Ухвала суду № 137415501, 16.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.06.2026Справа № 906/246/26

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" (10031, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Маршала Рибалка, будинок 29) до 1) Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9) 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул.Могили Петра, будинок 24) про визнання акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу в частині недійсним, зобов`язання припинити дії,

Без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В:

Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях в якому просить:

1) визнати недійсним акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 20 грудня 2019 року в частині безпідставної кваліфікації статусу Державного підприємства Житомирська ПМК - як цілісного майнового комплексу, прийнятий всупереч рішення виконкому Житомирської міської ради №695 від 14.09.2006 та свідоцтва про право власності від 19.09.2006 на майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона";

2) Фонду державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях припинити дії, які порушують право позивача на приватизацію окремих, індивідуально визначених об`єктів нерухомого майна (відповідно інвентарної справи №17172 / майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" шляхом вилучення з Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі і тих, що передані в оренду відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами) (останні зміни внесено наказом Фонду державного майна України від 22.12.2025 №2338), запису про статус Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", як єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", замінивши його записом: "майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона".

Ухвалою від 09.03.2026 позовну заяву залишено без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу та строку їх усунення.

17.03.2026 до суду від Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" надійшло письмове доповнення до позовної заяви та позовна заява із зазначенням правильних адреси місцезнаходження та ідентифікаційного коду Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, а також докази відправлення копій позовної заяви і доданих до неї документів за належною адресою місцезнаходження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (опис вкладення у цінний лист від 16.03.2026, фіскальний чек та поштова накладна від 16.03.2026).

Ухвалою суду від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.04.2026 о 9:30.

15.04.2026 за вх.№01-44/154/26 через загальний відділ від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову (вих.№056-26 від15.04.2026). В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, останні зміни внесені наказом Фонду №2338 від 22.12.2025 включено до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, у зв`язку з чим 27.02.2026 виготовлена інформація по лоту: Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона". Органом приватизації ЄМК ДП "Житомирська пересувна механізована колона" визначено РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирських областях. Заявник вказує, що неодноразово звертав увагу РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирських областях на ту ключову обставину, що державне підприємство "Житомирська пересувна механізована колона" не є і не була єдиним майновим комплексом. Про це свідчить витяг з рішення №695 від 14.09.2006, і перелік до нього. А свідоцтво про право власності, чітко встановлює, що державне підприємство "Житомирська пересувна механізована колона", - є майновим комплексом, а не цілісним (єдиним) майновим комплексом в розумінні ст.191 ЦК України.

Лист №042-26 від 26.03.2026 за підписом В.о. міського голови, засвідчує, що з моменту прийняття рішення №695 від 16.09.2006 Житомирської міської ради про статус ДП "Житомирська пересувна механізована колона" як майновий комплекс.

Позивач вважає, що включення ФДМ України та його підзвітними структурами у Перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, ДП "Житомирська пересувна механізована колона", як ЄМК не відповідає чинному законодавству України.

Позивач наголошує на тому, що відповідачами продовжуються активно вчиняються дії, спрямовані на виставлення орендованого майна ДП "Житомирська пересувна механізована колона" на аукціон в систему Prozorro, з метою його продажу третім особам, а відтак просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях вчиняти будь-які дії щодо виставлення на аукціон, відчуження або передачі в користування третім особам об`єктів нерухомого майна ДП "Житомирська пересувна механізована колона", що знаходить за адресою: вул. Тараса Бульби-Боровця, 29, м. Житомирі, 10031, які є предметом спору у справі №906/246/26 до моменту набрання рішення суду у даній справі законної сили.

- заборонити РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях приймати рішення про припинення договору оренди (без номера) від 08.04.1997 до моменту набрання рішення суду у даній справі законної сили.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.04.2026 прийнято до розгляду заяву Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про забезпечення позову вих.№056-26 від 15.04.2026 (вх.№01-44/1541/26 від 15.04.2026). Призначено судове засідання для розгляду заяви на 21 квітня 2026 р. о 09:15 год.

21.04.2026 за вх.№4930 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшли додаткові пояснення позивача щодо необхідності забезпечення позову (вих.№059-26 від 20.04.2026) разом з доданими документами.

Крім того, 21.04.2026 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшли заперечення позивача (вих.№058-26 від 17.04.2026) щодо відзиву відповідача 2 на позовну заяву.

Разом з тим, 21.04.2026 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшла заява позивача (вих.№060-26 від 21.04.2026) про відсторонення представника відповідача 1 Пономаренка В.С. від участі у справі №906/246/26, як особи, яка не надала правомірного документу в підтвердження свого статусу як належного представника.

20.04.2026 за вх.№4925 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача 2 на заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні 21.04.2026 представник відповідача 1 з посиланням на ч.5 ст.30 ГПК України заявив усне клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суд міста Києва.

Протокольною ухвалою від 21.04.2026 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 12.05.2026 о 12:30.

23.04.2026 за вх.№5110 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача 2 про відмову позивачу в долученні до матеріалів справи додаткових пояснень від 20.04.2026 №059-26.

24.04.2026 за вх.№5134 на адресу суду надійшов відзив відповідача 1 на позовну заяву.

