Ухвала суду № 137414886, 11.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

11.06.2026м. Дніпро№ 906/1333/24

Суддя Юзіков С.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАКСІГРАН" про заміну стягувача у виконавчому документі (від 01.06.2026) у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІГРАН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД МАКСІГРАН"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача не прибув

Боржника Вороновська О.В.

Третьої особи не прибув

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2026 закрито провадження у справі за позовом ТОВ "МАКСІГРАН" до ТОВ "БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" в частині про повернення 1 266,54 тон піску річкового. Решту позову задоволено. Суд зобов`язав ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" повернути на користь ТОВ "МАКСІГРАН" з відповідального зберігання 21 088,300 тон піску річкового, відповідно до умов Договору відповідального зберігання № 2/05-2023 від 16.05.2023.

Центральним апеляційним господарським судом постановою від 19.05.2026 зазначене рішення залишено без змін.

28.05.2026 на виконання наведеного рішення суд видав наказ.

01.06.2026 до суду надійшла заява ТОВ "ТД Максігран" про заміну сторони у виконавчому документі, мотивована тим, що відповідно до договору поставки №09122024/1 від 09.12.2024, ТОВ "ТД "Максігран" придбадо в ТОВ "Максігран" товар пісок річковий, який попередньо був переданий ТОВ "Максігран" на зберігання ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" згідно з договором відповідального зберігання майна №2/05-2023 від 16.05.2023, господарські правовідносини за яким були предметом судового розгляду в справі №906/1333/24.

Суд 02.06.2026 прийняв заяву ТОВ "ТД Максігран" про заміну стягувача у виконавчому документі від 01.06.2026 до розгляду, розгляд заяви призначив на 11:45 год. 11.06.2026.

10.06.2026 від Боржника надійшли заперечення на заяву ТОВ "ТД Максігран" про заміну стягувача у виконавчому мотивовані тим, що надані Заявником докази не підтверджують той факт, що ТОВ "ТД Максігран" є власником піску, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ТОВ "БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД", відповідно до умов Договору відповідального зберігання № 2/05-2023 від 16.05.2023р., та становить 21 088,300 тон піску річкового. При цьому, Заявником - ТОВ "ТД Максігран", не надано до заяви про заміну сторони в виконавчому документі, доказів оплати ним, за поставлений пісок на виконання вимог Договору поставки №09122024/1 від 09.12.2024.

09.06.2026 від Стягувача надійшла заява про розгляд справи без участі представника. Вимоги щодо заміни Стягувача у виконавчому документі підтримує в повному обсязі.

В судове засідання 11.06.2026 прибула представниця Боржника.

В засіданні оголошено скорочену частину ухвали.

Розглянувши заяву ТОВ "ТД Максігран" про заміну стягувача у виконавчому документі, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється всіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.12.2025 у справі № 916/1838/25, від 18.12.2025 у справі № 909/188/19, від 15.05.2025 у справі № 917/1293/22.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконанням обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення ними відповідного договору.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. При цьому, слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2022 у справі № 34/425.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав. При цьому, процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника.

Водночас, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 904/11903/16.

Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відтак, на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (подібна правова позиція наводилася Верховний Судом у постановах від 19.09.2023 у справі № 910/14130/16, від 30.11.2023 у справі №916/3711/20).

Договір про відступлення права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (подібний висновок наведено Верховним Судом у постановах від 19.04.2023 у справі № 904/9428/21, від 15.01.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21)).

Заявником до заяви про заміну Стягувача у виконавчому документі його правонаступником долучено копії: договору поставки № 09122024/1 від 09.12.2024, додаткової угоди № 1 від 01.03.2025, видаткових накладних, акту звірки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 29.09.2025 по 30.04.2026, податкові накладні.

Відповідно до п. 2.5 Договору поставки № № 09122024/1 від 09.12.2024 розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника 100% попередньої оплати вартості продукції (у тому числі її навантаження та доставки). Сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків, про що укладається і підписується Сторонами додаткова угода до цього Договору.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 01.03.2025 Сторони погодили доповнити Договір підпунктом 3.2.1. в наступній редакції:

"3.2.1. Сторони погодили, що поставка Продукції - піску річкового буде здійснюватися шляхом її самовивозу автомобільним транспортом, залученим Покупцем до перевезення, з місця зберігання цієї Продукції: с. Рожни Броварського р-ну Київської обл., склад ТОВ "БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" (код ЄДРПОУ 32658487).

Постачальник стверджує, що пісок річковий, що поставлятиметься за цим Договором, переданий на зберігання ТОВ "БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" (код ЄДРПОУ 32658487) згідно договору відповідального зберігання майна №2/05-2023 від 16.05.2023р.

2. Інші умови Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання."

Відповідно до п. 2.7 Договору датою оплати є зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника

Проте, Заявник не надав доказів оплати вартості товару за зазначеним договором.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку повинні братися до уваги первинні документи, які складені за фактичним здійсненням господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Заявником додані до заяви податкові накладні, втім податкова накладна це виключно податковий, а не фінансовий (первинний) документ. Вона фіксує лише факт виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, але не підтверджує, що гроші фактично перейшли від покупця до продавця.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, баланс це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання та власний капітал. Зведеним регістром бухгалтерського обліку для складання балансу є оборотно-сальдова відомість.

Заявником до заяви додані також акт звірки та оборотно-сальдова відомість проте зазначені документи є внутрішніми та не можуть підтверджувати факт оплати, а отже і перехід права власності на товар.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 ст. 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про заміну сторони у справі (виконавчому документові), з огляду на те, що до заяви Заявником не долучено належних доказів переходу права власності на товар.

Керуючись статтями 46, 50, 234, 235, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Максігран" про заміну стягувача у виконавчому документі у справі 906/1333/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в строки та порядку, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.06.2026

Суддя С.Г. Юзіков