Ухвала суду № 137414839, 16.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

16.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2631/26

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представники позивача та відповідача в судовому засіданні відсутні,

розглянувши заяву позивача про закриття провадження у справі №904/2631/26

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДТРАНСБУД"

до Приватне акціонерне товариство "ЮЖКОКС"

про

в с т а н о в и в:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СХІДТРАНСБУД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЮЖКОКС" (далі - відповідач) про стягнення 3.556.580,27 грн основної заборгованості, 100,36 грн пені, 30.109,13 грн трьох процентів річних та 35.565,80 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2631/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026.

Ухвалою від 08.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.06.2026.

Через систему "Електронний суд" 11.05.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 18.05.2026 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Через систему "Електронний суд" від відповідача 13.05.2026 надійшло клопотання про постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивач не дотримався положень ст. 162, 164 ГПК України та не вказав у позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг. Крім цього позивач до заяви не додав документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Ухвалою від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано надати до господарського суду реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Через систему "Електронний суд" 20.05.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої останній долучив довідку від 07.05.2026 про наявність банківського рахунку.

Ухвалою від 21.05.2026 продовжено розгляд справи, учасників процесу повідомлено, що судове засідання відбудеться 02.06.2026.

Через систему "Електронний суд" 28.05.2026 від відповідача надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 01.06.2026 заяву відповідача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Через систему «Електронний суд» від відповідача 26.05.2026 надійшло клопотання про продовження відповідачу строку для надання відзиву на 15 днів; про витребування у позивача оригіналу акту здачі-приймання виконаних робіт №4 від 24.11.2025 для огляду в судовому засіданні та про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Через систему «Електронний суд» від відповідача 29.05.2026 надійшли заперечення на клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву, витребування доказів та відкладення підготовчого засідання.

Через систему «Електронний суд» від позивача 02.06.2026 надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що відповідач сплатив заборгованість за договором (підряду) №06-49/25 від 17.06.2025, а тому предмет спору, на думку позивача, відсутній.

Ухвалою від 02.06.2026 суд зобов`язав сторін надати суду докази сплати спірної заборгованості, клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву задовольнив, продовжив відповідачу строк для подання відзив до 12.06.2026 включно, продовжив строк підготовчого провадження, відклав підготовче засідання у справі до 16.06.2026.

Через систему «Електронний суд» від відповідача 03.06.2026 та від позивача 03.06.2026 надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції в національній валюті від 01.06.2026 №4500009869 на суму 3.556.580,27 грн з призначенням платежу: «Оплата КР ЖД путей листопад 2025 зг.дог. №06-49/25 вiд 17.06.2025 та рах. №:157 вiд 24.11.2025, в т.ч. ПДВ 592763.38 грн.».

Через систему «Електронний суд» від позивача 03.06.2026 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Клопотання про закриття провадження позивач підтримав.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 3.622.355,56 грн, з яких: 3.556.580,27 грн основної заборгованості, 100,36 грн пені, 30.109,13 грн трьох процентів річних, 35.565,80 грн інфляційних втрат, а як вбачається з поданих клопотань позивача та відповідача, останнім сплачено 3.556.580,27 грн, згідно платіжної інструкції від 01.06.2026 №4500009869, тому суд ухвалою від 03.06.2026 витребував у позивача письмові пояснення щодо того, чи підтримує (або ж не підтримує, відмовляється) від позовних вимог про стягнення 100,36 грн пені, 30.109,13 грн трьох процентів річних, 35.565,80 грн інфляційних втрат.

Через систему «Електронний суд» від позивача 04.06.2026 надійшли додаткові пояснення, у який позивач повідомив суд, що не підтримує позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 100,36 грн, трьох процентів річних у розмірі 30.109,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 35.565,80 грн. У зв`язку з оплатою відповідачем основної заборгованості у розмірі 3.556.580,27 грн позивач не наполягає на подальшому розгляді зазначених вимог та просить суд врахувати наведені пояснення під час подальшого розгляду справи.

Через систему "Електронний суд" від відповідача 12.06.2026 надійшло клопотання, у якому відповідач просить суд, з огляду на погашення відповідачем заборгованості, яка є предметом позову, а також відмову позивача від вимог про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору, судове засідання 16.06.2026 провести за відсутності представника відповідача.

Судове засідання 16.06.2026 суд провів за відсутності представників сторін, про що і позивач, і відповідач просили суд у поданих (03.06.2026 та 12.06.2026 відповідно) клопотаннях.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач не підтримує позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 100,36 грн, трьох процентів річних у розмірі 30.109,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 35.565,80 грн. У зв`язку з оплатою відповідачем основної заборгованості у розмірі 3.556.580,27 грн позивач не наполягає на подальшому розгляді зазначених вимог та просить суд врахувати наведені пояснення під час подальшого розгляду справи.

Стислий виклад позиції відповідача

Від відповідача надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції в національній валюті від 01.06.2026 №4500009869 на суму 3.556.580,27 грн з призначенням платежу: «Оплата КР ЖД путей листопад 2025 зг.дог. №06-49/25 вiд 17.06.2025 та рах. №:157 вiд 24.11.2025, в т.ч. ПДВ 592763.38 грн.».

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22 виснував таке.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22, від 05.03.2026 у справі №910/10202/24.

Водночас особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові.

При цьому порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що, що відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у цій же справі №916/1042/22 у п. 28 ухвали від 10.01.2024 (якою справу №916/1042/22 було повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду) у п. 28 зазначила, що КГС ВС уважав, що для правильного застосування положення пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України вирішальним є наявність чи відсутність предмета спору на час звернення з позовом до суду, оскільки відсутність предмета спору на час звернення до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови в задоволенні позову, а не для закриття провадження у справі.