Також, 24.04.2026 за вх.№01-44/1685/26 на адресу суду надійшло клопотання відповідача 1 про передачу справи №906/246/26 за підсудністю до Господарського суду міста Києва. Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки одним із відповідачів у справі визначено Фонд державного майна України, який є центральним органом виконавчої влади, то спір у даній справі в силу положень ч.5 ст.30 ГПК України віднесено до виключної юрисдикції Господарського суду міста Києва.

11.05.2026 за вх.№5818/26 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшли заперечення позивача (вих.№070-26 від 10.05.2026) на клопотання відповідача 1 про передачу справи за підсудністю. Відповідно до яких вважає, що у відповідності до вимог ч.3 ст.30 ГПК України спір має розглядатися судом за місцезнаходженням майна, тому просить відмовити в задоволенні клопотання за безпідставністю.

Також, 11.05.2026 за вх.№01-44/1888/26 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшло клопотання позивача (вих.№071-26 від 11.05.2026) про витребування у відповідачів доказів.

В судовому засіданні 12.05.2026 представник відповідача 1 просив задовольнити клопотання про передачу справи за підсудністю.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Представник відповідача 2 підтримав клопотання відповідача 1 про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.05.2026 справу №906/246/26 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 прийнято справу № 906/246/26 до провадження. Призначено підготовче засідання на 16.07.2026 о 11:00 год.

З матеріалів справи судом встановлено, що Господарським судом Житомирської області не розглянута заява про забезпечення позову, з огляду на що суд вважає за необхідне розглянути останню.

Суд, вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, приходить до таких обґрунтованих висновків.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Предметом спору є визнати недійсним акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України від 20 грудня 2019 року в частині безпідставної кваліфікації статусу Державного підприємства Житомирська ПМК - як цілісного майнового комплексу, прийнятий всупереч рішення виконкому Житомирської міської ради №695 від 14.09.2006 та свідоцтва про право власності від 19.09.2006 на майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона";

2) Зобов`язати Фонд державного майна України та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях припинити дії, які порушують право позивача на приватизацію окремих, індивідуально визначених об`єктів нерухомого майна (відповідно інвентарної справи №17172 / майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" шляхом вилучення з Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі і тих, що передані в оренду відповідно до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами) (останні зміни внесено наказом Фонду державного майна України від 22.12.2025 №2338), запису про статус Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", як єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", замінивши його записом: "майновий комплекс Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона".

У немайнових спорах має досліджуватися обставина стосовно того, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 910/16800/20, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Представник позивача наголошує на тому, що відповідачами продовжуються активно вчиняються дії, спрямовані на виставлення орендованого майна ДП "Житомирська пересувна механізована колона" на аукціон в систему Prozorro, з метою його продажу третім особам, а відтак представник зокрема просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях вчиняти будь-які дії щодо виставлення на аукціон, відчуження або передачі в користування третім особам об`єктів нерухомого майна ДП "Житомирська пересувна механізована колона", що знаходить за адресою: вул. Тараса Бульби-Боровця, 29, м. Житомирі, 10031, які є предметом спору у справі №906/246/26 до моменту набрання рішення суду у даній справі законної сили.

Суд зазначає, що частиною 12 статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20).

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що за посиланням https://prozorro.sale/planning/RAS001-UA-20241114-15906/ розміщено лот про об`єкт приватизації: Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" (код за ЄДРПОУ 00451116) розташований за адресою: м. Житомир, вул. Тараса Бульби-Боровця, 29.

Окрім того зазначено, що Тип власності майна: Державна; Інформація про орган приватизації - РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО РІВНЕНСЬКІЙ ТА ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ.

Таким чином аукціон проводяться від імені держави (державного органу), а відтак заява про забезпечення позову в цій частині не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги заборонити РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях приймати рішення про припинення договору оренди (без номера) від 08.04.1997 до моменту набрання рішення суду у даній справі законної сили, суд зазначає наступне.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть уможливити виконання рішення суду у справі №906/246/26, оскільки у разі продажу майна третій особі або передачі його в оренду іншому суб`єкту, позивач втратить своє законне право на повернення, чи відшкодування вартості проведених поліпшень, у відповідності з умовами чинного договору оренди від 08.04.1997року, чи його приватизацію, що призведе до необхідності подання нових позовів та тривалих судових спорів.

У постанові від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21 Верховний Суд зробив висновок, що укладення договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення і, з урахуванням цього, зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо передачі нерухомого майна в строкове платне користування (право оренди чи інше речове право), у тому числі переможцю аукціону, фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.

З урахуванням вищенаведеного, заборона РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях приймати рішення про припинення договору оренди (без номера) від 08.04.1997 є втручанням у проведення аукціону, що фактично нівелює його наслідки.

Окрім того, судом встановлено, що у Постанові Вищого господарського суду України №1/49-Д від 26 квітня 2016 зокрема зазначено: «Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.07.2014 у справі №1/49-Д, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2015, відмовлено Багатопрофільному малому приватному підприємству "Сприяння" в задоволенні первісного позову про визнання договору оренди від 08.04.1997 нежилих приміщень (м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29) продовженим на той же строк і на тих же умовах та задоволено зустрічний позов про зобов`язання Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" звільнити виробничі приміщення площею 378 кв. м (склад піску розміром 9 х 18 м, склад цементу розміром 9 х 6 м, приміщення бетонно-розчинного вузла розміром 9 х 18 м), що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29».

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про вжиття заходів забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 16.06.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