Ухвала суду № 137415714, 01.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/9848/26

провадження №: 2/752/10212/26

У Х В А Л А

Іменем України

01.06.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРДЖИ ІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ К» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «СИНЕРДЖИ ІНВЕСТ», в особі представника Михайлюка В.І. звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ К» про відшкодування шкоди.

Згідно зі статтею 186 ЦІК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши предмет позову та суб`єктний склад сторін, суд прийшов до висновку, що вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з чим наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

З обґрунтування позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що ТОВ «СИНЕРДЖИ ІНВЕСТ» є власником нежитлових приміщень № 201, 101, 8, 1 у будівлі (літера А) у м. Києві по вул. Жилянській, 59. Безпосередньо шкода була завдана частині вказаного об`єкта нерухомості. Нежитлове приміщення № 195 у вищезазначеній будівлі, з якого відбулось залиття перебуває у власності ТОВ «НІКОЛЬ К». Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право саме в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів,тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Наведена норма підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відтак норми процесуальних законів наведено тут і далі у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництвапідприємцями

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаний спір належить до юрисдикції господарського суду відповідно до суб`єктного складу.

Викладена вище позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс/18) та Великої Палати Верховного Суду викладеними в постанові від 09.10.2019 року у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19).

Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що характер спірних правовідносин не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Сплата судового збору підтверджується платіжною інструкцією № 477 від 16.03.2026 року на суму 3328,00 грн. Суд вважає доцільним повернути сплачену суму судового збору позивачу.

Керуючись ст. ст. 19, 175, 186, 260-261, 353, ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРДЖИ ІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ К» про відшкодування шкоди, у зв`язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Повернути ТОВ «СИНЕРДЖИ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 41462579, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 112) сплачений судовий збір у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гр ивень 00 копійок за платіжною інструкцією № 477 від 16.03.2026 року.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ю.Ю. Мазур