Ухвала суду № 137415206, 15.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/328/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.06.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Івано-Франківської окружної прокуратури

76019, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ

в інтересах держави в особі Букачівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області

77065, вул. Чорновола, 26, смт. Букачівці, Івано- Франківський район, Івано-Франківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС"

78595, вул. Данила Галицького, будинок 94, селище міського типу Ворохта(з), Надвірнянський р-н, Івано-Франківська область

про стягнення 767123 грн 53 коп. заборгованості зі сплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, розірвання договорів оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки

за участю представників:

від прокуратури: Гоголь Віталій Васильович;

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: Оленченко Олександр Володимирович (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Букачівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" про:

- стягнення з ТОВ "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" на користь Букачівської селищної ради заборгованості зі сплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок від 31.03.2021 за період 2024 -2025 роки в сумі 767 123 грн 53 коп.;

- розірвання договору оренди землі від 31.03.2021 площею 12,6139 га з кадастровим номером 2624486901:01:001:0595, укладеного між ТОВ "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" та Букачівською селищною радою;

- розірвання договору оренди землі від 31.03.2021 площею 34,0000 га з кадастровим номером 2624486901:01:002:0454, укладеного між ТОВ "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" та Букачівською селищною радою;

- зобов`язання ТОВ "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" повернути Букачівській селищній раді земельну ділянку, розташовану на території Букачівської селищної ради, площею 12,6139 га з кадастровим номером 2624486901:01:001:0595, отриману відповідно до договору оренди від 31.03.2021;

- зобов`язання ТОВ "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" повернути Букачівській селищній раді земельну ділянку, розташовану на території Букачівської селищної ради, площею 34,0000 га з кадастровим номером 2624486901:01:002:0454, отриману відповідно до договору оренди від 31.03.2021.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 16.04.2026; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

09.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 09.04.2026 (вх.№6669/26).

14.04.2026 через систему "Електронний суд" від Івано-Франківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 14.04.2026 (вх.№6809/26).

09.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 09.04.2026 (вх.№6669/26).

16.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь відзив від 15.04.2026 (вх.№6998/26).

В судовому засіданні 16.04.2026 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості сторонам провести звірку взаєморозрахунків щодо суми заборгованості, яке суд задовольнив та відклав підготовче засідання на 12.05.2026, про що прокурора та представника відповідача повідомлено в судовому засіданні, а позивача - ухвалою повідомленням від 16.04.2026.

В судовому засіданні 12.05.2026 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання сторонам додаткового часу для підписання акту звірки взаєморозрахунків, яке суд задовольнив, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 21.05.2026, про що прокурора та представника відповідача повідомлено в судовому засіданні, а позивача - ухвалою повідомленням від 12.05.2026.

21.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від 21.05.2026 (вх.№9602/26) про приєднання до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків від 19.05.2026 та довідки про нараховану та фактично сплачену суму орендної плати від 19.05.2026.

В судовому засіданні 21.05.2026 суд оголосив перерву до 11.06.2026, про що прокурора та представника відповідача повідомлено в судовому засіданні, а позивача - ухвалою повідомленням від 21.05.2026.

05.06.2026 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№16735/26) про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 11.06.2026 суд зобов`язав відповідача надати суду докази сплати заборгованості з орендної плати, у зв`язку з чим оголосив перерву до 15.06.2026.

12.06.2026 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№11218/26) про приєднання до матеріалів справи платіжної інструкції №1830 від 03.06.2026 на суму 784 751 грн 23 коп. з призначенням платежу: "орендна плата з юридичних осіб за 2021-2026 роки).

В судовому засіданні 15.06.2026 представник відповідача підтримав клопотання про затвердження мирової угоди та просив суд затвердити мирову угоду від 04.06.2026, укладену між сторонами.

Стосовно поступки з боку ТОВ "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" представник відповідача зазначив, що умовами мирової угоди фактично зафіксовано виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань у розмірі, який навіть перевищує суму заборгованості з орендної плати. Відтак, на його переконання, Букачівська селищна рада отримала все те, на що розраховувала при укладенні договору оренди. Крім того, представник відповідача вказав на те, що розірвання договору оренди спричинило б необхідність повторного проведення процедури передачі земельних ділянок в оренду на конкурентних засадах, при цьому відсутні гарантії того, що за результатами такої процедури розмір орендної плати був би вищим, зважаючи на поточну ситуацію та умови воєнного стану в державі.

Щодо посилання прокурора на те, що мирова не містить обов`язку відповідача неухильно виконувати договір оренди та систематично сплачувати орендні платежі, то такі зобов`язання містяться в самому договорі оренди.

