Постанова № 137412234, 16.06.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/675/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 червня 2026 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки: АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 191572 від 07.05.2026 року вбачається, що відповідно до листа директора Ємільчинського ліцею №2 від 24.04.2026 №82, ОСОБА_2 систематично пропускає навчальні заняття без поважних причин, з 01.01.2026 по 24.04.2026 пропустив 23 дні, що складає 187 уроків, що свідчить про порушення зі сторони матері гр. ОСОБА_1 ст. 55 ЗУ «Про освіту», ст. 12 «Про охорону дитинства», ч. 3 ст. 150 СК України, що є ухиленням від належного виконання батьківських обов`язків, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

Крім того, про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлялася SMS повідомленням у додаток «Viber» за номером телефону НОМЕР_1 , який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення та в заяві ОСОБА_1 від 07.05.2026 на отримання електронних повісток.

Суддею було вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, доказів поважності причин її неявки в судове засідання надано не було.

Водночас, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що гр. ОСОБА_1 повідомлено про розгляд адміністративної справи у Ємільчинському районному суді.

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, не вжила заходів для явки до суду, у судове засідання не з`явилася, до участі у справі захисника не залучила, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерувала, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП її участь у справі не є обов`язковою, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - у виді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства».

Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані; виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частинами 1, 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_3 , у вчиненні правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 191572 від 07.05.2026 року, який складений уповноваженою на те службовою особою у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;

- листом директора Ємільчинського ліцею № 2 Ємільчинської селищної ради Житомирської області Лілії Ярошук від 24.04.2026 № 82, адресованим начальнику ВП № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, начальнику служби у справах дітей Ємільчинської селищної ради, щодо неналежного виконання батьківських обов`язків батьками учня 7-Б класу ОСОБА_2 , який систематично пропускає навчальні заняття без поважних причин, протягом періоду з 01.01.2026 по 24.04.2026 учень пропустив 27 навчальних днів, при цьому лише 4 дні з поважних причин, решта 23 дні - без поважних причин;

- письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 від 07.05.2026 в якому остання підтвердила, що її син ОСОБА_2 не відвідує навчання, вона неодноразово проводила бесіди із сином, але останній її не слухає.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Приймаючи до уваги вищенаведені докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 враховуючи особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тяжкість вчиненого, з метою виховання правопорушниці та запобігання вчинення нею нових правопорушень вважаю, що стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано адміністративне правопорушення у виді попередження.

Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33, 401, ч.1 ст.184, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101,код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485,банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.),код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяТ. Г. Корсун