Ухвала суду № 137414833, 16.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

16.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1962/26

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від прокуратури Масенко А.О. (в залі суду);

від позивача-1 представник відсутній;

від відповідача-1 Відякіна Х.В. (в залі суду),

від позивача-2 представник відсутній,

розглянувши матеріали справи №904/1962/26

за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:

1. Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

2. Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів,

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

Суд здійснює провадження у справі №904/1962/26.

Через систему «Електронний суд» 15.05.2026 від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/1962/26 до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС».

Ухвалою від 19.05.2026 відкладено вирішення клопотання відповідача-1 про зупинення розгляду справи.

Через систему «Електронний суд» від прокурора 05.06.2026 надійшли заперечення проти зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 16.06.2026 суд заслухав позиції прокурора та відповідача-1 щодо клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі №904/1962/26 до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» та розглянув його по суті.

Стислий виклад позиції відповідача-1

Підставами для визнання недійсними укладених додаткових угод до договору є їх укладення, як вважає прокурор, з порушенням законодавства в сфері публічних закупівель (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

З інформації, оприлюдненої на вебсайті Конституційного суду України відповідачу-1 стало відомо, що 06.05.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі за конституційною скаргою (вх. № 16/178 від 06.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо перевірки на відповідність ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ч. 1, 4 ст. 41, ч. 1 ст. 42, п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України (конституційність) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України „Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.

На думку відповідача-1, висновки Конституційного Суду України щодо конституційності відповідної норми матимуть істотне значення для правильного вирішення спору та забезпечення єдиної судової практики, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі.

Стислий виклад позиції прокуратури

Прокурор наголосив, що предметом даного спору є те, що сторонами договору про закупівлю електричної енергії всупереч інтересам держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення вимог п. 2, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни до істотних умов цього договору в частині збільшення ціни за одиницю товару.

На думку прокурора, відповідач-1 у поданому клопотанні про зупинення провадження у справі не обґрунтував у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, а тому у заявленому відповідачем-1 клопотанні про зупинення провадження у справі слід відмовити.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За частиною 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: - чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; - чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18, від 21.02.2019 у справі №910/974/18.

При цьому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Оцінюючи доводи відповідача-1, суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності укладення спірних додаткових угод, зокрема наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій.

Зазначені обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів.

Натомість конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

За змістом ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Подібний висновок наведений у п. 74 постанови Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №120/14973/21-а.

Крім того згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже на даний час п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є чинною нормою права, а саме лише відкриття конституційного провадження щодо перевірки її конституційності не зумовлює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.

Водночас необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18).

Разом з тим клопотання про зупинення провадження не містить доказів неможливості розгляду цієї справи до вирішення вказаної заявником справи, та всупереч вимогам п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаною конституційною скаргою, так і стосовно того, що зібрані у справі, що розглядається, докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того слід вказати, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, відповідно до ч. 3 ст. 320 ГПК України є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у постановах від 12.05.2026 у справі №924/560/24, від 19.05.2026 у справі №916/4682/24, від 20.05.2026 у справі №910/4865/24.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач-1 не довів наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII.

Таким чином суд доходить висновку, що клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 12.05.2026 у cправі №924/560/24, ухвалах Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №918/1239/25, Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі №922/1124/25.

Через систему "Електронний суд" 15.06.2026 від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд даної справи (початок та закінчення) без участі уповноваженого представника позивача-1.

Також 15.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача-1 надійшли письмові пояснення, у яких позивач-1 підтримав позовні вимоги прокуратури у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Через систему "Електронний суд" 16.06.2026 від позивача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у зв`язку із відсутністю можливості забезпечити участь такого представника, тому позивач-2 просить суд розгляд даної справи проводити (розпочинати та закінчувати) без участі свого представника. Додатково позивач-2 повідомив, що підтримує позовні вимоги прокуратури у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Враховуючи відсутність в учасників справи інших заяв (клопотань), які підлягають вирішенню у підготовчому судовому засіданні, а також те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 185, 228, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі відмовити.

Закрити підготовче провадження.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 14.07.2026 о 09:20 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань №1-405.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що до першого засідання по суті вони можуть подати додаткові докази та пояснення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 16.06.2026.

Суддя С.А. Дупляк