Прокурор проти задоволення заяви про затвердження мирової угоди заперечив, мотивуючи тим, що її умови не відповідають вимогам статті 192 Господарського процесуального кодексу України. На думку прокурора, мирова угода не містить взаємних поступок сторін, оскільки передбачає поступки виключно з боку позивача - Букачівської селищної ради, тоді як будь-які поступки з боку відповідача відсутні. Крім того, прокурор звернув увагу на те, що умовами мирової угоди не передбачено обов`язку відповідача належним чином виконувати договір оренди у майбутньому, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату чи, наприклад, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання сплатити селищній раді 3% річних та інфляційні втрати. Також прокурор зазначив, що у разі розірвання договору оренди Букачівська селищна рада могла б передати спірні земельні ділянки в оренду іншому суб`єкту господарювання, який належним чином виконував би умови договору та своєчасно сплачував орендні платежі.

Розглянувши мирову угоду, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників справи, суд зазначає таке.

За змістом ч. 7 ст. 46 ГПК України, сторони можуть примиритися, у тому числі, шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Відповідно до ч. ч.1, 2, 3 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

У цьому випадку мирову угоду подано суду відповідачем на виконання п.5 мирової угоди, яким уповноважено відповідача подати Господарському суду Івано-Франківської області для її затвердження, відтак суд не вбачає порушення вимог ч.2 ст. ст.192 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.192 ГПК України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною 5 ст. 192 ГПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Аналіз положень ст.192 ГПК України свідчить, що мирова угода - це результат дискреційних повноважень сторін спору координаційного (договірного) характеру з метою припинити спір, виражений в укладеному ними та поданому на затвердження суду правочині - мировій угоді, яка набирає чинності з моменту її затвердження судом.

При цьому, сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних процесуальних нормах, є правом сторін, яке, відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися із застосуванням принципу "судового розсуду". Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

В свою чергу, умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана відповідно до її умов, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі № 914/1789/19 наголосив, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони припиняють наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульований укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу.

Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

На відміну від звичайного договору мирова угода в позовному провадженні укладається у процесі розгляду справи в господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Подібний висновок Верховного Суду викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20 та постановах Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/11213/20, від 21.03.2023 у справі № 914/3014/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі №185/8179/22 щодо застосування ст. 207 ЦПК України, яка за змістом є аналогічною статті 192 ГПК України, зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала, що за своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз`яснює сторонам наслідки укладення мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов`язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі.

Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди сторін у позовному провадженні належить перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог частини 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, свідчить про відсутність передумов для закриття провадження у справі з цих підстав. Аналогічний правовий висновок щодо застосування статей 192, 231 Господарського процесуального кодексу України викладено у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №911/918/15 та від 24.01.2020 у справі №911/5310/14.

Крім того, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.06.2025 у справі №917/141/24, відповідно до якої мирова угода - це результат дискреційних повноважень сторін спору координаційного (договірного) характеру з метою припинити спір, виражений в укладеному ними та поданому на затвердження суду правочині - мировій угоді, яка набирає чинності з моменту її затвердження судом. Слід зазначити, що взаємними поступками є добровільна відмова кожної із сторін від чого-небудь (певних вигод, умов, намірів тощо) або послаблення своїх вимог на користь врегулювання конфлікту. Узгодження взаємних поступок є виключним правом сторін, яким вони користуються на власний розсуд, виходячи із власної оцінки комерційної доцільності, господарських, цивільних чи ділових взаємовідносин із контрагентом, майнових або немайнових інтересів тощо. Сутність поступок може носити кількісний або якісний характер. Втручання суду в оцінку взаємних поступок обмежене підставами для відмови у затвердженні мирової угоди, визначеними ч. 5 ст. 192 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23 зазначено, що надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим і для учасників правовідносин, і для суду.

Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

Суд встановив, що мирову угоду укладено між позивачем Букачівською селищною радою та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС".

Від імені позивача мирову угоду підписано селищним головою Вітер-Любевич О.І. від відповідача - директором товариства Варежкіною Г.М. Підписи засвідчено печатками сторін.

З наданої на затвердження суду мирової угоди у даній справі вбачається, що така угода підписана уповноваженими представниками сторін, їх дії відповідають інтересам сторін, умови мирової угоди є виконуваними, не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, що не є учасниками справи.

Відповідно до вказаної мирової угоди, сторони з метою добровільного врегулювання спору та підставі вільного і реального волевиявлення, взаємних поступок та компромісів уклали мирову угоду, в якій погодили вирішення всіх спірних питань, що виникли у відносинах між сторонами.

