Рішення № 137413801, 15.06.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1945/25

2/706/310/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Христинівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з позовом до Христинівської міської ради Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер7124682500:04:003:0024, посилаючись при цьому на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 61 рік в м. Умані Черкаської області померла її мати ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05.12.2020 року. Родинний зв`язок позивача зі спадкодавцем, як доньки і матері відповідно, підтверджується свідоцтвом народження позивача. Після смерті матері позивача відкрилась спадщина до складу якої увійшли зокрема земельна ділянка кадастровий номер 7124682500:04:003:0024, розташована на території бувшої Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області. Позивач оформити право власності на земельну ділянку не може, оскільки спадкодавцем за життя не виготовлявся правовстановлюючий документ на неї. Позивач прийняла спадщину за законом після смерті матері та на підставі чого була заведена спадкова справа. Позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка за життя належала спадкодавцю її матері. Однак нотаріусом позивачеві було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності нерухомого майна спадкодавцю.

Ухвалою суду від 26.12.2025 відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.06.2026 до участі у справі було залучено як співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явились, проте у своїй заяві просили розглянути справу за їх відсутності, позов підтримують повністю.

Представник відповідача Христинівської міської ради Черкаської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подав.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав повністю.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав повністю, просив справу розглядати без його участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі: копії паспорта, свідоцтва про народження та пенсійного посвідчення позивача, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , копію Державного акта на право приватної власності на землю, постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, копію спадкової справи, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копію заповіту, інші письмові докази, суд знаходить, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина до складу якої входить, зокрема, земельна ділянка.

ОСОБА_6 на випадок своєї смерті склала заповіт на ім`я ОСОБА_5 матір позивача та відповідачів.

Із ксерокопії Державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЧР №008966 вбачається, що земельна ділянка з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить - ОСОБА_6 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7124682500:04:003:0024.

Оскільки тітка матері позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то правовідносини з приводу спадкування майна регулюються нормами ЦК УРСР.

За змістом ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд встановив, що згідно свідоцтва про право на спадщину по заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №729, ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті тітки, звернувшись із заявою про її прийняття до державного нотаріуса Христинівської державної нотаріальної контори, якою заведено спадкову справу №96. Однак, ОСОБА_5 хоч і прийняла спадщину після смерті своєї тітки, але за життя не встигла оформити спадщину на земельну ділянку згідно державного акту серії ІІ-ЧР №008966, виданого на ім`я ОСОБА_6 .

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 61 року, в м. Умані Черкаської області, померла мати позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05.12.2020 року Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), копія якого наявна в матеріалах справи.

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої зокрема входить зазначена вище земельна ділянка.

Як визначено в ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Разом з тим, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст.1222 ЦК України).

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом такого строку не подав заяву то він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на означене спадкове майно після смерті матері не претендують, відмовились від такого на користь позивача, про що подали відповідні письмові заяви від 10.06.2026 року.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Також спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.

Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено, і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може.

Враховуючи вище викладене, те що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позов визнають, суд приходить до висновку, що позивач набула права власності на спадкове майно в порядку трансмісії, на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, і які не оспорюють відповідачі, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнали позов під час розгляду, а суд зауважує, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність порушених прав позивача, а обраний спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, тому суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), представник позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до Христинівської міської ради (20001, Черкаська область, Уманський район, м. Христинівка, вул. Соборна, 30, код ЄДРПОУ 33319218), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124682500:04:003:0024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.

Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК