Ухвала суду № 137415582, 16.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" червня 2026 р. Справа № 911/424/25

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Малого приватного підприємства «Кім» № 28 від 10.06.2026 про повернення судового збору у справі

за позовом Пристоличної сільської ради

до Малого приватного підприємства «Кім»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

встановив:

У січні 2025 року Пристолична сільська рада звернулася до Господарського суду Київської області із позовом до Малого приватного підприємства «Кім» (далі МПП «Кім») про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Господарський суд Київської області рішенням від 05.05.2025 відмовив у задоволенні позову повністю.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.09.2025 вказане рішення скасував, прийняв нове рішення, яким позовні вимоги Пристоличної сільської ради задовольнив та стягнув з МПП «Кім» на користь Пристоличної сільської ради витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн.

На примусове виконання вказаної постанови Господарський суд Київської області видав 16.10.2025 наказ.

Через підсистему «Електронний суд» 09.06.2026 від МПП «Кім» надійшла скарга № 26 від 08.06.2026 на дії (бездіяльність) державного виконавця, у якій скаржник просить суд:

- визнати поважними причинами пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черенок Юлії Євгеніївни, а саме постанови № 79486504 від 03.11.2025 про відкриття виконавчого провадження, задовольнити клопотання та поновити строк на оскарження;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черенок Юлії Євгеніївни щодо неповідомлення МПП «Кім» про відкриття виконавчого провадження № 79486504 від 03.11.2025;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черенок Юлії Євгеніївни № 79486504 від 03.11.2025 про відкриття виконавчого провадження.

Разом із скаргою МПП «Кім» подало заяву про забезпечення позову, в якій скаржник просив суд зобов`язати Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні № 79486504 від 03.11.2025 до прийняття судового рішення у справі № 911/424/25.

Ухвалою від 09.06.2026 суд поновив МПП «Кім» пропущений строк для подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця та прийняв скаргу до розгляду, розгляд скарги суд призначив на 29.06.2026. Цією ж ухвалою суд залишив без задоволення заяву МПП «Кім» про забезпечення позову.

Через підсистему «Електронний суд» 10.06.2026 МПП «Кім» подало заяву про повернення судового збору, в якій зазначає, що для розгляду заяви про забезпечення позову сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн, який підлягає поверненню на підставі пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Обгрунтовуючи заяву, заявник посилається на те, що ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2026 залишено без задоволення заяву МПП «Кім» про забезпечення позову. Заявник зазначає, що за змістом процесуальних кодексів (зокрема статті 153 ГПК України), якщо суд залишає без задоволення заяву про забезпечення позову виключно з мотивів того, що вона подана з порушенням правил підсудності чи повноважень (тобто має розглядатися іншим судом, наприклад касаційною інстанцією за статтею 332 ГПК України), фактично така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду по суті.

Розглянувши заяву МПП «Кім» про повернення судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, разом зі скаргою на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця МПП «Кім» подало заяву про забезпечення позову, за подання якої сплатило судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Суд ухвалою від 09.06.2026 залишив без задоволення вказану заяву.

Звертаючись із заявою про повернення судового збору, заявник посилається на те, що суд дійшов висновку про відсутність повноважень щодо зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, а тому, на думку заявника, подана ним заява фактично не підлягала розгляду та мала бути повернута без розгляду, що є підставою для повернення сплаченого судового збору.

Суд не погоджується із наведеними доводами з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Наведений перелік підстав для повернення судового збору є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У даному випадку ухвалою суду від 09.06.2026 заяву МПП «Кім» про забезпечення позову не було повернуто заявнику, не було залишено без розгляду та не було відмовлено у відкритті провадження щодо неї. Натомість суд розглянув подану заяву та за результатами її розгляду постановив ухвалу про залишення її без задоволення.

Сам по собі висновок суду про те, що під час розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця положення Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову не підлягають застосуванню, а також про відсутність у суду повноважень щодо зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, не змінює процесуальної природи ухваленого судового рішення та не свідчить про повернення заяви чи залишення її без розгляду.

Суд також враховує, що відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звернення до суду із заявою про забезпечення позову є процесуальною дією учасника справи, який самостійно визначає зміст своїх вимог, обраний спосіб процесуального захисту та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із поданням відповідної заяви.

У даному випадку МПП «Кім» реалізувало своє процесуальне право на звернення до суду із заявою про забезпечення позову, однак за результатами її розгляду суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав та процесуальних повноважень для застосування заявленого заходу.

Сам по собі факт відмови у задоволенні поданої заяви або незгода заявника з мотивами такої відмови не може створювати підстав для повернення судового збору, оскільки інше фактично покладало б на державу ризик наслідків обрання учасником справи неналежного процесуального способу захисту своїх прав, що суперечить принципу диспозитивності господарського судочинства та положенням частини четвертої статті 13 ГПК України.

Отже сплата судового збору за подання заяви про забезпечення позову є наслідком реалізації заявником власних процесуальних прав, а негативний результат розгляду такої заяви не належить до визначених законом випадків, з якими пов`язується повернення судового збору.

Також варто зауважити, що посилання заявника на статтю 153 ГПК України є помилковим, оскільки вказана норма регулює правовідносини, пов`язані із наказним провадженням.

Відтак наведені заявником положення не регулюють спірні процесуальні правовідносини та не можуть бути підставою для висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягала поверненню заявнику або залишенню без розгляду.

Враховуючи викладене в сукупності, наведені заявником обставини не належать до передбачених частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» підстав для повернення сплаченої суми судового збору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що правові підстави для повернення МПП «Кім» судового збору у сумі 1331,20 грн відсутні, у зв`язку з чим заява про його повернення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Малого приватного підприємства «Кім» № 28 від 10.06.2026 про повернення судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Щоткін