В умовах мирової угоди визначено, що ТОВ "Захід-Буд-Бізнес" в якості поступки в добровільному порядку до моменту підписання мирової угоди провело добровільне погашення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 784 751 грн 23 коп., що спростовує твердження прокурора про відсутність поступки зі сторони відповідача.

На підтвердження виконання означеної умови відповідачем подано суду платіжну інструкцію №1830 від 03.06.2026 на суму 784 751 грн 23 коп.

Практика Верховного Суду свідчить про принципову можливість укладення мирової угоди між відповідачем та позивачем, в особі якого прокурор подав позов в інтересах держави (ухвала Верховного Суду від 18.11.2025 у cправі №902/1605/23, ухвала Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №904/3912/23, постанова Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №922/436/22).

Статтею 55 ГПК України визначені процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та передбачено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу мають право звертатися до суду в інтересах осіб, за винятком осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою, не мають права укладати мирову угоду.

Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, передбачена у статті 53 Господарського процесуального кодексу України та встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, сторонами у цій справі є Букачівська селищна рада (позивач) та ТОВ "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" (відповідач), а прокурор в даному випадку виступає як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу - Букачівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21 зазначено, що звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за змістом наведених положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Отже, оскільки у справі, яка розглядається, позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Букачівської селищної ради, яка набула статусу позивача, обмеження на укладення мирової угоди, передбачені статтею 55 Господарського процесуального кодексу України, стосуються саме прокурора, а не позивача у цій справі.

Мирову угоду, як вже зазначалося вище, укладено між сторонами даної справи - позивачем та відповідачем, умови мирової угоди стосуються прав та обов`язків сторін, стосуються предмета позову і не суперечать положенням статті 192 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, Івано-Франківська окружна прокуратура виступає у цій справі як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, а тому укладена між сторонами мирова угода не порушує права прокурора, оскільки він здійснює процесуальне представництво Букачівської селищної ради та діє в її ж інтересах.

Хоча частиною п`ятою статті 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті, разом з тим, зазначена норма не може бути застосована до процесу укладення мирової угоди, який врегульований статтею 192 Господарського процесуального кодексу України.

Такого ж висновку притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.02.2020 у справі №911/427/19.

Суд звертає увагу на те, що дискреційні повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду виключно у випадках, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таких порушень при розгляді даної мирової угоди судом не встановлено.

Стосовно посилання прокурора на те, що умовами мирової угоди не передбачено обов`язку відповідача належним чином виконувати договір оренди у майбутньому суд зазначає про те, що мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому.

Щодо доводів прокурора про те, що у разі розірвання договору оренди Букачівська селищна рада могла б передати спірні земельні ділянки в оренду іншому суб`єкту господарювання, який належним чином виконував би умови договору та своєчасно сплачував орендні платежі, суд зазначає, що такі твердження ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

При цьому, можливість передачі земельних ділянок в оренду іншому суб`єкту господарювання, так само як і припущення щодо більш ефективного виконання ним договірних зобов`язань, має виключно ймовірний характер та не може розглядатися як встановлена обставина, що підлягає врахуванню при вирішенні питання про затвердження мирової угоди.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку затвердити мирову угоду у даній справі, в редакції, укладеній сторонами та закрити провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч.ч. 3, 4 ст. 231 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст.130 ГПК України).

Аналогічні положення визначено у ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

При поданні позову Івано-Франківською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 19 855 грн 07 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №313 від 03.03.2026.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної між сторонами, суд дійшов висновку повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 9 927 грн 54 коп.

Решту суми судового збору в розмірі 9 927 грн 53 коп., у відповідності до вимог ч. 9 ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 192, 193, 231-235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання ТОВ "ЗАХІД-БУД-БІЗНЕС" (вх.№16735/26 від 05.06.2026) про затвердження мирової угоди від 04.06.2026, укладеної між сторонами, поданого ним на виконання п.5 мирової угоди, задовольнити.

Затвердити мирову угоду, укладену між Букачівською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" такого змісту:

"МИРОВА УГОДА

селище Букачівці "04" червня 2026 року

Букачівська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області (надалі Позивач) (код ЄДРПОУ 04354781, адреса вул. Чорновола, 26, смт. Букачівці, Івано-Франківської області Івано-Франківського району, індекс 77065 з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Бізнес" (код ЄДРПОУ 40545177; адреса Україна, 78595, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, селище міського типу Ворохта(з), вул. Данила Галицького, будинок 94 (далі - Відповідач), надалі з текстом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона, як учасники справи №909/328/26, яка розглядається Господарським судом Івано-Франківської області про розірвання договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами земельних ділянок з кадастровими номерами 2624489601:01:002:0454 та 2624486901:01:001:0595 та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договорами в розмірі 767 123 грн 53 коп. та повернення земельних ділянок площами 12,61139 га та 30,0000 га домовились про укладення цієї Мирової угоди на таких умовах:

Сторони домовилися взяти до уваги практику Європейського Суду з прав людини щодо невиправданого втручання прокурора (Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia) та "Корольов проти України" (Korolyov v. Ukraine) - участь прокурора на боці державних органів у комерційних спорах порушує принцип рівності сторін (equality of arms), якщо державний орган міг звернутися до суду самостійно.

Сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб та держави.

1. Букачівська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області (Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Бізнес" (Відповідач) домовилися врегулювати взаємовідносини мировим шляхом та у позасудовому порядку провести погашення заборгованості по орендній платі за вищезазначені земельні ділянки за період з 01.04.2021 року по 30.04.2026 року.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Бізнес" в якості поступки в добровільному порядку до моменту підписання цієї Мирової угоди провело добровільне погашення заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 784 751 грн 23 коп. згідно підписаного Сторонами Акту звірки стану взаєморозрахунків від 19 травня 2026 року за використання земельних ділянок з кадастровими номерами 2624489601:01:002:0454 та 2624486900:01:001:0595 за відповідними договорами оренди.

3. В свою чергу Букачівська селищна рада в якості поступки відмовляється від позовних вимог в частині вимоги про розірвання договору оренди землі від 31.03.2021 площею 12,6139 га з кадастровим номером 2624486901:01:001:0595 та вимоги про розірвання договору оренди землі від 31.03.2021 площею 34,0000 га з кадастровим номером 2624486901:01:002:0454 укладених між ТОВ "Захід-Буд-Бізнес" (код ЄДРПОУ 40545177) та Букачівською селищною радою (код ЄДРПОУ 04354781).

4. Внаслідок вищезазначеної відмови Позивача від позовних вимог, Позивач також відмовляється від позовних вимог в частині зобов`язання ТОВ "Захід-Буд-Бізнес" повернути Букачівській селищній раді земельну ділянку, розташовану на території Букачівської селищної ради, площею 12,6139 га з кадастровим номером 2624486901:01:001:0595, отриману відповідно до договору оренди від 31.03.2021, та повернути земельну ділянку, розташовану на території Букачівської селищної ради, площею 34,0000 га з кадастровим номером 2624486901:01:002:0454, отриману відповідно до договору оренди від 31.03.2021.

5. Підписанням цієї Мирової угоди Сторони підтверджують здійснення погашення боргу Відповідачем, ця Мирова угода подається Відповідачем до Господарського суду Івано-Франківської області для її затвердження судом.

6. Після затвердження мирової угоди, ця Мирова угода є обов`язковою для сторін. Ухвала про затвердження мирової угоди в господарському процесі є виконавчим документом, у випадку ігнорування умов такої угоди, Мирова угода може бути виконана в примусовому порядку.

7. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї Мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких спорів з приводу сплати орендної плати за використання земельних ділянок з кадастровими номерами 2624489601:01:002:0454 та 2624486900:01:001:0595 за відповідними договорами оренди та подальшого безперешкодного виконання Сторонами умов орендного користування згідно укладених договорів оренди вищезазначених земельних ділянок. Сторони не мають претензій одна до одної.

8. Сторони мають належне уявлення про сутність цієї Мирової угоди і всіх її умов. Не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на спотворення або викривлення їх уявлення про мету цієї Мирової угоди.

9. Сторони підтверджують, що усі вищевикладені умови Мирової угоди відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

10. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

11. Ця Мирова угода укладена в трьох ідентичних екземплярах, по одному для кожної із Сторін та один екземпляр - для подання до Господарського суду Івано-Франківської області у справу № 909/328/26.

11. Підписи сторін:

Від Позивача Від Відповідача

__Вітер-Любевич О.І. _____Варежкіна Г.М."

Мирова угода вступає в силу з моменту її затвердження судом 15.06.2026.

Закрити провадження у справі № 909/328/26.

Повернути Івано-Франківській обласній прокуратурі (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) з Державного бюджету України 9 927 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) грн 54 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №313 від 03.03.2026.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-БУД- БІЗНЕС" (вул. Данила Галицького, будинок 94, селище міського типу Ворохта(з), Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78595, код ЄДРПОУ 40545177) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) 9 927 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) грн 53 коп. судового збору.

Ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026 у справі №909/328/26 про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення до виконання ухвали від 15.06.2026 у справі №909/328/26 - з 16.06.2026 по 15.06.2029.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 15.06.2026 та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції.

Повну ухвалу складено 16.06.2026.

Суддя Олександра РОЧНЯК