Ухвала суду № 137413057, 10.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №1609/6647/12

Провадження № 6/552/176/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді -Турченко Т.В.

При секретарі Дмитриченковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтаві в приміщенні суду подання приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни про тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 - у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. звернулась до суду з поданням про застосування заходів для забезпечення виконання рішення, а саме тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 . Зазначила, що у її провадженні перебуває ВП № 63541492 з примусового виконання: виконавчий лист № 1609/6647/12 від 05.05.2018 року виданий Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №521 К-Ф від 16.05.2008 року станом на 20.06.2017 року в розмірі 182 267 доларів США 96 центів, з них залишок кредиту, який підлягає достроковому стягненню в сумі 53 333 доларів США 72 центи; прострочена заборгованість по поверненню отриманого кредиту 14 799 доларів США 91 центи; заборгованість за несплаченими процентами 72 880 доларів США 83 центи; пеня за порушення строків повернення отриманого кредиту 84 011 грн. 36 коп., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом 1024 111 грн.36 коп. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 . Боржник рухомого, нерухомого майна або доходів, на які може бути звернуто стягнення, не має. При цьому вона неодноразово виїздила за межі України, витрачаючи на це грошові кошти та ігноруючи рішення суду. Оскільки боржник ухиляється від виконання рішення, з метою забезпечення прав стягувача та виконання судового рішення державний виконавець звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Виконавець, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилась.

Сторони виконавчого провадження на підставі ст.441 ЦПК України в судове засідання не викликались.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В. перебуває виконавче провадження № 63541492 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2017 року у справі №1609/6647/12, за яким видано виконавчий лист № 1609/6647/12 від 05.05.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №521 К-Ф від 16.05.2008 року станом на 20.06.2017 року в розмірі 182 267 доларів США 96 центів, з них залишок кредиту, який підлягає достроковому стягненню в сумі 53 333 доларів США 72 центи; прострочена заборгованість по поверненню отриманого кредиту 14 799 доларів США 91 центи; заборгованість за несплаченими процентами 72 880 доларів США 83 центи; пеня за порушення строків повернення отриманого кредиту 84 011 грн. 36 коп., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом 1024 111 грн.36 коп.

Вказане рішення боржником не виконано. Будь-яких дій, спрямованих на його виконання боржник не здійснює.

При цьому державним виконавцем вживалися дії до примусового виконання рішення.

Так, постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Райди О.С. від 09.11.2020 накладено арешт на грошові кошти, що мітяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках, накладення арешту на які та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Райди О.С. від 09.11.2020 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику в межах суми звернення стягнення.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за боржником нерухоме майно не зареєстроване.

Відповідно до інформації Державної податкової служби України боржник доходів не має.

Наявність у боржника рухомого майна також не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно п.5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов`язань.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, тобто відповідно до положень ч.2 ст. 12 ЦПК України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.

Із наведеного слідує, що обмеження виїзду за кордон може бути застосоване у разі наявності доказів про свідоме злісне ухилення боржника від виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, чи того що боржник умисно ухиляється від виконання покладених на неї рішенням суду зобов`язань.

Таким чином, виконавець мав довести не просто наявність боргу, а свідому, активну поведінку боржника, спрямовану на приховування доходів або майна.

Державним виконавцем не доведено факту умисного ухилення боржника від виконання зобов`язання за судовим рішенням.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

З огляду на викладене, наявні у справі докази не доводять обставини, що мають значення у справі, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Згідно статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Обмеження права на пересування (ст. 33 Конституції України та ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції) має бути пропорційним.

Таким чином, сама по собі наявність заборгованості, навіть у значному розмірі, не є безумовною підставою для обмеження конституційного права особи на вільне пересування. Оскільки приватним виконавцем не доведено спроможності боржника виконати рішення та наявності умислу на приховування активів, подання є передчасним та необґрунтованим

Враховуючи вище наведене, суд вважає передчасним застосування до ОСОБА_1 , як до боржника, з метою виконання нею своїх боргових зобов`язань такого заходу впливу, як тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України, а тому, доходить висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст. 441 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни про тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 - у праві виїзду за межі України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.

Суддя Турченко Т.В.