадження до суду та усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості складу суду.

Разом із тим, під час розгляду заяви про відвід сторона захисту не підтримала доводи про існування будь-яких сумнівів щодо моєї безсторонності та не зазначала про наявність обставин, які б могли поставити під сумнів справедливість судового розгляду за моєї участі.

Прикметно також, що наведені прокурором аргументи у заяві були спрямовані в інтересах прав потерпілої на доступ до правосуддя та розгляд справи впродовж розумного строку.

Мені складно погодитися з таким обґрунтуванням, оскільки задоволення заяви про відвід за наведених прокурором підстав неминуче тягне за собою чергову зміну складу суду, враховуючи невелику кількість суддів з кримінальною спеціалізацією зміну підсудності розгляду цього кримінального провадження та відповідно подальше і (без цього) затягування строків розгляду кримінального провадження.

Водночас маю зауважити, що я не зв`язана позицією колегії суддів щодо задоволення попередніх двох заяв прокурора про відвід суддів з аналогічних підстав.

Незважаючи на те, що необхідність захисту прав потерпілої стала одним із ключових аргументів на користь мого відводу, думка самої потерпілої щодо наявності чи відсутності відповідних тверджень більшістю колегії суддів навіть не встановлювалася.

Отже, з огляду на викладене вважаю, що була відсутня обставина, передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, яка викликала сумнів у неупередженості та виключала мою участь у кримінальному провадженні, тому заява прокурора в частині відводу не підлягала задоволенню.

Суддя ОСОБА_11