В подальшому колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду у п. 5.48 постанови від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22 дійшла висновку, що відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.

Крім того, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23 висновує, що суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

З урахуванням наведеного суд відзначає, що відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови в задоволені відповідних позовних вимог. Закриття провадження у справі можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предметом позову позивач визначив 3.556.580,27 грн основної заборгованості, 100,36 грн пені, 30.109,13 грн трьох процентів річних та 35.565,80 грн інфляційних втрат.

Господарський суд встановив, що з позовом позивач звернувся до суду 08.05.2026 (в системі «Електронний суд» позов сформовано 08.05.2026), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (арк. 1 том 1).

В якості доказу сплати заборгованості відповідача перед позивачем сторони долучили платіжну інструкцію в національній валюті від 01.06.2026 №4500009869 на суму 3.556.580,27 грн з призначенням платежу: «Оплата КР ЖД путей листопад 2025 зг.дог. №06-49/25 вiд 17.06.2025 та рах. №:157 вiд 24.11.2025, в т.ч. ПДВ 592763.38 грн.».

Отже сума основного боргу у розмірі 3.556.580,27 грн була сплачена відповідачем в процесі розгляду справи, що вказує на наявність підстав для закриття провадження за відсутністю предмета спору в частині позовної вимоги про стягнення суми основної заборгованості.

Водночас позивач не підтримує позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 100,36 грн, трьох процентів річних у розмірі 30.109,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 35.565,80 грн.

Господарський суд встановив, що додаткові пояснення (вх. 04.06.2026), у яких позивач повідомив суд, що не підтримує позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 100,36 грн, трьох процентів річних у розмірі 30.109,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 35.565,80 грн підписані ШВЕЦЬ АНАСТАСІЄЮ ОЛЕГІВНОЮ, повноваження якої підтверджуються ордером серії АІ №2160495 від 27.03.2026.

Позивач не підтримує позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 100,36 грн, трьох процентів річних у розмірі 30.109,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 35.565,80 грн, оскільки відповідач сплатив суму основного боргу.

За приписами ст. 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 ГПК України якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (власниками), учасником (учасниками), акціонером (акціонерами) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.

Відповідно до ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У п. 24 постанови від 05.03.2026 у справі №917/1161/25 Верховний суд відзначив, що системний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України дає можливість дійти висновку, що в інших нормах ГПК України законодавець використовує термін "не підтримує позовних вимог" з іншим змістом, ніж "відмовляється від позову", зокрема у частинах четвертій, п`ятій статті 55 ГПК України, що свідчить про те, що законодавець не ототожнює ці терміни.

Суд встановив, що позивач не підтримує свого звернення з позовом, зокрема, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2.052,52 грн тридцяти п`яти процентів річних, 20,75 грн інфляційних втрат, а тому позов у цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Судові витрати

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У позові (п. 4 прохальної частини) позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у сумі 54.335,33 грн.

Статтею 130 ГПК України врегульовано розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Буквальний аналіз другого речення частини третьої статті 130 ГПК України показує, що для її застосування - щоб суд присудив стягнення з відповідача понесені позивачем витрати у справі - необхідними є наявність таких складових елементів (умов): 1) позивач не підтримує своїх вимог; 2) це відбулося внаслідок їх (вимог) задоволення, яке в свою чергу має бути здійснене 3) відповідачем 4) після пред`явлення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №917/1161/25 (п. 40).

За встановленими у цій справі обставинами: 1) позивач подав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору (фактично сплачено відповідачем суму основного боргу у розмірі 3.556.580,27 грн); 2) це відбулося внаслідок того, що на банківський рахунок позивача надійшли кошти в рахунок погашення боргу у даній справі у розмірі 3.556.580,27 грн; 3) спірні кошти були сплачені відповідачем; 4) спірні кошти були сплачені після пред`явлення позову.

Отже з урахуванням фактичних обставин даної справи положення ч. 3 ст. 130 ГПК України розповсюджуються на спірні правовідносини в частині закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.

Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду 25.03.2026 у cправі №910/11066/24, від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.

Позовна заява у справі №904/2631/26 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом 0,8, що становить 43.468,27 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 3.556.580,27 грн покладаються на відповідача у сумі 42.677,15 грн.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм ГПК України) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки позовну заяву в частині стягнення пені у розмірі 100,36 грн, трьох процентів річних у розмірі 30.109,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 35.565,80 грн залишено без розгляду саме за заявою позивача (вх. 04.06.2026), підстави для повернення судового збору позивачу (у розмірі 791,12 грн) відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 10.867,06 грн.

Керуючись ст. 55, 226, 231, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

В частині позовних вимог (про стягнення 3.556.580,27 грн основної заборгованості) провадження у справі закрити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЮЖКОКС" (Україна, 51909, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ ВЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА, будинок 1; ідентифікаційний код 05393079) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СХІДТРАНСБУД" (Україна, 07301, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вул.Лугова, будинок 36А, офіс 109/1; ідентифікаційний код 41120643) 42.677,15 грн (сорок дві тисячі шістсот сімдесят сім грн 15 к.) судового збору, про що видати наказ

Позовну заяву в частині стягнення пені у розмірі 100,36 грн, трьох процентів річних у розмірі 30.109,13 грн та інфляційних втрат у розмірі 35.565,80 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (а саме з 16.06.2026) та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала складена 16.06.2026

Суддя С.А. Дупляк