Ухвала суду № 137415445, 16.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

16.06.2026Справа № 910/7010/26

Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: 1) Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9),

2) Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" (59342, Чернівецька обл, Кіцманський р-н, селище міського типу Лужани, вулиця Центральна, будинок 53)

про припинення правовідносин та виключення з реєстру,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України та Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" в якому просить суд:

припинити правовідносини, які виникли між Державним підприємством "Лужанський експериментальний завод" та ОСОБА_1 , а саме виконання ОСОБА_1 повноважень голови комісії з реорганізації Державного підприємства "Косарський спиртовий завод".

виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) із записів про Державне підприємство "Лужанський експериментальний завод" (код ЄДРПОУ: 00333380, індекс 59342, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, селище міського типу Лужани, вулиця Центральна, будинок 53) в атрибутах "Відомості про керівника юридичної особи та інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи", "Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення" та інших розділах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Фонд державного майна України в порушення приписів ст.43 Конституції України, ст.105 Цивільного кодексу України, ст.1, 4, 6, 9 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" не вчинив необхідні для звільнення позивача як голови комісії з реорганізації ДП "Лужанський експериментальний завод"

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даного позову без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами абз.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3328,00 грн.

Згідно із пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем у позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, а тому за подання даної позовної заяви, з урахуванням подання позову в електронній формі, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5324,80 грн.

До матеріалів позову не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, однак, у позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтував тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на таке.

У ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Встановлений ст.8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про судовий збір" при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 08.06.2026 ОСОБА_1 в 2025 році ДП "УКРСПИРТ" нараховано 220 010,70 грн заробітної плати, з яких виплачено 0,00 грн.

Звільнення від сплати судового збору, а також відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є повноваженням суду, який вирішує питання про відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Ураховуючи викладене, оцінивши викладені у позові доводи щодо звільнення від сплати судового збору та надані ОСОБА_1 докази на підтвердження викладених у заяві доводів, суд вважає, що наявні підстави, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 5324,80 грн за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Водночас, змістом вимог є конкретні дії, рішення, акти, тощо, які, на думку позивача, підлягають правовій оцінці судом, або покладенню на відповідача (дії) за рішенням суду.

Позивач у позовній заяві просить суду припинити правовідносини, які виникли між Державним підприємством "Лужанський експериментальний завод" та ОСОБА_1 , однак, надалі зазначає про необхідність припинення виконання ОСОБА_1 повноважень голови комісії з реорганізації Державного підприємства "Косарський спиртовий завод".

Отже, із позовної заяви неможливо встановити, щодо яких саме правовідносин заявлено вимогу про їх припинення, оскільки наведені у прохальній частині позову відомості стосуються різних державних підприємств.

Таким чином, зміст позовних вимог позивачем чітко не сформований.

Згідно із п. 8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як встановлено судом, у позові позивач зазначив, що оригінали листів Фонду державного майна України, копії яких додані до позовної заяви, знаходяться у Фонду державного майна України, а оригінали заяв ОСОБА_1 , копії яких додані до позовної заяви, знаходяться у ОСОБА_1 .

Однак, до матеріалів позовної заяви додані інші докази, зокрема, копії наказів ДП "УКРСПИРТ", Міністерства економіки України, натомість позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів зазначених доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

шляхом подачі письмової заяви конкретизувати зміст позовних вимог (пункту1 прохальної частини позову);

наявності у позивача або іншої особи оригіналів всіх доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст.162, 164, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення судового збору задовольнити.

2. Відстрочити сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 5324,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.

3. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

4. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.О. Турчин